Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа №826/4969/15

адміністративне провадження №К/9901/10044/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016р. (судді - Сорочко Є.О., Бистрик Г.М., Земляна Г.В.) у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У березні 2015р. Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», оформлену повідомленням про відхилення заяви про визнання кредитором від 12.09.2014р. №7136/4.1, протиправною;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» визнати комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» кредитором ПАТ «Банк Форум», прийняти кредиторські вимоги в розмірі 65 448,53 грн., а також внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Форум».

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що відповідачем протиправно не включено Комунальне підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Форум», оскільки починаючи з квітня 2014 року у публічного акціонерного товариства «Банк Форум» існує заборгованість перед відповідачем у розмірі 65 448,53 грн., яка виникла за результатами надання послуг за договором від 05.02.2014р. №10/2014 про надання послуг на аварійно-рятувальне обслуговування об'єкта з виїздом групи рятувальників при надходженні сигналу «необхідна термінова допомога».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015р. скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено.

Визнано протиправною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», оформлену повідомленням про відхилення заяви про визнання кредитором від 12.09.2014р. №7136/4.1.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» визнати комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» кредитором Публічного акціонерного товариства «Банк Форум».

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» прийняти кредиторські вимоги комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва «Плесо» до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в розмірі 65 448,53 грн. та внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк Форум».

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач - уповноважена особа Фонду, звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що дії уповноваженої особи Фонду повністю відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в свою чергу судом апеляційної інстанції невірно застосовано положення п. 2 ч. 2 ст. 49 вказаного Закону.

Крім того посилався на те, що функції покладені на уповноважену особу Фонду, в тому числі щодо внесення змін до акцептованого реєстру вимог кредиторів, за своєю правовою природною є її виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), а втручання в таку діяльність виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між КП «Плесо» (виконавець) та ПАТ «Банк Форум» (замовник) укладено договір від 05.02.2014р. №10/2014 на аварійно-рятувальне обслуговування об'єкта з виїздом групи рятувальників при надходженні сигналу «необхідна термінова допомога», за умовами якого договору виконавець організовує цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних послуг в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує і виконує аварійно-рятувальні роботи та заходи відносно належних замовнику самохідних/несамохідних плавзасобів (стоянкове судно «Готель Баккара» К+В2), а замовник зобов'язується оплачувати надані виконавцем послуги в порядку та розмірах, згідно з договором.

Згідно з протоколом погодження договірної ціни від 05.02.2014р., як додатку до договору від 05.02.2014р. №10/2014, плата за послуги за базовий місяць становить 20 500 грн. з ПДВ; за кожний наступний місяць після першого місяця строку дії договору розмір оплати за послуги сплачується замовником з урахуванням офіційного індексу інфляції за попередній місяць.

В подальшому, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 р. №355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» та згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.06.2014р. №49, розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Позивач звернувся до голови комісії з припинення ПАТ «Банк Форум» з кредиторською вимогою на суму 68569,77 грн., яка надійшла 03.07.2014 за вх. №11465, в якій зазначено, що у ПАТ «Банк Форум» наявна заборгованість перед КП «Плесо» за договором від 05.02.2014р. №10/2014 на аварійно-рятувальне обслуговування об'єкта з виїздом групи рятувальників при надходженні сигналу «необхідна термінова допомога», яка станом на момент формування даної вимоги становить 65448,53 грн. та просив відповідача визнати кредиторські вимоги на суму 68569,77 грн., що складається із суми заборгованості 65448,53 грн. та пені за несвоєчасне виконання банком взятих на себе за договором від 05.02.2014р. №10/2014 зобов'язань із оплати послуг.

Листом від 12.09.2014р. за вих. №7136/4.1 відповідач повідомив позивача про відхилення заяви про визнання останнього кредитором у зв'язку з тим, що заявлені вимоги не підтверджені відповідними документами на виконання умов пункту 3.1 договору від 05.02.2014р. №10/2014 на аварійно-рятувальне обслуговування об'єкта з виїздом групи рятувальників при надходженні сигналу «необхідна термінова допомога».

Позивач вважаючи, вважаючи вказану відмову протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відхиляючи кредиторську вимогу позивача, уповноважена особа Фонду діяла у межах наданих їй Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень у зв'язку з відсутністю документів, якими підтверджено факт надання послуг за вказаним договором, що не спростовано наявними у матеріалах справи доказами.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем було надано суду докази наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі, зокрема, договір від 05.02.2014р. №10/2014, протокол погодження договірної ціни до цього договору від 05.02.2014р., акт звірки взаєморозрахунків від 30.04.2014р. №423, від 31.05.2014р. №579 та від 30.06.2014р. №902, а також документи щодо цілодобового функціонування структурних підрозділів КП "Плесо" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних послуг в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення. Крім того, дійсність надання послуг по договору від 05.02.2014р. №10/2014, зокрема за період квітень-червень 2014 року встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що КП «Плесо» є кредитором ПАТ «Банк Форум», а тому уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» мають бути прийняті кредиторські вимоги позивача в розмірі 65448,53 грн. із внесенням відповідних змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Форум».

Розглядаючи справу та приймаючи рішення по суті позовних вимог суди вважали, що між сторонами існує публічно-правовий спір, у зв'язку з чим розгляд даної справи слід здійснювати за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п. 1, 7 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як встановлено ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмови уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум», оформлену повідомленням про відхилення заяви про визнання кредитором від 12.09.2014р. №7136/4.1, протиправною та зобов'язання визнати КП «Плесо» кредитором ПАТ «Банк Форум», прийняти кредиторські вимоги в розмірі 65 448,53 грн., а також внести відповідні зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Форум».

За змістом ст. 2, 3, 4, 37, 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог юридичної особи до суб'єкта господарювання - Банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону №4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону №4452-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

З аналізу наведених норм колегія суддів дійшла висновку про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

Зазначене дає підстави стверджувати, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, заявлені КП «Плесо» вимоги випливають із зобов'язань Банку за укладеними між ними договорами, уповноважена особа Фонду та Фонд, у цьому випадку, діють як представники сторони договірних відносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ГПК України) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів та інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів (акцептування кредиторських вимог, внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів) не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд справи в порядку адміністративного судочинства є помилковим.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №826/5668/16, від 06.06.2018р. у справі №826/6506/16 та від 13.06.2018р. у справі №826/21368/15.

За правилами ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно із ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що за предметом спору та суб`єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства, а тому судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. 242, 343, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2015р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016р. - скасувати.

Провадження у справі №826/4969/15 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - закрити.

Роз'яснити позивачу, що спір може бути вирішено в порядку господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук