Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №807/174/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

Київ

справа №807/174/16

адміністративне провадження №К/9901/20560/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Шік-Транс» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у складі колегії суддів: Заверухи О.Б. (головуючий), Гінди О.М., Ніколіна В.В. у справі № 807/174/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107» до Районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Паннонія авто Центр», Приватне підприємство «Шік-Транс» про визнання протиправними та скасування рішень,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Публічне акціонерне товариство «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення від 10 березня 2015 року, оформлене протоколом №2 Районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах № 342-1 «Ужгород-Анталівці («Пейки»)», №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)», №368 «Ужгород-Палло», №362 «Ужгород-Малі Селменці»;

- визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 20 березня 2015 року № 79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району».

2. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 в задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним і скасовано рішення від 10.03.2015, оформлене протоколом № 2 Районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах №342-1 «Ужгород-Анталівці («Пейки»)», №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)».

3.2. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 20.03.2015 № 79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району» в частині визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, згідно з витягу з протоколу від 10.03.2015 №2 на маршрутах № 342-1 «Ужгород-Анталівці («Пейки»)», № 385 «Ужгород-Чоп», № 389 «Чоп-Соломоново («Страж»)».

3.3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

4.1. Ужгородською РДА прийнято Розпорядження від 23.06.2014 № 170 «Про затвердження умов конкурсу із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району».

4.2. Згідно з Умовами конкурсу із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району - організатором проведення конкурсу є Ужгородська РДА. Метою проведення конкурсу є створення конкурентного середовища, визначення на конкурсних засадах автомобільних перевізників, здатних забезпечувати належну якість надання послуг пасажирського автомобільного транспорту на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходить за межі території Ужгородського району.

4.3. Ужгородською РДА було оголошено про проведення конкурсу із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходить за межі території району, про що в газеті «Вісті Ужгородщини» від 07.02.2015 № 4 розміщено оголошення з умовами конкурсу та основних характеристик об`єктів конкурсу.

4.4. Згідно з протоколом від 10.03.2015 № 2 засідання Районного конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходить за межі території Ужгородського району прийняті наступні рішення:

- об`єктом № 2 конкурсу був маршрут №342-1 «Ужгород-Анталівці «Пейки», переможцем конкурсу визначено ФОП ОСОБА_1 , пропозиція ПАТ «Ужгородське АТП 12107» визнана такою, що не відповідає п.3.4 Умовам конкурсу;

- об`єктом № 3 конкурсу були маршрути № 385 «Ужгород-ЧОП» та № 389 «Чоп-Соломоново (Страж)» та до участі подано документи двох перевізників-претендентів ПП «Шік-Транс» (в результаті, оголошено переможцем) та ПАТ «Ужгородське АТП 12107» (набрано меншу кількість балів);

- об`єктом № 6 конкурсу були маршрути № 368 «Ужгород-Палло», № 362 «Ужгород-Малі Селменці», переможцем конкурсу визначено ТОВ «Паннонія Авто-центр», ПАТ «Ужгородське АТП 12107» не допущено до участі в конкурсі, оскільки його пропозиція не відповідає п.3.7 Умовам конкурсу.

4.5. Розпорядження голови Ужгородської РДА від 20.03.2015 № 79 введено в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району згідно витягу з протоколу від 10.03.2015 №2.

5. Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

6. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було дотримано вимоги законодавства під час проведення 10.03.2015 конкурсу із визначення автомобільних перевізників на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, та як наслідок винесення розпорядження № 79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району».

7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що конкурсний комітет під час прийняття рішення із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах №342-1 «Ужгород-Анталівці («Пейки»)», №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)» діяв протиправно та з порушенням норм чинного законодавства.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

8. Приватне підприємство «Шік-Транс» звернулось із касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення в частині визнання протиправним та скасування рішення конкурсної комісії від 10.03.2015, оформленого протоколом №2 щодо визначення переможців з перевезення (об`єкт конкурсу №3) на маршрутах №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)» надано невірну оцінку обставинам справи, та як наслідок, неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права.

9.1. Скаржник наголошує, що позивачем було порушено строки звернення до суду, про що скаржником було подано заяву про застосування наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду передбачених положеннями частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

10. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин та доказів.

11. Товариством з обмеженою відповідальністю «Паннонія авто Центр» подано відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа зазначає, що результати конкурсу в частині, що стосується визначення переможця на об`єкті №6 конкурсу №368 «Ужгород - Палло» та №362 «Ужгород - Малі Селменці» є обґрунтованими і правомірними та не підлягають скасуванню, а тому вимоги позивача в цій частині про їх скасування є безпідставними.

11. 1. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

11.2. На обґрунтування відзиву вказує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

11.2.1. Крім того зазначає, що доводи касаційної скарги стосуються рішення конкурсного комітету від 10.03.2015 оформленого протоколом №2 із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення (об`єкт конкурсу №3) на маршрутах №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)» та у вказаній частині розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 20.03.2015 №79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі територій району». Тобто, в касаційній скарзі ставиться питання скасування постанови апеляційної інстанції вцілому, тобто в частині, що не стосується скаржника та не порушує його права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

12. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

12.1. Статтею 3 зазначеного Закону встановлено, що він регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

12.2. Частиною 1 статті 43 Закону №2344-III встановлено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

12.3. Згідно з частиною 1 статті 44 Закону № 2344-III, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

13. На виконання положень Закону України «Про автомобільний транспорт», постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.12.2008 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок № 1081).

13.1. Даний Порядок (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов`язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

13.2. Відповідно до пункту 2 Порядку №1081 конкурсний комітет - це постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу; організатор - це орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс; умови конкурсу - це встановлені організатором (обов`язкові та додаткові) умови перевезень пасажирів, які повинні виконувати автомобільні перевізники, визначені на відповідному об`єкті конкурсу.

13.3. Відповідно до пунктів 7, 10 зазначеного Порядку організатор визначає об`єкт конкурсу та затверджує умови конкурсу, в тому числі обов`язкові, а згідно з пункту 8 Порядку конкурсний комітет приймає рішення про переможця конкурсу, яке є обов`язковим для виконання організатором, крім випадків, передбачених пунктом 54 цього Порядку.

13.4. Згідно з пунктом 22 Порядку №1081 персональний склад конкурсного комітету затверджується організатором, який призначає голову, його заступника та секретаря.

13.5. Відповідно до пункту 27 Порядку №1081 члени конкурсного комітету: беруть участь в обговоренні, розгляді оцінки за бальною системою та зіставленні конкурсних пропозицій перевізників-претендентів і забезпечують прийняття рішення про визначення переможця конкурсу; мають право на ознайомлення з усіма матеріалами, що стосуються проведення оцінки за бальною системою пропозицій перевізників-претендентів, а також на відображення своєї окремої думки у протоколі засідання комітету на підставі інформації, що підтверджена документально та врахування якої не порушуватиме процедуру проведення конкурсу; зобов`язані дотримуватися норм законодавства, цього Порядку, об`єктивно та неупереджено розглядати конкурсні пропозиції перевізників-претендентів.

13.6. Пунктом 29 вказаного порядку встановлено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об`єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою «з місцем водія/без місця водія»), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність; анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; копію штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали.

13.7. Згідно з пунктом 32 Порядку №1081 до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

13.8. Відповідно до пункту 37 Порядку №1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

13.9. Пунктом 40 Порядку №1081 під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками: наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання); наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу; наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями; наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення); строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації); наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам; умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу; умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом; умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; досвід роботи перевізника-претендента; наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов; якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу; інвестиційний розвиток суб`єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності; умови контролю за станом здоров`я водіїв.

13.10. Згідно з пунктом 41 Порядку №1081 під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента.

13.11. Пунктом 42 вказаного Порядку передбачено, що у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт». Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу. Додаток 4 містить перелік показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

13.12. Відповідно до пункту 46 Порядку №1081 переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу. У разі коли учасники конкурсу набрали однакову кількість балів, під час визначення переможця конкурсу та перевізника-претендента, який посів друге місце, перевагу має той перевізник-претендент, що подав конкурсному комітетові сертифікат відповідності послуг з перевезення пасажирів ліцензійним умовам, а також (для міжміського автобусного маршруту) свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності, а у разі неподання таких документів або подання їх кількома перевізниками-претендентами, що набрали однакову кількість балів, переможець визначається шляхом голосування. Перевізника-претендента, визнаного відповідно до пункту 42 цього Порядку переможцем, може бути визнано таким лише у разі набрання ним за окремим об`єктом конкурсу кількості балів, що є вищою нуля.

13.13. Згідно з пунктом 47 Порядку №1081 рішення про результати конкурсу приймається конкурсним комітетом на закритому засіданні в присутності не менш як половини його складу, у тому числі голови конкурсного комітету або його заступника, простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсного комітету (або за його відсутності голос заступника голови конкурсного комітету).

13.14. Пунктом 49 Порядку №1081 встановлено, що рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу, а також перевізника-претендента, який за результатами розгляду посів друге місце, оголошується перевізникам-претендентам під час конкурсу, у 10-денний строк оформляється протоколом, який підписується присутнім головою або заступником голови та секретарем конкурсного комітету, і подається організатору.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

14. За змістом частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги стосуються лише рішення конкурсного комітету від 10.03.2015, оформленого протоколом №2 із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення (об`єкт конкурсу №3) на маршрутах №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)» та у вказаній частині розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 20.03.2015 №79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі територій району».

16. Як встановлено судом апеляційної інстанції, до об`єкту конкурсу №3 включено два маршрути №385 «Ужгород-Чоп» та №389 «Чоп-Соломоново (Страж)».

17. Відповідно до протоколу від 10.03.2015 №2 засідання районного конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району переможцем конкурсу було оголошено ПП «Шік-Транс», а ПАТ «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107» визнано таким, що набрало меншу кількість балів.

18. Пунктом 42 Порядку №1081 передбачено, що у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт». Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.

19. Згідно з пунктом 4 Додатку №4 до Порядку №1081 проведення конкурсу робота перевізника - переможця попереднього конкурсу не менше передбаченого договором (дозволом) строку на маршруті (маршрутах), що є об`єктом конкурсу оцінюється в 11 балів.

20. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з аналізу кількості набраних учасниками балів слідує, що ПП «Шік-Транс» було зараховано в тому числі 11 балів згідно з пунктом 4 Додатку №4 до Порядку №1081.

21. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції зазначав, що конкурсним комітетом обгрунтовано та у відповідності до пункту 4 Додатку № 4 до Порядку №1081 було нараховано 11 балів ПП «Шік-Транс».

22. Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що такий висновок суду першої інстанції, як і доводи касаційної скарги ПП «Шік-Транс» є безпідставним та необгрунтованим.

23. Так, згідно з частиною 2 пункту 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України №581/2011 від 12.05.2011 Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв`язку, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).

23.1. Основним завданням Мінінфраструктури України є формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах транспорту, використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв`язку, що встановлено п.З вказаного вище Положення, а відповідно до пп.4.1.9 Мінінфраструктури України інформує та надає роз`яснення щодо здійснення державної політики у галузі транспорту, дорожнього господарства, поштового зв`язку, туризму та курортній сфері.

24. Відповідно до листа Міністерства інфраструктури України від 13.05.2014 вих.№25/1316-14, який містить роз`яснення з практичного застосування пункту 4 Додатку №4 до Порядку проведення конкурсу №1081 слідує, що у разі об`єднання в один об`єкт двох і більше маршрутів, один з яких обслуговував перевізник-претендент, а іншій не обслуговував, нарахування балів не здійснюється.

25. Судами встановлено, що згідно з договором від 15.12.2009 № 54-1, укладеного між Закарпатською обласною державною адміністрацією та ПП «Шік-Транс» замовник надає перевізнику право на перевезення на маршруті № 385 «Ужгород - Чоп» на період з 15 грудня 2009 року по 14 грудня 2013 року.

26. Разом з тим, як зазначено вище, до об`єкту конкурсу №3 включено два маршрути №385 «Ужгород-Чоп» та №389 «Чоп-Соломоново (Страж)».

27. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків, що оскільки ПП «Шік-Транс» до проведення спірного конкурсу 10.03.2015, обслуговував лише один з маршрутів, об`єднаних в об`єкт №3 конкурсу, нарахування йому 11 балів, що призвело до визнання його переможцем, є протиправним.

28. Крім того, судом апеляційної інстанції було зроблено обгрунтовані висновки, що при нарахуванні конкурсним комітетом максимальних 11 балів ПП «Шік-Транс» не було враховано, що вказаний перевізник за результатами попереднього конкурсу обслуговував тільки частину рейсів на маршруті «Ужгород - Чоп», оскільки маршрут обслуговували чотири перевізника.

29. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з твердженнями суду апеляційної інстанції, що відповідачем при нарахуванні балів ПП «Шік-Транс» помилково не було враховано те, що вказаний перевізник за результатами попереднього конкурсу обслуговував тільки частину рейсів на маршруті «Ужгород - Чоп».

30. Таким чином, враховуючи, що об`єкт № 3 конкурсу включає два маршрути, а ПП «Шік-Транс» обслуговувало лише чверть одного з маршрутів, нарахування йому 11 балів згідно з пунктом 4 додатку 4 Порядку №1081 є безпідставним, та як наслідок рішення від 10.03.2015 в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах № 385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп - Соломоново (Страж)» та розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 20.03.2015 № 79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району» в частині визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, згідно з витягу з протоколу від 10 березня 2015 року № 2 на маршрутах № 342-1 «Ужгород-Анталівці («Пейки»)», № 385 «Ужгород-Чоп», № 389 «Чоп-Соломоново («Страж»)» підлягають скасуванню.

30. Судом відхиляються доводи скаржника про те, що позивачем було порушено строки звернення до суду, встановленні статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), оскільки позивачем разом з позовною заявою було подано клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви, а протокольною ухвалою суду було вирішено питання про поновлення зазначеного строку.

31. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, доводи ПП «Шік-Транс» про порушення судом норм матеріального та процесуального не знайшли свого підтвердження.

32. Інші доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 КАС України.

33. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним і скасування рішення від 10.03.2015, оформлене протоколом № 2 Районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, в частині визначення переможців з перевезення на маршрутах №342-1 «Ужгород-Анталівці («Пейки»)», №385 «Ужгород-Чоп», №389 «Чоп-Соломоново («Страж»)» та розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області від 20.03.2015 № 79 «Про введення в дію рішення районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району» є обґрунтованими.

34. За таких обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

35. З огляду на наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

36. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанцій - залишенню без змін.

39. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

40. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Шік-Транс» залишити без задоволення.

41. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі № 807/174/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ужгородське автотранспортне підприємство 12107» до Районного конкурсного комітету із визначення автомобільних перевізників на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Паннонія авто Центр», Приватне підприємство «Шік-Транс», про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

42. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко