Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 552/8559/17

провадження № К/9901/59800/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 552/8559/17

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Чеснокова А. О.) від 06 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Ральченка І. М., Катунова В. В., Бершова Г. Є.) від 10 липня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у реалізації права позивача на перерахунок пенсії з дати виникнення такого права з 01 червня 2011 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення в розмірі відповідно до наказу Міністра оборони України 25 червня 2011 року № 355 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28 січня 2011 року № 50» (далі - Наказ МОУ № 355);

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 перераховану пенсію з дати виникнення права на перерахунок, а саме 01 червня 2011 року, на підставі Наказу МОУ № 355 та на підставі розрахунку Полтавського обласного військового комісаріату (додаток № 5), з урахуванням зазначених у цій довідці розміру 90 % премії від посадового окладу - 958,50 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що з 01 січня 2018 року він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII). Пенсія позивачеві нараховується з урахуванням посадового окладу в розмірі 1065 грн., премії 10 % від посадового окладу та інших складових грошового забезпечення.

Позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 63 Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова КМУ № 1294) у зв'язку з нарахуванням військовослужбовцям щомісячної премії в розмірі 90 % посадового окладу згідно з Наказом МОУ № 355 він має право на перерахунок пенсії, у проведенні якого Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області йому відмовило.

3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 21 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 01 листопада 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на касаційну скаргу, в якому останнє просило відмовити ОСОБА_2 у задоволенні касаційної скарги.

7. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.

9. 12 грудня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із зверненням щодо перерахунку розміру пенсійного забезпечення із врахуванням 90 % премії від посадового окладу на підставі Наказу МОУ № 355.

10. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 19 грудня 2017 року № 1046/М-03 ОСОБА_2 повідомлено відсутність підстав для задоволення його заяви, з огляду на те, що з 01 січня 2008 року Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення про зміну грошового забезпечення, повідомлення від відповідного міністерства (Міністерства оборони України) до органів Пенсійного фонду не надходило. Водночас, відповідачем у цьому листі зазначено, що прийняття Міністерством оборони України наказів про підвищення премії особам офіцерського складу не є підставою для перерахунку пенсій.

11. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Премія, яку встановлено Наказом МОУ № 355, носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що працювали на цій посаді в попередні роки. Таким чином, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України.

13. В обґрунтування такого висновку, суди попередніх інстанцій посилалися на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постановах від 13 вересня 2016 року справа № 346/2357/13-а, від 26 лютого, 14 травня, 18 червня та 10 вересня 2013 року у справах № 21-5а13, 21-109а13, 21-165а13, 21-223а13 відповідно.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не враховані аргументи позивача відносно неправомірності відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії.

15. Скаржник зазначає, що твердження судів попередніх інстанцій про те, що премія яку встановлено Наказом МОУ № 355 носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюдженні на осіб, які працювали на цій посаді в попередні роки не є юридично доведеним фактом, оскільки ґрунтуються лише на рішеннях Верховного Суду України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

17. Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.

18. За змістом наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

19. Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

20. Відповідно до Постанови КМУ № 1294 Міністру оборони України дозволено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення (пп. 2 п. 5 зазначеної постанови).

21. На виконання цієї постанови Міністр оборони України наказом № 50, із змінами, внесеними наказом № 355, встановив розміри премій військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2011 році.

22. Аналіз наведених норм свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер. Виплата такої премії дозволена за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011році.

23. Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.

24. Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року (справа № 21-5а13) та від 31 березня 2015 року (справа № 21-101а15).

25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

26. Твердження позивача у касаційній скарзі про те, що рішення суддів попередніх інстанцій у цій справі ґрунтуються виключно на правових висновках Верховного Суду України, які на думку позивача не доводять юридичного факту, що премія яку встановлено Наказом МОУ № 355 носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюдженні на осіб, які працювали на цій посаді в попередні роки, Суд вважає недоречними, оскільки згідно ст. 244-2 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

27. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

30. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 552/8559/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб