Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2018 року

Київ

справа № 815/1796/16

провадження № К/9901/16197/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» до Одеської обласної державної адміністрації в особі відділу транспорту та морегосподарського комплексу обласної державної адміністрації, треті особи - приватне підприємство «Діамант», публічне акціонерне товариство «Північтранс» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Північтранс» на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року (суддя Турецька І.О.),

в с т а н о в и в :

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду була справа за позовом приватного підприємства «ПОСПОЛІТА СЕРВІС» (далі - ПП «ПОСПОЛІТА СЕРВІС», Підприємство) до Одеської обласної державної адміністрації в особі відділу транспорту та морегосподарського комплексу обласної державної адміністрації, треті особи - приватне підприємство «Діамант», публічне акціонерне товариство «Північтранс» (далі - ПАТ «Північтранс», Товариство) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою від 22 червня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив Підприємству у задоволенні зазначеного адміністративного позову.

На зазначену постанову суду першої інстанції ПАТ «Північтранс» 13 грудня 2016 року подало апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтоване тим, що у Товариства не було коштів для сплати судового збору, що позбавило його можливості вчасно його сплатити та подати апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність коштів на сплату судового збору не є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з чим ухвалою від 04 січня 2017 року залишив скаргу Товариства без руху, надавши строк для надання інших доказів поважності причин пропуску строку.

На виконання цієї ухвали Товариство подало клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції з тих мотивів, що право на підписання апеляційної скарги має директор та працівник ПАТ «Північтранс» ОСОБА_1, які станом на останній день строку апеляційного оскарження були у відпустці, тобто не було уповноважених осіб, які могли від імені Товариства вчасно звернутися з апеляційною скаргою.

За наслідками розгляду зазначеного клопотання Одеський апеляційний адміністративний суд 6 лютого 2017 року постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстави, встановленої частиною четвертою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у попередній редакції, далі - КАС).

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року і задовольнити клопотання Товариства про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Свої вимоги обґрунтовує зокрема тим, що апеляційний суд безпідставно відхилив його аргументи про відсутність станом на останню дату строку подання апеляційної скарги посадових осіб, уповноважених від імені Товариства підписувати документи. За ситуації, коли керівник Товариства та особа, яка уповноважена на представництво інтересів Товариства у відпустці, а інших осіб, уповноважених діяти від імені зазначеної юридичної особи немає, подати апеляційну скаргу вчасно не було можливості. Окрім того, представник Товариства зазначив, що з огляду на скрутне фінансове становище Товариство не могло сплатити судовий збір, який для цієї справи становив 7579,00 грн., що також зумовило зволікання з поданням апеляційної скарги в межах встановленого строку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за скаргою ПАТ «Північтранс».

З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд, у зв'язку з чим справу за вказаним позовом передали на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

За правилами частини другої статті 186 КАС (у попередній редакції), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суд апеляційної інстанції встановив, що постанову суду першої інстанції апелянт отримав 19 липня 2016 року і цю обставину він не заперечує.

Апеляційну скаргу Товариство подало 13 грудня 2016 року, тобто з пропуском встановлено процесуальним законом строку апеляційного оскарження.

Поважність причин несвоєчасного звернення Товариство мотивує тим, що: директор Товариства ОСОБА_2 у період з 21 липня 2016 року до 3 серпня 2016 року включно був у відпустці і на цей період Наглядова рада Товариства не призначила виконуючого обов'язків директора; ОСОБА_3, особа, уповноважена правом підпису від імені ПАТ «Північтранс», у період з 18 липня 2016 року до 1 серпня 2016 року теж була у відпустці. Отже, станом на останній день подання апеляційної скарги не було уповноважених осіб, які могли б від імені Товариства її підписати. Ще одна обставина, це те, що Товариство не мало коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на скрутне фінансове становище.

Колегія суддів погоджується з думкою суду апеляційної інстанції, що та обставина, що протягом строку для подання апеляційної скарги у Товариства були відсутні особи, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи, у зв'язку з перебуванням їх у відпустці не є поважною і об'єктивною причиною пропуску встановленого процесуальним законом строку. Беручи до уваги також і те, що Товариство отримало копію постанови суду першої інстанції 19 липня 2016 року, а апеляційну скаргу на нього подало 13 грудня 2016 року, зазначені обставини не можуть слугувати свідченням поважності причин несвоєчасного звернення до апеляційного суду.

У цьому зв'язку слід додати, що відсутність коштів для слати судового збору, про що Товариство також зазначає, є підставою для звернення з клопотанням про відстрочення чи розстрочення його сплати, однак з огляду на обмежені строки для звернення до апеляційного суду зі скаргою на судові рішення суду першої інстанції, зазначена обставина не звільняє від дотримання вимог процесуального закону і теж не є свідченням поважності причин звернення до апеляційного суду через понад чотири місяці від дати отримання повного тексту судового рішення першої інстанції при встановленому десятиденному строку для його оскарження.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС (у чинній редакції) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За встановлених в цій справі обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Товариство пропустило встановлений частиною другою статті 186 КАС (у попередній редакції) строк апеляційного оскарження і аргументи, якими воно доводить поважність причин пропуску цього строку, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання причини пропуску цього строку поважними.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Північтранс» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець