Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року

Київ

справа №810/2390/16

адміністративне провадження №К/9901/28458/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 (суддя Виноградова О.І.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 (судді Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвінова Н.М. )

у справі № 810/2390/16

за поданням Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт-оіл», -

В С Т А Н О В И В :

29.07.2016 о 15 год. 43 хв. Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оілс».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 подання Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 29.07.2016 до 20 год. 00 хв., в зв'язку з тим, що до подання не додано документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала подання та документів на підтвердження обставин, зазначених у поданні, зокрема, документів на підтвердження того, стосовно якого саме майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт-оіл» начальником Уманської ОДПІ 28.07.2016 о 17 год. 30 хв. було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна; документів на підставі яких можна ідентифікувати підстави для видання наказу начальника Уманської ОДПІ від 19 липня 2016 р. № 489 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Стейт-оіл».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016, подання Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області повернуто заявнику. Підставою для повернення подання слугувало те, що на виконання вимог ухвали про залишення подання без руху не було надано наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника. Крім того, згідно з рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 28 липня 2016 року було застосовано умовний арешт на майно ТОВ «Стейт-оіл», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою Черкаська обл., м. Умань, вул. Степана Бандери (Ленінградське шосе), 21. Проте, жодного доказу на підтвердження того, що зазначений вище автомобіль Lexus знаходиться за цією адресою суду надано не було.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив прийняти рішення про підтвердження обґрунтованості арешту майна платника податків ТОВ «Стейт Оіл».

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує, що в зв'язку з технічними складнощами у суді про існування ухвали про залишення подання без руху податковому органу було повідомлено по телефону та наголошено на підстави про залишення подання без руху, а саме: не надано документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені Уманської ОДПІ та документів на підтвердження того стосовно якого майна товариства прийнято рішення про арешт. Після усунення недоліків на адресу податкового органу надійшла ухвала про залишення подання без руху, в якій містилася ще одна підстава: ненадання суду документів на підставі яких можна ідентифікувати підстави для прийняття наказу від 19.07.2016 № 489 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Стейт-оіл».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 3,4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: найменування адміністративного суду; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Відповідно до вимог частини 3, 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Вимогами частини 2 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.

Як вбачається з позовної заяви, вона подана та підписана начальником Уманської ОДПІ ОСОБА_2 При цьому, на усунення недоліків ухвали про залишення подання без руху заявником надано копію наказу, з якої вбачається, що на ОСОБА_2 покладено виконання обов'язків начальника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо повернення подання з підстав ненадання документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала подання, позаяк помилкове зазначення при підписанні подання «начальник ОСОБА_2» замість «в.о. начальника ОСОБА_2» не означає відсутності у останнього повноважень на підписання такого подання.

При цьому, ненадання документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала подання, слугувало не єдиною підставою для повернення такого. Так, крім іншого, податковому органу необхідно було надати суду документи на підставі яких можна ідентифікувати підстави для прийняття наказу начальника Уманської ОДПІ від 19.07.2016 № 489 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Стейт-оіл». Таких документів заявником суду надано не було, в зв'язку з чим ухвалою від 29.07.2016 подання було повернуто заявнику.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача щодо того, що заявник не був ознайомлений з повним змістом ухвали про залишення подання без руху, а відтак податковий орган не мав можливості усунути недоліки такого подання, виходячи з такого. Так, в матеріалах справи наявна телефонограма від 29.07.2016 (передача судового повідомлення здійснена о 17 год. 15 хв.), якою повідомлено податковий орган про залишення подання без руху та встановлення строків для усунення недоліків такого подання до 20 год. 00 хв. 29.07.2016. Крім того, в матеріалах справи наявний звіт про відправку вказаної ухвали про залишення подання без руху, здійснений о 18 год. 19 хв.

Провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів є окремим видом судового провадження, відмінним від позовного, для якого встановлено передбачені статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України скорочені строки звернення до суду.

Частиною 3 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до податкового органу, та зазначено, що подання повинно містити, зокрема, підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про залишення подання без руху передана факсом за номером НОМЕР_1 29.07.2016 об 18:19 хв. Недоліки подання були усунуті податковим органом та надіслані до суду факсом 29.07.2016 об 18 год. 24 хв. (а.с.14), 29.07.2016 об 06 год. 22 хв. (а.с. 15) та 29.07.2016 об 18 год. 26 хв. (а.с. 16).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що текст ухвали про залишення подання без руху був надісланий на адресу податкового органу раніше ніж останнім було надіслано на адресу суду документи на усунення недоліків такого подання.

Також, колегія суддів зазначає, що незазначення в ухвалі про повернення подання однієї з підстав, з яких таке подання залишалося без руху не означає, що податковий орган не повинен був усувати вказані недоліки та не може слугувати підставою для висновків про безпідставність повернення такого подання, позаяк ухвала про залишення подання без руху містила чіткий перелік недоліків такого подання та спосіб їх усунення.

Таким чином, в зв'язку з неповним усуненням недоліків, подання податкового органу було повернуто судом з підстав, передбачених частиною 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 у справі № 810/2390/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно