Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №815/3382/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2019 року

м. Київ

справа №815/3382/15

адміністративне провадження №К/9901/6194/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 (суддя - Потоцька Н. В. ) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 (судді - Бойко А. В., Танасогло Т. М., Яковлєв О. В. ) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер" (далі - ТОВ
"ІПГ "Майстер") до Південної митниці Міндоходів (далі - Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - Казначейська служба) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення надміру сплачених коштів до бюджету,

УСТАНОВИЛ:

ТОВ "ІПГ "Майстер" звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність Митниці щодо неповернення надмірно сплачених товариством коштів до бюджету на суму 59'801,65 грн; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства надмірно сплачені до бюджету митні платежі у сумі 59'801,65 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що судовим рішенням у справі №815/4735/14, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 01.08.2014 №500060001/2014/610166/2, тому відмова митного органу на заяву товариства у поверненні надмірно сплачених коштів з вартості товару з урахуванням рішення митного органу, яке скасовано в судовому порядку, з посиланням на недотримання товариством порядку повернення надмірно сплачених митних платежів, зокрема про необхідність складання акта про результати перевірки є протиправним.

Суди встановили, що 01.08.2014 Митниця прийняла рішення №500060001/2014/610166/2 про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, збільшивши його вартість на 59'801,65 грн.

Позивач оформив вантажну митну декларацію №500060001/2014/025678 та сплатив митні платежі у повному обсязі, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2015 у справі №815/4735/14 скасував рішення Митниці про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару від 01.08.2014 №500060001/2014/610166/2.

05.03.2015 позивач звернувся до Митниці із письмовою заявою про повернення митних платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справляння яких здійснюється митними органами, в якій просив повернути 59'801,65 грн. До зазначеної заяви позивач надав судове рішення від 19.02.2015 у справі №815/4735/14, копії митних платежів, копію акта про звіряння залишків коштів передплати на відповідному рахунку митного органу, довідки ДПІ про відсутність податкової заборгованості з податків, зборів. платежів.

У відповідь на заяву Митниця листом від 20.03.2015 №765/10/15-70-25-01 повідомила про те, що підставою для підготовки відповідного висновку про повернення із Державного бюджету України надмірно зарахованих митних та інших платежів є проведення перевірки, встановлення фактів надмірної сплати митних платежів та дотримання платником вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (далі - Порядок №618). При цьому зазначено, що Митниця направила вищому органу відповідну інформацію для вирішення питання стосовно організації проведення документальної перевірки товариства.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 01.07.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015, адміністративний позов ТОВ "ІПГ "Майстер" задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Митниці щодо ненадання у визначений законом строк висновку про повернення товариству надміру сплачених сум митних платежів в сумі 59'801,65 грн; зобов'язав Митницю надати висновок про повернення товариству надміру сплачених до бюджету митних платежів в сумі 59'801,65 грн; встановив судовий контроль шляхом зобов'язання Митниці надати у термін протягом тридцяти діб з моменту набрання чинності судовим рішенням звіту про виконання судового рішення від 01.07.2015 у справі № 815/3382/15; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Судові рішення в частині задоволених позовних вимог обґрунтовані висновком про те, що чинним податковим законодавством не визначено обов'язкової умови проведення документальної перевірки щодо правильності визначення бази оподаткування, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів для вирішення питання про повернення надміру зарахованих до бюджету платежів.

Законодавчо встановленою умовою повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є прийняття митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. А з метою підтвердження обґрунтованості заявлених до повернення сум, відповідний відділ (митного органу) перевіряє у встановлений термін факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. До того ж, як встановили суди, 19.05.2015 ГУ ДФС в Одеській розглянуло лист Митниці від 29.04.2015 № 1169/12/15-70-61 стосовно організації проведення документальної перевірки ТОВ "ІПГ "Майстер" та повідомила про відсутність підстав для проведення такої перевірки.

Застосувавши норму частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинного на час розгляду і вирішення справи), суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, яка була викладена у постанові від 15.04.2014 (справа № 21-21а14) та у постанові від 12.11.2014 № 21-491а14, згідно з якою митні органи мають виключну компетенцію в питання контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості, а суд, постановляючи рішення про стягнення сплачених митних платежів, фактично визнає митну вартість ввезеного товару, чим підміняє митний орган, дійшов висновку, що Митниця вчинила протиправну бездіяльність щодо ненадання висновку про повернення товариству надміру сплачених до бюджету коштів у сумі 59'801,65 грн, та, як наслідок, зобов'язав митницю підготувати такий висновок.

Митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати зазначені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані посиланням на необхідність проведення перевірки з метою підтвердження або спростування факту наявної переплати, про що Митниця звернулася з відповідним листом від 10.06.2015 № 1544/12/15-70-25-01 до Головного управління ДФС в Одеській області, але відповідь на яке ще не отримана. Крім того, скаржник зазначає, що суди не надали належної оцінки тим обставинам, що додана позивачем до заяви про повернення надмірно сплачених платежів довідка про відсутність заборгованості має обмежений строк дії - до
03.04.2015, а також, що товариство оскаржувало дії керівництва митниці до Прем'єр Міністра України, розгляд скарги доручено ДФС України, результати розгляду якої Митниці невідомі, але, на думку скаржника, мають значення для справи.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.11.2015 № К/800/42141/15 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від
02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з
30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.04.2019 касаційну скаргу відповідача прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані Митним, Бюджетним та Податковим кодексами України та Порядком про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Зокрема, згідно із частинами 1 -4 статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до пунктів 43.1-43.5 статті 43 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пунктів 1,2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №618), цей Порядок відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині 4 статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2,3,4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України (пункт 4 розділу ІІІ Порядку).

За правилами пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно з частиною 2 статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган ДФС зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому орган ДФС наділений правом провести перевірку платника податків у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Як встановили суди попередніх інстанцій, рішення про коригування митної вартості товарів від 01.08.2014 №500060001/2014/610166/2, на підставі якого позивач додатково поніс витрати зі сплати митних платежів у сумі 59'801,65 грн, скасовано у судовому порядку. Рішення у справі №815/4735/14 (постанова Одеського апеляційний адміністративний суд постановою від 19.02.2015) набрало законної сили, що в свою чергу свідчить про правильність визначення митної вартості товарів товариством відповідно до статей 51, 52, 54 МК України. Відповідно, всі відомості, внесені до митних декларацій на підставі такого рішення є помилковими, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, а сплачені на підставі скасованого рішення про коригування митної вартості товарів митні платежі є надміру сплаченими та підлягають поверненню відповідно до Порядку №618. Із заявою позивач звернувся у межах 1095 днів з моменту зарахування коштів до Державного бюджету України, до якої додав копії всіх необхідних документів, передбачені Порядком №618.

Отже, позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, тоді як відповідач за результатами отриманих заяв позивача не вжив заходів та не вчинив дій, визначених Порядком №618, як-то: встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, проведення перевірки, складання відповідних висновків та направлення їх до відповідного територіального органу казначейства, а звернення Митниці (лист від 29.04.2015 №1169/12/15-70-61) до Головного управління ДФС про проведення перевірки товариства визнано вищим митним органом безпідставним.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї митним законодавством.

У свою чергу Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міндоходів і зборів України, Мінфіну України від 30.12.2013 №882/1188 детально регламентує порядок складання висновків про повернення сум з бюджету, складання платіжних документів та строки повернення таким сум.

У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України і статті 45 БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Отже, якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема у постановах від 25.11.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, від 16.09.2015 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (правонаступником якої є Одеська митниця Державної фіскальної служби України; далі - Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

За наведених обставин висновки судів першої та апеляційної інстанції про часткове задоволення позову є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1,5 статті 355, статтями 356,359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду