Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2018 року у справі №820/12047/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 820/12047/15

касаційне провадження № К/9901/19553/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л. І.,

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі у тексті - Інспекція, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 (суддя - Мар'єнко Л. М. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 (головуючий суддя - Мельникова Л. В., судді - Бартош Н. С., Філатов Ю. М. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" (далі у тексті - Товариство, ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ") до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" звернулось із адміністративним позовом до суду, у якому просило: визнати протиправними дії відповідача - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття поданих ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" 19.07.2015 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9152687888), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року; вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа: 9152687888), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, подані ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39504640), прийнятими та зареєстрованими ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві 19.07.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначало про неправомірність відмови відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року та додатку № 5 до неї з підстав некоректності заповненням рядка № 06 - місцезнаходження (місце проживання), оскільки позивач вірно вказав податкову адресу у декларації згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У письмових запереченнях відповідач вказує на законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, відповідач діяв під час не визнання податкової декларації за червень 2015 року від 19.07.2015, як податкової звітності, у відповідності до вимог чинного на той час податкового законодавства, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки поданої позивачем податкової звітності встановлено порушення п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), а саме: у надісланій Товариством до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами електронного зв'язку податковій декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період "червень 2015 року" від
19.07.2015, із порушенням заповнено місцезнаходження (місце проживання) платника податків - не вказано район місця реєстрації, тому декларація з податку на додану вартість ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" за звітний податковий період "червень 2015 року" та додатки вважаються не поданими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
11.05.2016, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними дії відповідача щодо неприйняття поданих ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" 19.07.2015 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа 9152687888), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року та визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа 9152687888), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, подані ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 39504640) прийнятими та зареєстрованими ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві 19.07.2015. Стягнуто судовий збір з ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на користь ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ".

Інспекція оскаржила рішення Харківського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.08.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржник вважає, що дії щодо невизнання поданої податкової декларації за червень 2015 року від 19.07.2015, як податкової звітності вчинені відповідно до вимог законодавства, оскільки ним надані до суду документи, відповідно до яких відомості щодо місцезнаходження ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" відрізняються від тих, які були вказані у поданій звітності, а зважаючи на те що, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували дану обставину під час розгляду справи, ними не надано належну правову оцінку дійсним обставинам справи та доводам податкового органу, що призвело до порушень норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надавав письмових заперечень на касаційну скаргу суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.05.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 18.05.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л. І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В. В., Олендер І. Я.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наявного у матеріалах витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.07.2015 місцезнаходженням ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" значилась адреса: 01135, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Чорновола, будинок 41-Д, офіс 12.

Так, 19.07.2015 ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" направило засобами електронного зв'язку на електрону адресу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - червень 2015 року, додаток № 1 "Розрахунок корегування сум ПДВ" та додаток № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", що підтверджено позивачем долученою до матеріалів справи квитанцією та відповідною податковою декларацією з додатком 5 до неї.

Як вбачається з копії вказаної декларації, податкова адреса (рядок 06) вказана Товариством це вулиця Чорновола, буд. 41-Д, оф. 12, м. Київ, 01135.

Згідно з відповідною відміткою на квитанції № 2, зазначена податкова декларація за червень 2015 року з додатками доставлена до районного рівня ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та прийнята Державною фіскальною службою України.

Однак, Інспекція листом від 22.07.2015 №12740/10/26-50-15-01-10 про відмову у прийнятті податкової звітності ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила позивача про те, що декларація з ПДВ за звітній податковий період "червень 2015 року" за № 9152687888 від 19.07.2015 додаток 5 - складено із порушеннями, а відтак, не вважається податковою звітністю, оскільки, у ході проведення камеральної перевірки поданої ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" податкової звітності, відповідач прийшов до висновку щодо порушення позивачем абзацу 8 пункту 48 статті 48 ПК України, а саме: невірно зазначено у декларації місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем так і не надано судам попередніх інстанцій копію вказаного акту камеральної перевірки, за результатами перевірки поданої ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, що став передумовою відмови у прийнятті податкової звітності та направлення листа від 22.07.2015 №12740/10/26-50-15-01-10 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Також, під час судового розгляду судами встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2015 року, додаток № 1 "Розрахунок корегування сум ПДВ" та додаток № 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" згідно з квитанції № 2 доставлено до районного рівня ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та прийнято Державною фіскальною службою України.

Зважаючи на що, судами вірно визначено, що контролюючий орган фактичними діями, які виразились у формі направлення квитанції № 2, з реквізитами прийнятого податкового документа в електронній формі, підтвердив ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" прийняття його податкових документів до бази даних ДПС.

Враховуючи наведене, неправомірними є дії відповідача з подальшого направлення листа від 22.07.2015 №12740/10/26-50-15-01-10 щодо відмови у прийнятті податкової звітності, які є порушенням порядку подання податкової декларації до контролюючих органів, визначеного статтею 49 ПК України та Інструкції.

Оскільки, відповідно до положень пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених пункту 46.1 статті 46 ПК України) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно з пунктами 48.1, 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пунктами 48.1, 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених пунктами 48.1, 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено пунктами 48.1, 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України у електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до положень пункту 7.3 вказаної вище Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

За приписами пункту 7.4 Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Пунктом 7.5 Інструкції визначено, що підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (відповідно до п. 7.6 Інструкції).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судами, під час судового розгляду справи будь - яких доказів, окрім листа про наявність помилок у поданій позивачем податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року, відповідачем не надсилалося позивачеві та до суду надано не було.

Відповідно до положень статей 15, 16 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з статей 15, 16 ПК України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з статей 15, 16 ПК України. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, як передбачено підпунктами 16.1.2.,
16.1.3 пункту 16.1. статті 16 ПК України.

Як зазначено вище, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пункту 16.1. статті 16 ПК України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом відповідно до пунктів 49.8 та 49.9 статті 49 ПК України.

Проте, податковий орган у листі від 22.07.2015 №12740/10/26-50-15-01-10, що став підставою неприйняття поданих ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" 19.07.2015 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (реєстраційний номер документа 9152687888), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) за червень 2015 року, вказав, що позивачем із порушенням заповнено рядок 6 - місцезнаходження платника податку.

Водночас, судом апеляційної інстанції досліджено у повному обсязі усі обставини справи та вірно зазначено, що податкова декларація позивача за червень 2015 року, яка надавалася до податкового органу, у рядку 6 містить зазначення місцезнаходження позивача за адресою: 01135, м. Київ, вул. Чорновола, буд.41Д, офіс 12. Зазначене місцезнаходження платника підтверджено наданою Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 03.07.2015, а також статутом ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ", який затверджений протоколом від 01.07.2015 №3 та зареєстрований 03.07.2015 року за №10681050015037818.

Згідно з даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 24.12.2015 державна реєстрація змін місцезнаходження позивача проведено у грудні 2015 року, зважаючи на що позивачем правильно вказано адресу свого місцезнаходження у податковій звітності за червень 2015 року.

Таким чином, хибними та необґрунтованими є твердження відповідача, що позивачем заповнено місцезнаходження Товариства у податковій накладній за червень 2015 року із порушенням.

Згідно з приписів підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів є обов'язком платника податків.

Відповідно до підпункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Аналіз відповідних норм податкового законодавства дає підстави вважати, що підставою для відмови контролюючого органу визнати податкову декларацію як податкову звітність є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом доходів та зборів.

Зважаючи на положення підпункту 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 ПК України повідомлення є юридичною формою рішення, про можливість його оскарження прямо зазначено у них, а тому вірно встановлено судами попередніх інстанцій, що порушуючи вимоги статті 49 ПК України, контролюючий орган не прийняв повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, та не відмовив у прийнятті документів засобами електронного зв'язку з не передбачених законом підстав та спосіб.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Спонукання державного органу до виконання дій, які не передбачені законом порушує конституційні принципи держави Україна, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про відсутність у податкового органу права на неприйняття правильно оформленої декларації з ПДВ за червень 2015 року та невизнання її податковою звітністю, позаяк такі повноваженні чинним ПК України контролюючому органу не надані.

За таких обставин вимоги про визнання дій податкового органу протиправними щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2015 року та додатків № 1 та №5 до неї у вигляді рішення, оформленого листом від 22.07.2015 №12740/10/26-50-15-01-10 підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, на яких в силу норми частини 2 статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування, не знайшли свого підтвердження щодо причини відмови у прийнятті та реєстрації даної податкової звітності, судами правомірно визнано декларацію ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2015 року та додатки № 1 та № 5 до неї такою, що подана у день її фактичного отримання та прийняття ДФС України, а саме
19.07.2015 року.

З огляду на викладене, вірними є висновки судів попередніх з приводу того, що вчиняючи дії щодо неприйняття податкової декларації ТОВ "СІТІ-БУД ІНВЕСТ" з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2015 року та додатки № 1 і 5 до неї, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, діяла не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки, фактично ДФС України прийнято зазначену податкову звітність за червень 2015 року, а визначений у листі ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві факт, що відповідач не вважає подану звітність податковою декларацію, не має обґрунтування через відсутність у податкового органу в даному випадку правових підстав.

Крім того, правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у спірних правовідносинах є визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Визнання незаконними такого рішення означає, що таке рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків для позивача, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі п. 49.13 ст. 49 ПК України. У такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновлені.

Крім того, згідно п. 49.13 ст. 49 ПКУ у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від
15.06.2012 №1503/12/13-12 резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Таким чином, суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства повністю.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від
18.02.2016 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від
11.05.2016 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. І. Бившева І. Я. Олендер В. В. Хохуляк