Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа №423/888/17

провадження №К/9901/22227/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 19.04.2017 (головуючий суддя Лизенко І.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Арабей Т.Г., суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М.) у справі №423/888/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; скасувати рішення відповідача від 17.01.2017 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу період її роботи з 01.07.1997 по 20.06.2000 на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля» та нарахувати пільгову пенсію за віком з 11.01.2017.

2. Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 19.04.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено повністю.

3. У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.01.2017 позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

5. Рішенням відповідача від 20.01.2017 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного спеціального стажу роботи.

6. Рішення мотивоване тим, що зарахувати до пільгового стажу час роботи позивача на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля» немає можливості, оскільки підприємство розташовано на тимчасово окупованій території, а тому немає доступу до архіву підприємства.

7. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт роботи позивача на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля» у період з 01.07.1997 по 20.06.2000 підтверджується трудовою книжкою позивача та іншими наявними в матеріалах справи документами.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що зарахувати до пільгового стажу роботу на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля» немає можливості, оскільки підприємство розташовано на тимчасово окупованій території, а тому немає доступу до архіву підприємства.

10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подала.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від останнього місця роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (після 21.08.1992) після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

13. Предметом спору є незарахування відповідачем до спеціального стажу позивача періоду її роботи з 01.07.1997 по 20.06.2000 на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля».

14. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для зарахування до загального трудового стажу позивача стаж її роботи шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля» з мотивів, що підприємство розташовано на тимчасово окупованій території, дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

15. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

16. Так, суди попередніх інстанцій проаналізували наявні в матеріалах справи копію трудової книжки позивача, наказ шахти «Слов`яносербська» Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» від 16.03.1995 № 15 про атестацію робочого місця за Списком № 2 та довідку про підтвердження трудового стажу і встановили, що факт роботи позивача на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля» у період з 01.07.1997 по 20.06.2000 підтверджується документально.

17. Враховуючи стаж позивача на шахті «Слов'яносербська» ДХК «Луганськвугілля», та з урахуванням визнаного відповідачем спеціального стажу, станом на 11.01.2017 спеціальний стаж позивача складає 10 років 01 місяць 23 дні.

18. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків щодо наявності у позивача спеціального стаж, який дає право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

19. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

20. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

21. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

23. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

24. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

25. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 19.04.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №423/888/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб