Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа №826/8809/17

адміністративне провадження №К/9901/35383/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро»

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017 (суддя Григорович П.О.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 (судді Шелест С.Б., Коротких А.Ю., Кузьмишин О.М.)

у справі № 826/8809/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» (далі - позивач, ТОВ «Каховка Протеїн Агро») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0020150226.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Каховка Протеїн Агро» про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, задоволено клопотання ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС про залишення позовної заяви без розгляду, позовну заяву залишено без розгляду. Підставою для залишення позовної заяви без розгляду слугував висновок суду про те, що звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом у липні 2017 року відбулось поза межами 1095-денного строку, установленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що позивачем було пропущено строк через тривалий розгляд справи. В період з 19.05.2014 по 19.05.2017 справа № 826/6697/14 перебувала на розгляді в адміністративних судах. Позовна заява позивача у справі № 826/6697/14 була залишена без розгляду 22.06.2017, тобто поза межами строків, встановлених для оскарження податкового повідомлення-рішення. Судами попередніх інстанцій проігноровано, що із повторним позовом позивач звернувся 10.07.2017, тобто через чотири дні після отримання ухвали про залишення первісного позову без розгляду. Право на повторне звернення до суду особи, позовна заява якої залишена без розгляду, прямо встановлено процесуальним законом. Обмеження такого права може бути розцінено як порушення права на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

19.05.2014 позивач вперше звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0020150226 від 08.05.2014 в рамках адміністративної справи № 826/6697/14.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014, а справу № 826/6697/14 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2017 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014 №0020150226 - залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

10.07.2017 товариство звернулося до суду з позовом повторно. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14.08.2017 відкрито провадження у справі 826/8809/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2014 № 0020150226.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 15.11.2017 представником відповідача подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, мотивуючи клопотання пропуском строку, в межах якого платник податку має право на оскарження податкового повідомлення-рішення (1095 днів).

В той же час, в судовому засіданні 15.11.2017 представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів суду апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з тих мотивів, що за умови неоскарження позивачем ухвали про залишення позову без розгляду, правовим наслідком залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України є можливість звернення особи до суду в загальному порядку (частина 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України), тобто в межах загальних строків звернення до суду. Звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом у липні 2017 року відбулось поза межами 1095-денного строку, установленого статтею 102 Податкового кодексу України. На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом позивач не надав суду належних та допустимих доказів.

З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

За змістом частин 1 та 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (в редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення судами попередніх інстанцій).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у відповідності до якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

За змістом частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею ж 100 Кодексу адміністративного судочинства України було закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

При цьому, сам по собі інститут строку звернення до адміністративного суду має на меті полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Іншими словами, обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поважними ж причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було реалізовано право на звернення до суду з позовом в межах встановлених процесуальних строків. Однак, зважаючи на тривалу процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення, строк для звернення до суду з позовом сплив. Такі обставини,на думку колегії суддів, є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення сторони, позаяк в період розгляду справи, зокрема процедурою апеляційного та касаційного оскарження, позивач не мав можливості вчиняти будь-які процесуальні дії та впливати будь-яким чином на перебіг строків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі № 826/8809/17 скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно