Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2018 року у справі №804/2957/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 804/2957/15

провадження № К/9901/2491/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/2957/15

за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» Приходько Юлії Вікторівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Луніна О. С.) від 23 квітня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мартиненка О. В., Поплавського В. Ю., Чепурнова Д. В.) від 18 червня 2015 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «АКТАБАНК» Приходько Ю. В. (далі - Уповноважена особа), третя особа - ПАТ «ФІДОБАНК», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення інформації стосовно ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2 щодо необхідності здійснити виплату відшкодування у розмірі 111141,87 грн. як вкладнику ПАТ «АКТАБАНК»;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невключення інформації відносно ОСОБА_2 в реєстр (загальний реєстр) вкладників ПАТ «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;

- зобов'язати Фонд включити в реєстр (загальний реєстр) вкладників ПАТ «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, інформацію відносно ОСОБА_2;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо невиплати ОСОБА_2 грошових коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського рахунку у ПАТ «АКТАБАНК»;

- зобов'язати Фонд вчинити дії щодо виплати ОСОБА_2 грошових коштів за вкладом, розміщеним за договором банківського рахунку у ПАТ «АКТАБАНК» у розмірі 111141,87 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що вона є вкладником ПАТ «АКТАБАНК» в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) та має право на відшкодування грошових коштів за вкладом за рахунок Фонду. Однак відповідачами всупереч вказаному Закону не включено позивача до реєстру та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду.

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 20 липня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі. Позивач також просила в касаційній скарзі судові витрати покласти на відповідача.

6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 10 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

11. Станом на 19 грудня 2018 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 серпня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «АКТАБАНК» укладено договір банківського рахунку № В21-061/Т/631433. Предметом вказаного договору є відкриття поточного рахунку у банку і надання клієнту комплексу банківських послуг. Відповідно до п. 1.1. договору, банк відкриває поточний рахунок № 26203001631433.

13. 07 серпня 2014 року о 20 годині 18 хвилин на поточний рахунок № 26203001631433, відкритий на ім'я ОСОБА_2 надійшли кошти у сумі 111141,85 грн. з рахунку ТОВ «ІНДЕВЕР».

14. 07 серпня 2014 року Правління Національного банку України постановою № 468/БТ віднесло ПАТ «АКТАБАНК» до категорії проблемних.

15. 16 вересня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 576 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних».

16. Виконавчою дирекцією Фонду на підставі вказаної постанови, 16 вересня 2014 року прийнято рішення № 90 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКТАБАНК», згідно з яким з 17 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Приходько Ю. В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКТАБАНК».

17. 15 січня 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК».

18. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду «Про початок процедури ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку» від 16 січня 2015 року № 6 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «АКТАБАНК» та призначено Приходько Ю. В. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК» строком на 1 рік з 16 січня 2015 року по 15 січня 2016 року включно.

19. 30 січня 2015 року та 02 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулась з заявами до Уповноваженої особи з вимогами про внесення інформації щодо неї у реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та про виплату їй гарантованої суми відшкодування.

20. Однак, відповіді на вказані заяви позивач не отримала.

21. Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не включення її до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що операція щодо укладення договору банківського рахунку № В21-061/Т/631433 та зарахування грошових коштів на цей рахунок були вчинені з порушенням постанови Правлінням Національного банку України «Про віднесення ПАТ «АКТАБАНК» до категорії проблемних» від 07 серпня 2014 року № 468/БТ, оскільки було порушено обмеження щодо відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються із рахунків, відкритих у ПАТ «АКТАБАНК».

23. Також судом першої інстанції зазначено, що дії позивача з приводу укладання саме 07 серпня 2014 року договору банківського вкладу та отримання в цей же день грошових коштів у розмірі 111141,87 грн. від ТОВ «ІНДЕВЕР» свідчать про можливу мету штучного створення обов'язку банку, а в подальшому Фонду щодо відшкодування державних грошових коштів, а не ліквідаційної маси банку, створюючи цим переваги перед іншими добросовісними вкладниками, шляхом виплати коштів Фонду в першу чергу, тоді як ця особа мала право отримати грошові кошти у 7 чергу вимог кредиторів ПАТ «АКТАБАНК».

24. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції хоча і було прийнято вірне по суті рішення, проте висновки суду не відповідають обставинам справи.

25. В обґрунтування такого висновку, судом апеляційної інстанції зазначено, що встановлюючи обставини, які свідчать про можливу мету штучного створення обов'язку банку, а в подальшому Фонду щодо відшкодування державних коштів, суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції, встановивши обставини, які не існували на час звернення позивача з позовом до суду.

26. Водночас, апеляційний суд вказав, що при формуванні переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідачі пасивної поведінки відносно позивача не допускали.

27. Зокрема судом зазначено, що станом на 17 вересня 2014 року Уповноваженою особою було складено базу даних про вкладників ПАТ «АКТАБАНК» (файл D та файл Z), до якої було включено ОСОБА_2

28. 01 грудня 2014 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 250/14 про погодження пропозиції Уповноваженої особи щодо тимчасового блокування коштів на рахунках вкладників ПАТ «АКТАБАНК» з метою недопущення протиправного відшкодування коштів за вкладами.

29. 21 січня 2015 року Уповноважена особа звернулася до прокурора м. Дніпропетровська з заявою про злочин, в якій зазначено, що значна кількість вкладників мала на вкладених рахунках депозити, які значно перевищують 200000 грн., проте протягом липня-серпня 2014 року вказані клієнти розмістили належні їм грошові кошти в ПАТ «АКТАБАНК» від імені інших фізичних осіб в сумах близько 200000 грн., чим було штучно створені умови для незаконного отримання відшкодування.

30. 03 лютого 2015 року до ЄРДР внесено запис про кримінальне провадження за заявою Уповноваженої особи, а 27 лютого 2015 року слідчим суддею Бабушкінського районного суду м Дніпропетровська винесено ухвалу про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, що відкриті в ПАТ «АКТАБАНК», в тому числі і рахунку ОСОБА_2

31. Крім того, судом апеляційної інстанції також з'ясовано, що у строки, встановлені Законом № 4452-VI, Уповноваженою особою було складно перелік вкладників, кошти яким підлягають відшкодуванню, а Фондом на підставі вказаного переліку було складено і затверджено Загальний реєстр вкладників, і позивач ОСОБА_2 не була включена до вказаних переліку та реєстру. Також відносно вказаної особи не приймалося рішення, що укладений нею з банком правочин є нікчемним.

32. У зв'язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачі при формуванні переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протиправної бездіяльності відносно позивача не допускали.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

33. У касаційній скарзі скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень, не було враховано положення ст. 19 Конституції України, ст. 26, 27, 28 Закону № 4452-VI, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

34. Скаржник вказує, що станом на 16 січня 2015 року (отримання постанов Правління Національного банку України від15 січня 2015 року № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКТАБАНК») Уповноважена особа не мала жодних правових підстав для не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

35. Також скаржник вказує, що блокування коштів на рахунку ОСОБА_2 виконавчою дирекцією Фонду, так само як і звернення Уповноваженої особи до прокурора м. Дніпропетровська з заявою про злочин, на які посилалися суди попередніх інстанцій, не можуть бути доказом правомірності дій відповідачів щодо невключення позивача до переліку вкладників та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

36. На обґрунтування наведеного скаржник зазначає, що:

- наявні у матеріалах справи заява про злочин, витяг з кримінального провадження № 12015040030000067, витяг з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 01 грудня 2014 року - не містять переліку осіб, яких вони стосуються;

- на дату складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, заяву про злочин подано не було;

- твердження відповідачів про штучне створення позивачем умов для незаконного отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

38. У відповідності до положень ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

39. Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (ч. 1 ст. 12 Закону № 4452-VI).

40. За змістом ст. 12 Закону № 4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

42. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI).

43. Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону № 4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

44. Аналіз зазначених норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов'язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

45. Пунктами 3- 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення) передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п. 4- 6 ч. 4 ст. 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

46. У п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

47. Зміст наведених правових норм свідчить про те, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями з формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.

48. Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені ст. 37 Закону № 4452-VI.

49. Згідно з ч. 1, 2 ст. 37 Закону № 4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

50. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (ч. 2, 3 ст. 37 Закону № 4452-VI).

51. Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

52. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI) (у редакції на час спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

53. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI).

54. Згідно з ч. 4 ст. 38 Закону № 4452-VI (у редакції на час спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

55. Аналіз зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства свідчить, що Уповноважена особа має як обов'язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визначення договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

56. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 16 вересня 2014 року № 576 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» до категорії неплатоспроможних» на рахунку ОСОБА_2, знаходилась сума 111141,87 грн.

57. Вказані кошти на рахунок позивача були зараховані 07 серпня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України постанови № 576 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» (до 16 вересня 2014 року) до категорії неплатоспроможних.

58. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що Уповноваженою особою не приймалося рішення щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку, передбаченого у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, та не встановлено, що договір банківського рахунку між позивачем та ПАТ «АКТАБАНК» має ознаки нікчемного правочину. Позивач не повідомлялася у зв'язку з чим її не включено до списку на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

59. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) сформулювала правовий висновок, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

60. Враховуючи наведене, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «АКТАБАНК» за рахунок Фонду.

61. Відповідачами не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемним договору банківського рахунку у справі, що розглядається.

62. Колегія суддів звертає увагу, що Законом № 4452-VI не передбачені такі дії Уповноваженої особи як блокування витрат коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

63. Посилання суду першої інстанції на той факт, що договір банківського рахунку позивача укладався у період дії постанови Правління Національного банку України від 07 серпня 2014 року № 468/БТ, якою ПАТ «АКТАБАНК» віднесено до категорії «проблемних», Суд вважає необґрунтованими, оскільки рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею відповідно до ст. 75 Закону № 4452-VI, а отже, воно не могло бути відомо позивачу. Відтак, немає правових підстав покладати на позивача будь-які негативні для неї наслідки за укладення договору банківського вкладу під час дії вищезазначеної постанови.

64. З огляду на вказане, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог позивача до Уповноваженої особи, ґрунтується на невірному застосуванні норм матеріального права.

65. Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонд включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, то Суд вважає їх передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання зазначених вище відомостей від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, та в даному випадку здійснені Фондом ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

66. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

67. З огляду на викладене, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасування, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

68. Оскільки суд скасовує оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі та ухвалює нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати підлягають новому розподілу.

69. Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

70. Як свідчать наявні у матеріалах квитанції про сплату судового збору, за подання адміністративного позову позивачем було сплачено 222,28 грн. (квитанція № ПН1109931 від 18 лютого 2015 року), за подання апеляційної скарги сплачено 1111,43 грн. (квитанція № ПН1241461 від 20 травня 2015 року), за подання касаційної скарги сплачено 1555,99 грн. (квитанція № ПН1319056 від 16 липня 2015 року).

71. Отже, понесенні ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору підлягають їй відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань Фонду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 у справі № 804/2957/15 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» Приходько Юлії Вікторівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» щодо невключення інформації стосовно ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_2 щодо необхідності здійснити виплату відшкодування у розмірі 111141,87 грн. як вкладнику ПАТ «АКТАБАНК».

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса: 04073, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені нею судові витрати у розмірі 1444 (одна тисяча чотириста сорок чотири) гривні 85 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб