Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2019 року у справі №813/2529/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

м. Київ

справа №813/2529/15

адміністративне провадження №К/9901/10464/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду (суддя Мартинюк В. Я.) від 25 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Ільчишин Н.

В., судді: Пліш М. А., Шинкар Т. І.) від 21 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, начальника інспекційного відділу у м. Львові Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправними і скасування протоколів та постанов,

УСТАНОВИЛ:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (далі - Департамент ДАБІ у Львівській області), начальника інспекційного відділу у м. Львові ДАБІ у Львівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати приписи та протоколи від 25 березня 2015 року № 6-Л/Ю, № 7-Л/Ю, № 8-Л/Ю про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; постанови від 30 квітня 2015 року № 1л/7пз/1013-6/1922-15, № 1л/6пз/1013-6/1921-15, № 1л/5пз/1013-6/1920-15 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за порушення ним законодавства у сфері містобудівної діяльності у загальному розмірі 328860,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 квітня 2015 року № 1л/7пз/1013-6/1922-15, № 1л/6пз/1013-6/1921-15 та № 1л/5пз/1013-6/1920-15. Визнано протиправними та скасовано приписи від 25 березня 2015 року № 11-Л/Ю, № 10-Л/Ю та № 9-Л/Ю. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи такі судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку протоколи не можуть вважатись рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 6, 104 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки не містять обов'язкових для виконання позивачем умов чи дотримання обов'язків, а тому не порушують права позивача в спірних правовідносинах. В частині задоволення позовних вимог щодо скасування оспорюваних приписів та постанов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні приписи та постанови лише встановлюють перелік вихідних складових даних, при цьому не вказують на будь-які порушення. Крім того, у матеріалах справи наявні технічні умови та проект "Будівництво багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1", які у своїй сукупності вказують, що усі технічні умови щодо даного об'єкту є погоджені, і момент та факт їх погодження не вплинув на сам проект будівництва.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ДАБІ України звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ДАБІ України зазначає, що позивачем передано замовнику проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями на АДРЕСА_1, розроблену з порушенням вимог законодавства та будівельних норм: проектування здійснено без усіх складових вихідних даних на проектування, а саме без технічних умов на приєднання до електричних мереж та технічних умов на приєднання до мереж газопостачання проектованого будинку, чим порушено ч. 1 ст. 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law17~) та п. 4.3

ДБН А.2.-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

29 січня 2016 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 вересня 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.

25 березня 2015 року Департаментом ДАБІ у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт щодо будівництва багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 25 березня 2015 року.

Згідно вказаного акту відповідачем установлено, що ОСОБА_1 передано замовнику (Товариству з обмеженою відповідальністю "Мегатек") проектну документацію для виконання будівельних робіт на зазначеному вище об'єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства та будівельних норм, а саме: проектування здійснено без всіх складових вихідних даних на проектування, зокрема, без технічних умов на приєднання до електричних мереж та технічних умов на приєднання до мереж газопостачання проектованого будинку.

25 березня 2015 року Департаментом ДАБІ у Львівській області відносно позивача винесено приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 9-Л. Ю, 10-Л. Ю, 11-Л. Ю та складено протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності № 6-л/ю, 7-л/ю, 8-л/ю.

В подальшому 30 квітня 2015 року відповідачем винесено постанови про накладення на ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- постанову № 1л/5пз/1013-6/1920-15, згідно якої вбачається, що позивачем передано ТОВ "Мегатек" проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями (номер 1 на генеральному плані) по АДРЕСА_1, розроблену з порушеннями вимог законодавства та будівельних норм: проектування здійснено без всіх складових вихідних даних на проектування, а саме: без технічних умов на приєднання електричних мереж та технічних умов на приєднання до мереж газопостачання проектованого будинку. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР), і накладено штраф у розмірі 109620,00 грн;

- постанову № 1л/6пз/1013-6/1921-15, згідно якої вбачається, що позивачем передано ТОВ "Мегатек" проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями (номер 2 на генеральному плані) по АДРЕСА_1, розроблену з порушеннями вимог законодавства та будівельних норм: проектування здійснено без всіх складових вихідних даних на проектування, а саме: без технічних умов на приєднання електричних мереж та технічних умов на приєднання до мереж газопостачання проектованого будинку. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 208/94-ВР, і накладено штраф у розмірі 109620,00 грн;

