Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

Київ

справа №822/2395/17

адміністративне провадження №К/9901/423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (суддя - Лабань Г.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Сапальова Т.В., Матохнюк Д.Б.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до начальника Віньковецького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни

про визнання дій протиправними та скасування постанов, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 серпня 2017 року позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни щодо винесення постанови від 05 жовтня 2016 року ВП №51679240 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 118501,98грн. та скасувати постанову ВП №51679240 від 05 жовтня 2016 року про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 118501,98грн.;

1.2. визнати протиправними дії начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни щодо винесення постанови від 07 серпня 2017 року ВП №52570775 про арешт коштів боржника та скасувати постанову ВП №52570775 від 07 серпня 2017 начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни про арешт коштів боржника.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначав, що 14 серпня 2017 він отримав постанову про арешт коштів від 07.08.2017 року, винесену по виконавчому провадженню номер ВП №52570775 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 18 700,00 грн. та 118501,98 грн. Із даної постанови ОСОБА_3 дізнався про існування постанови №б/н, виданої 05 жовтня 2016 начальником відділу Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Почко В.В. про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 118501,98грн. На думку позивача, начальник відділу Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Почко В.В. при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в розмірі 118501,98грн. по виконавчому провадженню ВП №51679240 діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Крім того, позивач вказував на те, що страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих документів. Відтак, позивач просив скасувати зазначені постанови.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, позовну заяву ОСОБА_3 до Начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни про визнання дій протиправними та скасування постанов залишено без розгляду.

4. Залишаючи позов без розгляду суди зазначили, що позивач ще з 10.10.2016 мав можливість звернення до суду, оскільки засобами поштового зв'язку отримав постанови про стягнення виконавчого збору та 20.02.2017 року ознайомлювався із матеріалами виконавчих проваджень №52570371 та №52570775. Представник позивача цих обставин не заперечував. Твердження представника позивача щодо неможливості звернення до суду через обставини отримання позивачем 01.06.2017 року пенсійного посвідчення та періодичного перебування останнього на стаціонарному лікуванні суди оцінили критично, оскільки такі доводи не були підтверджені жодними документами та не знайшли свого відображення у наявних матеріалах справи, а з наданих позивачем медичних довідок вбачалось, що на лікуванні позивач перебував з 06.12.2016 року по 17.12.2016 року та 30.03.2017 року по 12.04.2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

5. 02 січня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - скаржник) звернувся до Суду з касаційною скаргою на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року.

6. В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами неповно з'ясовано обставини справи та не враховано об'єктивних та суб'єктивних причин несвоєчасного його звернення до суду. Скаржник зазначає, що судами не надано належної правової оцінки тим обставинам, що позивачем 01.06.2017 року отримувалось пенсійне посвідчення та упродовж кінця 2016 та 2017 років він періодично перебував на стаціонарному лікуванні.

8. Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що 27.12.2016 року до відділу надійшла заява ОСОБА_3 про знаття арешту з карткового рахунку, на яку надіслано відповідь, де вказано про наявність на виконанні постанов про стягнення виконавчого збору. 20 лютого 2017 року ОСОБА_3 ознайомлювався із матеріалами виконавчих проваджень №52570371 та №52570775. Також 23.03.2017 року від позивача надійшла заява про хід виконавчого провадження, у відповіді на яку останньому також зазначено про перебування на виконанні оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору. Отже, як вказує відповідач, ОСОБА_3 безпідставно пропущено строк звернення до суду. Відповідач просив Суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. На виконанні у Віньковецькому районному відділі ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області перебуває зведене виконавче провадження №43479030 з виконання виконавчого листа №670/1137/13-ц від 27.03.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 суми позики в розмірі 121500,00грн., постанови б/н від 05.10.2016 року, виданої Віньковецьким РВ ДВС ГТУЮ, про стягненя з ОСОБА_3 118501,98грн. виконавчого збору та постанови б/н від 26.05.2014 року, виданої Віньковецьким РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, про стягнення виконавчого збору у розмірі 18700,04грн.

11. 19.05.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої за вих. №03-24/2968, №03-24/2969 надіслано сторонам виконавчого провадження.

12. 06.10.2016 року постанови про відкриття виконавчих проваджень №52570775 та 52570371 від 06.10.2016 року з примусового виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору №43343553 від 26.05.2014 року та №51679240 від 05.10.2016 року надіслано ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням про вручення.

13. 27.12.2016 року до відділу ДВС надійшла заява ОСОБА_3 про знаття арешту з карткового рахунку, на яку відповідачем надано відповідь, в якій вказано на наявність на виконанні постанов про стягнення виконавчого збору.

14. 20.02.2017 року ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами виконавчих проваджень №52570371 та №52570775.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Частина 1 статті 99 КАС України: адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

17. Частина 2 статті 99 КАС України: для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів &lа;…&?о;.

18. Частина 2 статті 100 КАС України: позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

19. Відповідно до ст. 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок &?і;…&? ;.

20. Пункт 9 частини 1 ст. 155 КАС України: суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

21. Частина 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

22. Частина 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України: позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

25. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

26. Позивач в своїй касаційній скарзі посилається на те, що судами неповно з'ясовано обставини справи та не враховано об'єктивних та суб'єктивних причин несвоєчасного його звернення до суду.

27. Натомість, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними.

28. Як встановлено судами та не спростовано позивачем під час судового розгляду даної справи, 06.10.2016 року постанови про відкриття виконавчих проваджень №52570775 та 52570371 від 06.10.2016 року з примусового виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору №43343553 від 26.05.2014 року та №51679240 від 05.10.2016 року надіслано ОСОБА_3, що підтверджується повідомленням про вручення. Крім того, 20.02.2017 року ОСОБА_3 ознайомлювався із матеріалами виконавчих проваджень №52570371 та №52570775.

29. Судами першої та апеляційної інстанцій надано належну оцінку доводам позивача щодо неможливості звернення до суду через отримання ним пенсійного посвідчення та періодичного перебування на стаціонарному лікуванні у період з кінця 2016 року. Суди зазначили, що такі твердження позивача не підтверджені жодними документами, адже з наданих суду медичних довідок вбачається, що на стаціонарному лікуванні позивач перебував з 06.12.2016 року по 17.12.2016 року та з 30.03.2017 року по 12.04.2017 року.

30. Таким чином, Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що позивач ще з 10.10.2016 року мав можливість звернення до суду з даними позовними вимогами. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій в цій частині є правильними та обґрунтованими.

31. Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем до складу позовних вимог включено вимогу про визнання протиправними дій начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни щодо винесення постанови від 07 серпня 2017 року ВП №52570775 про арешт коштів боржника та скасування постанови ВП №52570775 від 07 серпня 2017 про арешт коштів боржника.

32. Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, суди попередніх інстанцій не дослідили обставин додержання позивачем строків звернення до суду саме з даними позовними вимогами та взагалі не обґрунтували підстав для залишення без розгляду позову в цій частині.

33. У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

34. Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

35. Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу позивача задовольнити частково, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в частині залишення позовної заяви ОСОБА_3 до Начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 05 жовтня 2016 року ВП №51679240 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 118501,98грн. та скасування цієї постанови - залишити без змін, а в іншій частині - скасувати та направити зазначену адміністративну справу для продовження розгляду.

36. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

37. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити частково.

38. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3 до Начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни про визнання протиправними дій начальника Віньковецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Почко Вікторії Валеріївни щодо винесення постанови від 07 серпня 2017 року ВП №52570775 про арешт коштів боржника та скасування цієї постанови - скасувати, а справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

39. В іншій частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року - залишити без змін.

40. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа