Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №826/15547/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2018 року

Київ

справа № 826/15547/16

провадження № К/9901/41900/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови, за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Григоровича П.О. від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е. від 8 лютого 2018 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови, в якому просило:

- скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про накладення штрафу від 22 вересня 2016 року №335/13/15/13/4.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Український страховий стандарт» було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що на час прийняття постанови від 22 вересня 2016 року № 335/13-15/13/4 позивачем до контролюючого органу не надано доказів виконання Розпорядження від 19 квітня 2016 року № 830 в повному обсязі. Суди критично поставились до посилання позивача на те, що ні в акті перевірки, ні в розпорядженні про усунення порушень, за невиконання якого до позивача і застосовано штраф, не було чітко вказано суму страхового відшкодування, яку позивач мав сплатити на користь страхувальника (200 євро чи 27498 євро), оскільки за результатами судового оскарження в рамках справи № 826/7183/16, підтверджено правомірність та обґрунтованість Розпорядження № 830, також позивачем самостійно до матеріалів справи надано копію рахунку витрат страхувальника ОСОБА_3, де загальна сума витрат становить 27498,87 євро. Спір між сторонами страхового договору в частині страхової суми, як свідчать матеріали справи, відсутній. Суди визнали необґрунтованими посилання позивача на те, що постановами Нацкомфінпослуг від 8 червня 2016 року та від 28 липня 2017 року до нього вже було застосовано санкції у вигляді штрафу за невиконання розпорядження посилаючись на те, що пунктом 2.4 Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги визначено, що якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу. Правовий аналіз норми пункту 2.4 Положення про застосування заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, дає змогу дійти висновку, що єдиною підставою для не застосування до позивача заходу впливу у формі штрафу, в разі невиконання розпорядження № 830, є сплата позивачем штрафу за попередньою постановою. В матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем штрафу за попередніми постановами (на час прийняття спірної постанови), внаслідок чого застосування до позивача штрафу в рамках спірних правовідносин є правомірним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернувсь із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги та стягнути на його корить понесені судові втрати.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 квітня 2016 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг прийнято розпорядження № 830 про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», яким позивача зобов'язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги, перелік яких наведено в розпорядженні, у термін до 13 травня 2016 року включно. Розпорядження від 19 квітня 2016 року № 830 було прийнято у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Не погоджуючись з правомірністю розпорядження від 19 квітня 2016 року № 830, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» оскаржило його до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року, в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про скасування розпорядження від 19 квітня 2016 року № 830 було відмовлено.

Відповідно до належним чином завіреної копії рахунку витрат страхувальника ОСОБА_3, що долучена позивачем до матеріалів справи, загальна сума витрат становить 27498,87 євро, в той час як позивачем 28 квітня 2016 року на користь ОСОБА_3 сплачено страхове відшкодування в сумі 5700,12 грн (200 євро).

У зв'язку із невиконанням розпорядження від 19 квітня 2016 року № 830 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 22 вересня 2016 року прийнято постанову № 335/13-15/13/4, якою до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 6800,00 грн.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що актом від 4 квітня 2016 року було встановлено порушення позивача щодо невиплати страхового відшкодування. Розпорядженням від 19 квітня 2016 року № 830 було зобов'язано усунути виявлені в акті від 4 квітня 2016 року порушення. Ані в акті від 4 квітня 2016 року, ані в розпорядженні від 19 квітня 2016 року № 830 не була прописана чітко сума страхового відшкодування, яку позивач мав сплатити на користь страхувальника згідно пунктів 4.1.1 та 8.5.2 договору - 200 евро, чи 27 498,87 євро Крім того, відповідно до статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Оскільки постанови Нацкомфінпослуг від 8 червня 2016 року, 28 липня 2016 року та 22 вересня 2016 року також містять санкції у вигляді штрафу, оскаржувана постанова є незаконною та антиконституційною.

8. Національною комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг подано заперечення на касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України, здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

10. Згідно із статтею 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

11. Пунктом 3 частини першою статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення Уповноваженого органу про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

12. Відповідно до статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;

4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

13. Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року за №2319 затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, яке визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування заходів впливу.

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, комісія може застосовувати такі заходи впливу:

1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;

2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;

6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;

9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

14. Пунктом 2.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги передбачено, що рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.

15. Відповідно до пункту 2.4 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги у разі несплати штрафу особою в добровільному порядку у строк, передбачений постановою, він стягується Нацкомфінпослуг у судовому порядку.

16. Якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу, а саме - зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення, що в свою чергу повинно бути оформлено письмовим розпорядженням.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Як встановлено судами, позивачем вимоги розпорядження Нацкомфінпослуг від 19 квітня 2016 року № 830 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт» не виконано. У зв'язку з невиконанням зазначеного розпорядження, постановою Нацкомфінпослуг від 8 червня 2016 року № 206/13-15/13/5 на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., який в добровільному порядку ним не сплачено.

18. Постановою Нацкомфінпослуг від 28 липня 2016 року № 286/13-15/13/5 на позивача накладено штраф у розмірі 3400,00 грн., який в добровільному порядку ним не сплачено.

19. Постановою Нацкомфінпослуг від 22 вересня 2016 року № 335/13-15/13/4 на позивача накладено штраф у розмірі 6800,00 грн., який в добровільному порядку ним не сплачено.

20. Пунктом 2.4 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги передбачено порядок повторного застосування до особи заходів впливу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, зокрема: якщо до особи застосований захід впливу у вигляді штрафної санкції (штрафу) за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, і цією особою сплачено штраф, але правопорушення, за яке застосовано штрафну санкцію (штраф), не усунено, то до такої особи може бути застосований захід впливу, передбачений підпунктом 1 пункту 2.1 цього розділу, а саме - зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення, що в свою чергу повинно бути оформлено письмовим розпорядженням.

21. Водночас, оскаржуваною постановою Нацкомфінпослуг від 22 вересня 2016 року № 335/13-15/13/4 порушено порядок застосування до особи заходів впливу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, та втретє застосовано до позивача такий захід впливу, як штраф, за невиконання одного і того ж розпорядження від 19 квітня 2016 року № 830, що в свою чергу суперечить положенням статті 61 Конституції України якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, виходячи із завдань адміністративного судочинства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

23. Колегія суддів приходить до висновку про те, у зв'язку із порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2018 року підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

24. Під час розгляду справи позивачем сплачено судовий збір: 1450,00 грн за подання позовної заяви (платіжне доручення від 29 вересня 2016 року) № 5716), 1760,00 грн за подання апеляційної скарги (платіжне доручення від 28 листопада 2017 року № 7436) та 3524,00 грн за подання касаційної скарги (платіжне доручення від 28 лютого 2018 року № 8367).

25. Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у від 8 лютого 2018 року - скасувати.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» - задовольнити.

Скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про накладення штрафу від 22 вересня 2016 року №335/13/15/13/4.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» 6734,00 (шість тисяч сімсот тридцять чотири) грн 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Судді: Я. О. Берназюк

М. І. Гриців