Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2018 року

Київ

справа №541/736/17

адміністративне провадження №К/9901/2476/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2017 року (суддя Куцин В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді Тацій Л.В., Григоров А.М.) у справі №541/736/17 за позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач, пенсійний орган), в якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням 90% заробітної плати, включаючи індексацію заробітної плати, матеріальну допомогу на оздоровлення та допомогу для вирішення соціально-побутових питань, премії які були їй нараховані і отримані, та на які були нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі довідки про складові заробітної плати, наданої Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в м. Харків за №11-35/35 від 27 лютого 2017 року відповідно до ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 17 лютого 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що вказані доплати та виплати входили в її заробітну плату, як державного службовця, на них були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але для обрахунку пенсії ці виплати не були враховані, що є порушенням та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2017 року (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 29 червня 2017 року), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не розгляду відповідно до вимог пенсійного законодавства заяви ОСОБА_1 від 17 березня 2017 про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Зобов'язано Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 березня 2017 року про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_1 з 23 лютого 2011 року отримує пенсію, призначену на підставі ст. 37 ЗУ «Про державну службу». 17 лютого 2017 року та повторно 17 березня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премій, індексації заробітної плати, до якої додала зазначені в ній документи (а.с.8-16).

Листом від 23 лютого 2017 року за №1390/02-24 Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило позивача, що воно провело правову оцінку поданих документів та розглянуло її заяву відповідно до Закону України «Про звернення громадян», і надало роз'яснення в межах своїх повноважень, згідно яких, враховуючи скасування норм законодавства щодо пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про державну службу», перерахунок її пенсії з урахуванням зазначених нею додаткових виплат на час звернення не можливий (а.с.9).

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що заяву позивача було розглянуто та надано відповідь в порядку Закону України "Про звернення громадян", що не передбачено Законом №1058 та Порядком №22-1.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм чинного законодавства, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року, згідно статті 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, Законом №889 не передбачено перерахунку пенсії особам, яким призначено пенсію згідно цього Закону. У зв'язку з цим, постановою КМУ №1013 від 9 грудня 2015 року скасовано пункт 4 постанови КМУ від 31 травня 2000 року №865, підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, відсутні. Таким чином, як зазначає скаржник, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлена невідповідність дій пенсійного органу вимогам законодавства щодо порядку розгляду заяв про перерахунок пенсії.

Так, відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2011 року за №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту З пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, останній зобов'язаний розглянути подану заяву із документами та прийняти відповідне рішення.

Однак відповідачем всупереч наведеній нормі не було прийнято рішення про призначення (перерахунок) пенсії або відмову у призначенні пенсії. Заяву позивача було розглянуто та надано відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян», що не передбачено Законом №1058-IV та Порядком №22-1.

З огляду на доводи касаційної скарги, вона не містить заперечень щодо наведених висновків судів попередніх інстанцій, а фактично зводиться до обґрунтування відсутності підстав для перерахунку пенсії.

Натомість, судами прийнято рішення про обов'язок відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку №22-1, а не зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії, що не є тотожними поняттями, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що касаційна скарга свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим підстави для скасування судових рішень в межах її доводів відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду