Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2018 року у справі №815/2102/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2018 року

Київ

справа №815/2102/17

адміністративне провадження №К/9901/2566/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року (суддя - Харченко Ю.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Турецька І.О., судді - Стас Л.В., Градовський Ю.М.) у справі

за позовом ОСОБА_3

до Головного Управління Національної поліції в Одеській області

про стягнення заборгованості з грошового утримання, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 07 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області заборгованість з грошового утримання за період з 08.11.2016р. по 23.01.2017р.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016року у справі №815/3137/16, Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1661 о/с від 08 грудня 2016року ОСОБА_3 поновлено на посаді інспектора тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Одеської області, та сплачено грошове забезпечення за період з 31.05.2016р. по 07.11.2016року включно. Натомість, за період з 08 листопада 2016року по 23 січня 2017року ГУНП в Одеській області грошове забезпечення ОСОБА_3 не виплачено, внаслідок чого, на думку позивача, утворилась спірна заборгованість.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення заборгованості з грошового утримання за період з 08.11.2016р. по 23.01.2017р. задоволено частково.

3.1. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 заборгованість зі сплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 08.11.2016р. по 07.12.2016р. у загальному розмірі 5743(п'ять тисяч сімсот сорок три)грн. 29коп.

3.2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд дійшов висновку щодо наявності у позивача законодавчо передбаченого права на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 08.11.2016р. по 07.12.2016р., оскільки постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. у справі №815/3137/16 відповідачем виконана лише 08.12.2016р. При цьому, суд не знайшов підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області заборгованості з грошового утримання за період з 07.12.2016р. по 23.01.2017р., оскільки ОСОБА_3 на посаді інспектора тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Одеській області поновлено, зокрема, Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1662 о/с від 08.12.2016р., з дня видання якого, рішення суду вважається виконаним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково.

5.1. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року скасовано.

5.2. Прийнято у справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення грошового забезпечення за період з 08 листопада 2016 року по 23 січня 2017 року задоволено.

5.3. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час затримки виконання судового рішення за період з 08 листопада 2016 року по 23 січня 2017 року в загальному розмірі 14 494 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 97 коп.

6. Суд апеляційної інстанції визнав законною та обґрунтованою правову позицію суду першої інстанції про допущену суб'єктом владних повноважень протиправну бездіяльність щодо несвоєчасного виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі №815/3137/16. Натомість, апеляційний суд зазначив, що хоча позивач і був поновлений на роботі, але не міг виконувати свої посадові обов'язки з вини роботодавця та відповідно не отримував грошове забезпечення. Також суд зазначив, що з квітня 2016 року була створена Державна установа «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» Національної поліції України, якій перейшли функції органу, з якого позивача звільнили, що надавало можливість ГУ НП в Одеській області призначити позивача на аналогічну посаду в новоствореному органі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі - скаржник) 26 грудня 2017 року звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року.

8. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

9. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що при винесенні судом рішення у справі №815/3137/16 позивача поновлено на неіснуючій посаді, оскільки такого підрозділу як тренінговий центр в ГУНП вже не існували. Скаржник зазначає, що позивачем тільки 21.11.2016 року було подано заяву до виконавчої служби щодо його поновлення на посаді, тобто без його згоди не можливо було призначити особу на іншу рівнозначну посаду. Також скаржник вказує на те, що після поновлення позивача на посаді останній не виконував жодних обов'язків, тобто фактично не працював. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційним судом здійснено невірний розрахунок присудженої до стягнення на користь позивача суми середнього заробітку, оскільки до розрахунку взято не робочі, а календарні дні, а також не визначено суми податків та зборів, які необхідно утримати.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року (справа №815/3137/16) адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.

12. Суд визнав протиправним та скасував наказ ГУНП в Одеській області від 24 травня 2016 року №368 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) та поновив його на посаді інспектора тренінгового центру ГУ НП в Одеській області з 31 травня 2016 року.

13. Також судом стягнуто з ГУНП в Одеській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31 травня 2016 року по 07 листопада 2016 року в розмірі 30 357,39 грн.

14. Судом допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

15. 08 грудня 2016 року на виконання постанови суду від 07 листопада 2016 року ГУНП в Одеській області прийнято наказ №1662 о/с, яким скасовано пункт наказу від 24 травня 2016 року №368 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_3, інспектора тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Одеській області та поновлено на цій же посаді з 31 травня 2016 року.

16. Однак, позивач фактично не приступив до виконання своїх посадових обов'язків, оскільки штатні посади тренінгового центру ГУНП в Одеській області були скорочені.

17. Так, відповідно до наказу Національної поліції України від 04 квітня 2016 року №277 «Про реорганізацію тренінгового центру ГУНП в Одеській області» з 01 квітня 2016 року штатні посади тренінгового центру скорочені та відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 22 квітня 2016 року №795 «Про створення Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» з 01 квітня 2016 року створено нову установу.

18. 27 січня 2017 року на підставі рапорту ОСОБА_3 від 07 грудня 2016 року та листа Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» Національної поліції України від 07 грудня 2016 року №211/04-2016, відповідачем прийнято наказ №120 о/с, яким капітана поліції ОСОБА_3 з 23 січня 2017 року направлено для подальшого проходження служби до Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» Національної поліції України, звільнивши з посади інспектора тренінгового центру Головного управління Національної поліції в Одеській області.

19. Також на підставі рапорту позивача від 27 січня 2017 року та наказу ГУ НП в Одеській області від 27 січня 2017 року №120 о/с прийнято наказ «По особовому складу» №17о/с, яким капітана поліції ОСОБА_3 з 24 січня 2017 року призначено інспектором Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських», з посадовим окладом у розмірі 2400 грн.

20. 02 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ НП в Одеській області із заявою в якій просив нарахувати та виплатити грошове забезпечення з 08 листопада 2016 року до моменту його призначення на посаду.

21. Також в даній заяві позивач підтвердив, що з 31 травня 2016 року по 07 листопада 2016 року грошове забезпечення виплачено.

22. 10 лютого 2017 року ГУНП в Одеській області, розглянувши вказану заяву, надало відповідь, в якій зазначило, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконана в повному обсязі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

23. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Частина 1 статті 255 КАС України: постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

25. Частина 2 статті 257 КАС України: судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

26. Пункт 3 частини 1 статті 256 КАС України: негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

27. Стаття 235 КЗпП України: у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу &?ц;…&?к;. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

28. Стаття 236 КЗпП України: у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

29. Пункт 6 розділ ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260: поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення &l ;…&?а;.

30. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, відповідно до пункту 2 якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

31. Пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100): обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки&?т;…&gв;. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата &?н;…&?с;.

32. Пункт 8 Порядку №100: нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

33. Абзац 3 пункту 3 Порядку №100: усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року підлягала негайному виконанню в частині, що стосується, зокрема, поновлення на роботі ОСОБА_3, однак, дане рішення суду було виконано ГУНП в Одеській області лише 08 грудня 2016 року, шляхом прийняття наказу.

38. Згідно з п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

39. З огляду на зазначене, Суд підтримує висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що доводи скаржника про відсутність підстав для виплати позивачу грошового забезпечення за час затримки виконання судового рішення за період з 08 листопада 2016 року по 07 грудня 2016 року не засновані на наведеному вище законодавстві.

40. Так, добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов'язком, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду України від 23 червня 2015 року у справі №21-63а15.

41. Також, апеляційний суд встановив, що позивач після видання наказу про поновлення його на посаді від 08 грудня 2016 року фактично не приступив до роботи, оскільки посаду, на якій його поновили, було скорочено. Лише 27 січня 2017 року відповідачем видано наказ про призначення позивача з 24 січня 2017 року інспектором Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських». Тобто, хоча позивач і був поновлений на роботі, але не міг виконувати свої посадові обов'язки з вини роботодавця та, відповідно, не отримував грошове забезпечення.

42. Колегія суддів вважає вірними висновки суду апеляційної інстанції стосовно того, що обставини створення з квітня 2016 року Державної установи «Одеський навчальний центр підготовки поліцейських» Національної поліції України, якій перейшли функції органу, з якого позивача звільнили, надавали можливість ГУНП в Одеській області призначити позивача на аналогічну посаду в новоствореному органі.

43. Отже, на думку Суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав наявність права у позивача на отримання середнього заробітку за період із 08 грудня 2016 року по 23 січня 2017 року (день фактичного поновлення позивача на службі), обумовлене фактом затримки виконання судового рішення.

44. Також Суд не вбачає допущення порушень судом апеляційної інстанції при здійсненні розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, оскільки такий розрахунок здійснено з урахуванням суми середньоденного грошового забезпечення позивача, розрахованого судом при здійсненні розгляду адміністративної справи №815/3137/16, та із застосуванням кількості робочих днів, тобто в порядку, передбаченому законодавством. Отже, доводи скаржника про невірне визначення зазначеної суми не знайшли свого фактичного підтвердження.

45. Водночас Суд звертає увагу скаржника на приписи пункту 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999року №13 Пленуму Верховного Суду України, в якому зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

46. Про зазначені обставини судом апеляційної інстанції зазначено при прийнятті оскаржуваного рішення.

47. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

48. Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

49. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Одеській області без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

50. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні. Разом з тим, Суд зауважує, що вимоги скаржника про скасування постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року є безпідставними, оскільки зазначене судове рішення скасовано за наслідками його апеляційного перегляду.

51. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

52. В задоволенні касаційної скарги Головного Управління Національної поліції в Одеській області - відмовити.

53. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року - залишити без змін.

54. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа