Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №810/453/16

адміністративне провадження №К/9901/28817/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 (Бужак Н.П.)

по справі № 810/453/16

за позовом ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області

про стягнення транспортного податку з фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2016 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, скаржник, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 залишено без руху апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2016, в зв'язку з тим, що скаржником не було додано до апеляційної скарги документа про сплату судового збору та надано скаржнику строк для усунен6ня недоліків апеляційної скарги до 15.08.2016.

Відповідач, в межах встановленого ухвалою строку для усунення недоліків, звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 податковому органу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Інших клопотань в межах встановленого ухвалою від 26.07.2016 строку для усунення недоліків апеляційної скарги на адресу суду не надходило.

Оскільки податковим органом в межах встановленого строку недоліки апеляційної скарги усунуті не були, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що Верховний Суд України ухвалою від 26.01.2016 у справі 810/6201/14 задовольнив клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору та відкрив провадження у справі, обґрунтовуючи своє рішення тим, що майновий стан податкового органу об'єктивно виключає можливість сплатити судовий збір. Зокрема, податковий орган зазначає, що є бюджетною установою, утримується за рахунок державного бюджету та є неприбутковою установою.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За правилами статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з частиною 3 статті 108 позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору. Відсутність у податкового органу коштів, призначених для сплати судового збору, як і наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків не може слугувати підставою для скасування рішення суду, постановленого у відповідності до норм процесуального закону, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені в кошторисі такої установи своєчасно та у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху судом було правомірно повернуто апеляційну скаргу.

Щодо посилання відповідача на рішення Верховного суду України від 26.01.2016 у справі № 810/6201/14, яким звільнено від сплати судового збору податковий орган, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень вказаного закону суду надано право на звільнення сторони від сплати судового збору. Підставою для такого звільнення є незадовільний майновий стан сторони. Питання про звільнення від сплати судового збору вирішується у кожному конкретному випадку, на підставі наданих стороною доказів, які б свідчили, що сторона позбавлена об'єктивної можливості сплатити судовий збір. З матеріалів справи вбачається, що податковим органом не були надані суду такі докази. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання державними установами вимог процесуального закону, зокрема, щодо сплати судового збору. Держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції, не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від12.09.2016 у справі № 810/453/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник В.П. Юрченко