- постанову № 1л/7пз/1013-6/1922-15, згідно якої вбачається, що позивачем передано ТОВ "Мегатек" проектну документацію для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва багатоповерхового житлового будинку із вбудованими приміщеннями (номер 3 на генеральному плані) по АДРЕСА_1, розроблену з порушеннями вимог законодавства та будівельних норм: проектування здійснено без всіх складових вихідних даних на проектування, а саме: без технічних умов на приєднання електричних мереж та технічних умов на приєднання до мереж газопостачання проектованого будинку. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 208/94-ВР, і накладено штраф у розмірі 109620,00 грн.

Загальна сума накладених штрафів становить 328860,00 грн.

Вважаючи такі протоколи, приписи та постанови протиправними, ОСОБА_1 звернувся з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Департаменту ДАБІ у Львівській області у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, ~law20~, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до ~law21~ управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. При цьому позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: (..) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів (..).

Як убачається з матеріалів справи, за результатами згаданої перевірки Департаментом ДАБІ у Львівській області відносно позивача складено приписи від 25 березня 2015 року № 9-Л. Ю, 10-Л. Ю, 11-Л. Ю та винесено постанови від 30 квітня 2015 року № 1л/7пз/1013-6/1922-15, № 1л/6пз/1013-6/1921-15 та № 1л/5пз/1013-6/1920-15, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону № 208/94-ВР, та накладено штраф у загальному розмірі 328860,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник стверджує, що ОСОБА_1 передано замовнику ТОВ "Мегатек" проектну документацію по трьом різним об'єктам будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства та будівельних норм, оскільки були відсутні технічні умови електричних мереж та мереж газопостачання, у зв'язку з чим, на думку відповідача, оскаржувані приписи і постанови прийняті ним на підставі, у межах та спосіб законодавства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність вказаних вище доводів ДАБІ України з огляду на таке.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - ~law23~) робоча документація для будівництва (реконструкція, реставрація, капітального ремонту) об'єкта архітектури виконується відповідно до державних стандартів, норм і правил на підставі затвердженого проекту. Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконується за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури.

~law24~ визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038.

За ч. 1 ст. 29 Закону № 3038 основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

У відповідності до положень п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в акті перевірки та у спірних протоколах, приписах і постановах лише встановлено перелік вихідних складових даних, при цьому не вказано на будь-які порушення.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що Департаментом ДАБІ у Львівській області під час проведення перевірки та складання спірних постанов не взято до уваги, що згідно наведених норм законодавства технічні умови може отримувати, як замовник проектування (ТОВ "Мегатек"), так і проектувальник (ОСОБА_1).

Водночас, жодною нормою права не передбачено, що замовник повинен передати технічні умови проектанту, а останній, в свою чергу, після складання проекту повернути їх замовнику.

Так, технічні умови, які містяться у матеріалах справи, були видані ПАТ "Львівобленерго" та ПАТ "Львівгаз" на замовлення ТОВ "Мегатек", тобто відповідальність за виготовлення технічних умов в даному випадку взяв на себе замовник, а тому колегія суддів погоджується з твердженнями судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність порушень позивачем норм ~law25~ та п. 4.3 ДБН А.2.-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Що стосується посилання ДАБІ України на той факт, що технічні умови на приєднання до електричних мереж та мереж газопостачання ОСОБА_1 отримані вже після перевірки, а саме 02 квітня 2015 року, колегія суддів вважає помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що такі технічні умови були видані замовнику будівництва (ТОВ "Мегатек") 29 січня 2015 року, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскаржувані приписи та постанови містять інформацію про обставини, які не мали місця при проведенні перевірки та накладенні штрафу на позивача.

Інших доводів та доказів, аніж ті, які були оцінені судами попередніх інстанцій, касаційна скарга не містить.

За таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: В. М. Кравчук

С. М. Чиркін