Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №825/448/17

адміністративне провадження №К/9901/15886/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління Держпраці у Чернігівській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)

у справі №825/448/17

за позовом державного підприємства «Національні інформаційні системи»

до Управління Держпраці у Чернігівській області

про скасування припису.

I. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року державне підприємство «Національні інформаційні системи» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило скасувати припис Управління Держпраці у Чернігівській області №25-01-009/0480 від 30 листопада 2016 року.

2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області від 30 листопада 2016 року №25-01-009/0480. Стягнуто з Управління Держпраці у Чернігівській області на користь державного підприємства «Національні інформаційні системи» судовий збір у розмірі 3 360 грн.

4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 22 листопада 2016 року №207 та направлення на перевірку від 22 листопада 2016 року №877 посадовою особою Управління Держпраці в Чернігівській області проведено позапланову перевірку додержання Чернігівською філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині скорочення штату працівників. Перевірку проведено в період з 25 по 30 листопада 2016 року у присутності директора філії.

6. Підставою для призначення позапланової перевірки стало звернення до відповідача та Прем`єр-міністра України працівників підприємства зі скаргами на дії посадових осіб Чернігівської філії.

7. За наслідками перевірки складено акт від 30 листопада 2016 року №25-01-009/0715 в якому зафіксовано порушення вимог частини третьої статті 32 та статті 49-2 Кодексу законів про працю України, а саме: про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше) працівників повідомлено пізніше ніж за два місяці. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про зміну істотних умов праці, про зміну в організації виробництва не попереджено письмово під розпис за два місяці, тобто до 6 серпня 2016 року. Відповідно до наданого акту про відмову поставити особистий підпис про ознайомлення про наступне вивільнення, попередження про наступне вивільнення надано ОСОБА_1 - 20 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 - 31 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 - 1 листопада 2016 року.

8. На підставі та за результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем винесено припис №25-01-009/0480 від 30 листопада 2016 року, відповідно до якого зобов`язано повідомлення працівників про зміну істотних умов праці привести у відповідність до вимог частини третьої статті 32 та статті 49-2 Кодексу законів про працю України до 30 грудня 2016 року.

9. 30 грудня 2016 року позивач подав Департаменту з питань праці Державної служби з питань праці скаргу на висновки Акту перевірки та припису від 30 листопада 2016 року. Листом від 1 лютого 2017 року повідомлено що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а рішення інспектора може бути оскаржено у порядку, встановленому законодавством.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в Чернігівській філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» з 6 жовтня 2016 року відповідно до наказу державного підприємства «Національні інформаційні системи», який є загальним наказом та стосується всіх відокремлених підрозділів підприємства, відбулися істотні зміни умов праці. Тому дирекція філії мала здійснити відповідні заходи в установленому законодавством порядку щодо скорочення (вивільнення) та переведення працівників філії не пізніше ніж за два місяці до настання таких змін, тобто до 6 серпня 2016 року. Проте директором Чернігівської філії наказ про майбутнє скорочення з обґрунтованою підставою щодо скорочення певних посад та кількості штатних одиниць не видавався.

11. Суд першої інстанції вважав необґрунтованим посилання позивача на ту обставину, що вищевказані працівники фактично були звільнені з займаних посад значно пізніше, з дотриманням двомісячного терміну, оскільки звільнення працівника в більш пізній термін не позбавляє роботодавця обов`язку попередити про таке звільнення в межах встановленого законодавством про працю строку.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що штатний розпис складається в цілому по підприємству, в тому числі для всіх філій одночасно та погоджується Уповноваженим органом управління. Таким чином філія як відокремлений структурний підрозділ підприємства, керується розписом, затвердженим наказом підприємства, без складання наказу про затвердження власного штатного розпису.

13. Оскільки рішення Уповноваженого органу управління щодо зміни штатної структури було прийнято 6 жовтня 2016 року, то підприємство не мало змоги передбачити час настання даних змін і раніше жовтня 2016 року попередити про зміни в штатному розписі працівників підприємства в цілому, оскільки станом на 6 серпня 2016 року було відсутнє рішення Уповноваженого органу управління щодо введення в дію нової структури та штатного розпису підприємства з 6 жовтня 2016 року.

14. Одразу після прийняття наказу 6 жовтня 2016 року позивач здійснив заходи щодо повідомлення працівників, які підлягали скороченню, про їх наступне вивільнення, яке відбудеться не раніше двохмісячного строку від дати їх попередження про звільнення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що судом апеляційної інстанції допущено неповне з`ясування фактів, не досліджено причини, що призвели до порушень, не встановлювалась наявність або відсутність вини директора філії підприємства, причинний зв`язок, внаслідок чого його висновки не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

16. Відповідно до частини третьої статті 32 Кодексу законів по працю України на підставі наказу керівника підприємства від 6 жовтня 2016 року №409 «Про введення в дію структури та штатного розпису Державного підприємства «Національні інформаційні системи» директор філії повинен був видати наказ по даному відокремленому підрозділу з обґрунтованими підставами щодо змін в організації виробництва та праці: з зазначенням посад, кількість штатних одиниць, з зазначенням строку дії змін з терміном не менше ніж за два місяці до таких змін. З цим наказом працівники повинні бути ознайомлені під розпис.

17. Зміни в організації виробництва і праці у філії підприємства проведено без видання наказу директора філії, без попередження працівників не пізніше ніж за два місяці до настання події. Також працівникам не було запропоновано інші посади, чим порушено трудові права на працю та вимоги частини третьої статті 32 та статті 49-2 Кодексу законів про працю України.

18. Директором Чернігівської філії не виконано в установленому законодавством порядку пункт 3 наказу підприємства від 6 жовтня 2016 року №409 в частині забезпечення виконання директорами філій здійснення заходів щодо скорочення та переведення працівників, про що відповідачем складено акт та правомірно видано оскаржуваний припис.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

20. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначені Кодексом законів про працю України.

21. Відповідно до частини третьої статті 32 даного Кодексу у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

22. Відповідно до Статуту державного підприємства «Національні інформаційні системи» лише Уповноважений орган управління відповідно до покладених на нього завдань приймає рішення про утворення, реорганізацію і ліквідацію підприємства.

23. Згідно з Положенням про Чернігівську філію державного підприємства у своїй діяльності Філія керується, зокрема, наказами Уповноваженого органу управління. Директор Філії приймає на роботу та звільняє працівників Філії відповідно до чинного законодавства, вирішує інші кадрові питання.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій наказом генерального директора державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 6 жовтня 2016 року №409 у зв`язку із затвердженням нової структури та штатного розпису введено в дію з 6 жовтня 2016 року структуру та штатний розпис підприємства. Зобов`язано директорів філій забезпечити здійснення заходів в установленому законодавством порядку щодо скорочення та переведення працівників філій.

25. Таким чином нова структура та штатний розпис підприємства (відповідно і його філій) було введено в дію з 6 жовтня 2016 року на підставі наказу Уповноваженого органу управління, датованого цією ж датою. Також цією датою повідомлено і зобов`язано директорів філій вчинити відповідні дії щодо скорочення і переведення працівників.

26. Висновок апеляційного суду що позивач не мав змоги передбачити час настання змін у структурі та штатному розписі підприємства і раніше 6 жовтня 2016 року почати попереджати працівників про такі зміни не маючи при цьому відповідного рішення Уповноваженого органу управління, є правомірним та обґрунтованим.

27. Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України врегульовано порядок вивільнення працівників.

28. Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

29. Відповідно до акту про відмову поставити особистий підпис про ознайомлення з попередженням про наступне вивільнення 20 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було вручено таке попередження та копію наказу від 6 жовтня 2016 року. 24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з заявою про звільнення за угодою сторін та наказом від 10 листопада 2016 року її було звільнено.

30. 31 жовтня 2016 року про наступне звільнення попереджено ОСОБА_3 22 грудня 2016 року, 13 січня та 22 лютого 2017 року їй запропоновано інші посади на підприємстві, від яких вона відмовилась. Наказом від 22 лютого 2017 року ОСОБА_3 звільнено з посади.

31. 1 листопада 2016 року про наступне звільнення попереджено ОСОБА_2 22 грудня 2016 року, 13 січня, 20 січня та 22 лютого 2017 року їй пропонувалися інші посади на підприємстві, від яких відмовилась. На підставі наказу від 22 лютого 2017 року ОСОБА_2 було звільнено.

32. Таким чином позивачем було дотримано передбачений статтею 49-2 Кодексу законів про працю України порядок вивільнення працівників та у встановлений строк попередження про наступне звільнення - за два місяці до такого. Також не порушено і гарантії працівників при звільненні - запропоновано вакантні посади для переведення. Вакантні посади для переведення працівників пропонувалися упродовж двомісячного строку. Непропонування посади саме у день ознайомлення з наказом від 6 жовтня 2016 року не є порушенням трудового законодавства з боку позивача, оскільки відповідно до його пояснень саме в той день були відсутні такі посади, а по мірі їх появи пропонувалися.

33. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилався на одночасну дію двох штатних розписів на підприємстві що не передбачено чинним законодавством України. Проте про існування такого факту та необхідність приведення штатного розпису підприємства у відповідність в оскаржуваному приписі не сказано, а тому не може перевірятися судами у межах даної адміністративної справи.

34. Також у касаційній скарзі відповідач зазначає що оскільки всі питання стосовно скорочення або переведення працівників вирішує директор філії, то на підставі наказу керівника підприємства від 6 жовтня 2016 року директор філії повинен був видати наказ по даному відокремленому підрозділу, з обґрунтованими підставами щодо змін в організації виробництва та праці. З цим наказом працівники повинні бути ознайомлені під розпис. Проте зміни в організації виробництва і праці у Філії було проведено без видання наказу директора, без попередження працівників за два місяці до настання події, а також не запропоновано інші посади.

35. Проте таке посилання та обґрунтування касаційної скарги є помилковим та не відповідає дійсності. На підставі Положення про філію її директор вирішує кадрові питання, проте видача окремого наказу про зміни в організації виробництва і праці підрозділу не вимагається. Також і наказом від 6 жовтня 2016 року зобов`язано директорів філій лише здійснити заходи щодо скорочення та переведення працівників у встановленому законодавством порядку. Саме з даним наказом від 6 жовтня 2016 року були ознайомлені всі працівники філії.

36. Працівники були попереджені за два місяці до звільнення, одна із них скористалася своїм правом та була звільнена за угодою сторін. Також на виконання вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України вивільнюваним працівникам упродовж двох місяців пропонувалися вакантні посади, працювати на яких вони відмовилися.

37. Посилання відповідача що директор філії не використав в межах чинного законодавства надане йому право приймати та звільняти працівників відповідно до вимог Кодексу законів по працю України, є помилковим.

38. Таким чином судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги.

39. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.

40. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі №825/448/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.В. Калашнікова

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду