Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.05.2018 року у справі №296/7879/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2020 року

Київ

справа №296/7879/17

адміністративне провадження №К/9901/48978/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №296/7879/17

за позовом ОСОБА_1 до Корольовської районної ради міста Житомира, Виконавчого комітету Корольовської районної ради міста Житомира про неправомірні дії суб`єкта владних повноважень та зобов`язання відповідача надати повну та достовірну інформацію на запит

за касаційною скаргою Виконавчого комітету Корольовської районної ради міста Житомира

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів: Іваненко Т.В., Франовської К.С.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до Корольовської районної ради міста Житомира (далі - відповідач-1) та Виконавчого комітету Корольовської районної ради міста Житомира (далі - відповідач-2), в якому просив визнати неправомірні дії Корольовської районної ради міста Житомира в частині надання недостовірної інформації на його звернення від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року та зобов`язати відповідача-1 надати достовірну та повну інформацію на звернення від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року він звернувся до Голови Корольовської районної ради міста Житомира для отримання інформації, де просив: « 1. Провести перевірку (розслідування за вказаними мною фактами - наявність її особистого підпису та вручення мені посвідчення інваліда 3 групи за урочистими обставинами); Надіслати мені засвідчені копії розпорядження (наказу, доручення) Голови Корольовської районної ради м. Житомира, щодо позбавлення мене пільг та статусу інваліда війни 3 групи, за посвідченням, яке ОСОБА_2 мені особисто підписала та вручила особисто в 2012 році; 3. Надіслати мені засвідчені копії листів Ваших підлеглих (розпоряджень, наказів, доручень та інше), щодо позбавлення мене пільг та статусу інваліда війни 3 групи, за посвідченням, яке ОСОБА_2 мені особисто підписала та вручила особисто в 2012 році.» 26 вересня 2017 року ОСОБА_1 отримав відповідь на свої запити за підписом голови Корольовської районної ради міста Житомира. Проте, отримані позивачем відповіді містять недостовірну та неповну інформацію.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 08 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем надано вичерпні відповіді на запити позивача від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року.

5. Не погоджуючись з постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції.

6. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 08 грудня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Корольовської районної ради м.Житомира щодо ненадання повної інформації на запити ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року протиправними. Зобов`язано Корольовську районну раду м.Житомира в особі голови районної ради надати ОСОБА_1 повну інформацію на запити про доступ до публічної інформації від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року.

7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково адміністративний позов, суд апеляційної інстанції зазначив те, що змісту звернень позивача слідує, що останній просив надати йому відповідні нормативно-правові акти, винесені відповідачем щодо припинення його статусу інваліда війни 3 групи, а також просив провести перевірку (розслідування) щодо підстав такого. Однак, як слідує з відповіді голови Корольовської районної ради м.Житомира від 26 вересня 2017 року №25/В -14/10-13, її зміст не містить відповіді на жодне з конкретних питань позивача.

7.1. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи є ксерокопія розпорядження голови Корольовської районної ради м.Житомира від 16 червня 2017 року №26-а, з якого слідує, що відповідачем вчинялись дії щодо припинення статусу позивача як інваліда війни 3 групи. Тобто, будучи розпорядником інформації, яка стосується прав позивача, відповідач не надав її на вимогу останнього, чим порушив приписи Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

8. 25 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Корольовської районної ради міста Житомира про скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що зі змісту запиту позивача слідує, що останній просить надати йому відповідні нормативно-правові акти щодо припинення статусу інваліда війни 3 групи, а також провести перевірку його підстав такого, проте голова Корольовської районної ради міста Житомира, відповідно до своїх повноважень, не має права видавати нормативно-правові акти, а позивач просив провести перевірку щодо наявності особистого підпису начальника управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира ОСОБА_2 на посвідчені інваліда війни 3 групи та вручення йому цього посвідчення за урочистими обставинами. Проте, головою Корольовської районної ради міста Житомира не видавалося розпорядження про позбавлення позивача пільг та статусу інваліда 3-ї групи, оскільки це питання не віднесено до повноважень голови Корольовської районної ради міста Житомира.

10. 25 квітня 2018 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білоуса О.В., суддів Шарапа В.М., Желтобрюх І.Л.

11. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

12. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року №645/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 лютого 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження.

14. 13 березня 2020 року від Виконавчого комітету Корольовської районної ради міста Житомира надійшла заява, у якій відповідач-2 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказують на те, що 10 квітня 2018 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56137210, з виконання виконавчого листа у справі № 296/7879/17 про зобов`язання Корольовської районної ради м. Житомира в особі голови Корольовської районної ради міста Житомира надати ОСОБА_1 повну та достовірну інформацію на запити про доступ до публічної інформації від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року. Листом від 17 травня 2018 року № 10-13/175 відповідачем-2 направлено повну та достовірну інформацію за запити від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року. Після стягнення виконавчого збору та здійнення всіх виконавчих дій відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 18 червня 2018 року ВП № 56137210.

15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16 березня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

16. Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

17. 13 березня 2020 року від Корольовської районної ради міста Житомира надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач-1 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказують на те, що Корольовська районна рада міста Житомира не здійснює функцій виконавчих органів, а є представницьким органом місцевого самоврядування відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Установлені судами фактичні обставини справи

18. 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року позивач звернувся до Голови Корольовської районної ради міста Житомира, де вказав, що з ухвали слідчого судді від 07 вересня 2017 року та з повідомлень начальника УПСЗН Корольовської районної ради м.Житомира Мисюк В.В. йому стало відомо, що за дорученням голови районної ради та на підставі розпоряджень, наказів останнього, винесених щодо позивача, вирішено позбавити його статусу інваліда війни 3 групи, який підтверджується посвідченням, виданим, підписаним та врученим особисто ОСОБА_2 у 2012 році.

18. Тому для отримання з цього приводу інформації, просив:

18.1. провести перевірку (розслідування за вказаними фактами - наявність її особистого підпису та вручення йому посвідчення інваліда 3 групи за урочистими обставинами);

18.2. надіслати йому засвідченні копії розпорядження (наказу, доручення) голови Корольовської районної ради м.Житомира, щодо позбавлення його пільг та статусу інваліда війни 3 групи, за посвідченням, яке ОСОБА_2 йому особисто підписала та вручила особисто в 2012 році;

18.3. надіслати йому засвідченні копії листів підлеглих ОСОБА_2 (розпоряджень, наказів, доручень, та інше), щодо позбавлення його пільг та статусу інваліда війни 3 групи, за посвідченням, яке ОСОБА_2 йому особисто підписала та вручила в 2012 році.

19. Листом №25/В-14/10-13 від 26 вересня 2017 року за підписом голови ради Соя О .В. позивачу було повідомлено, що відповідно до Положення "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних ветеранів війни" записи у посвідченні завіряються підписом керівника органу праці та соціального захисту населення або іншого органу, який видав посвідчення, і скріплюється печаткою - в даному випадку начальником управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира, а також пунктом 28 посадової інструкції головного спеціаліста відділу з питань по справах інвалідів і побутового обслуговування пенсіонерів управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної Ради м.Житомира покладено обов`язки видавати посвідчення "інваліда війни" особисто зазначеним спеціалістом, за отримання якого інвалід війни розписується в книзі обліку видачі посвідчень "Інваліда війни". Тому для проведення перевірки за вказаними заявником фактами про наявність особистого підпису начальника управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира в посвідченні інваліда 3 групи підстави відсутні. Також в листі зазначено, що Головою Корольовської районної ради м.Житомира розпоряджень щодо позбавлення позивача пільг та статусу інваліда війни 3 групи не видавалося. Копія документів щодо позбавлення статусу інваліда війни 3 групи та вилучення відповідного посвідчення управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира надавалась управлінням праці та соціального захисту населення м.Житомира листом від 22 серпня 2017 року № 7102/07-02. (а.с.4 зворотній бік).

20. Вважаючи вказану відповідь недостовірною та неповною, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Стаття 34 Конституції України закріплює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

23. Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

24. За приписами статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

25. За змістом частин першої, другої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

26. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

27. Відповідно до статті 20 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

28. Поряд із цим, статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР). Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону.

29. Так, за приписами статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

30. Своєю чергою, за приписами статті 2 Закону № 2939-VІ цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

31. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі - Закон № 460-IX).

32. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

33. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

34. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

35. Згідно частини 3 статті 211 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, що кореспондує нормі частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017).

36. З вищевикладеного слідує, що Закон № 2939-VІ регламентує чітку послідовність дій розпорядника інформації у разі одержання запиту, який не відповідає вимогам закону.

37. Згідно з юридичною позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №813/3059/16, якою передбачено, що, одержавши запит на інформацію, поданий згідно з Законом № 2939-VІ, який за своїм змістом є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п`ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону № 2939-УІ), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Закону № 2939-VІ. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону № 2939-VІ.

38. У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VІ, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону № 393/96-ВР та Закону № 2939-VІ, то такий «запит-звернення» повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п`ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення згідно із Законом № 393/96-ВР.

39. В даній адміністративній справі позивач посилається на недостовірність інформації наданій йому у листі відповіді від 26 вересня 2017 року № 25/В-14/10-13.

40. Однак колегія суддів Верховного Суду зауважує, що у своїх листах від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року позивач просить:

провести перевірку (розслідування за вказаними фактами - наявність її особистого підпису та вручення йому посвідчення інваліда 3 групи за урочистими обставинами);

надіслати йому засвідченні копії розпорядження (наказу, доручення) голови Корольовської районної ради м.Житомира, щодо позбавлення його пільг та статусу інваліда війни 3 групи, за посвідченням, яке ОСОБА_2 йому особисто підписала та вручила особисто в 2012 році;

надіслати йому засвідченні копії листів підлеглих ОСОБА_2 (розпоряджень, наказів, доручень, та інше), щодо позбавлення його пільг та статусу інваліда війни 3 групи, за посвідченням, яке ОСОБА_2 йому особисто підписала та вручила в 2012 році.

41. В свою чергу, зважаючи на зміст запитів ОСОБА_1 від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року, запитувана ним інформація в частині проведення перевірки (розслідування) щодо підстав припинення статусу інваліда війни 3 групи за своєю природою не є публічною та не може бути надана в порядку, передбаченому Законом № 2939-VІ.

42. Запити позивача від 19 вересня 2017 року та 22 вересня 2017 року про надання публічної інформації в частині проведення перевірки (розслідування) щодо підстав припинення статусу інваліда війни 3 групи є зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом № 393/96-ВР.

43. Однак, усупереч вимогам добросовісності і розсудливості, які в силу статті 2 КАС України є одними з критеріїв оцінки в порядку судового контролю адміністративним судом, виконавчим комітетом Корольовської районної ради міста Житомир не роз`яснено позивачу можливості розгляду його звернення відповідно до Закону № 393/96-ВР та порядок його оскарження і, відповідно, не розглянули його запит згідно з нормами цього Закону.

44. При цьому, як слідує з даної відповіді від 26 вересня 2017 року №25/В -14/10-13, її зміст не містить відповіді на питання позивача.

45. Разом з тим, в матеріалах справи наявна ксерокопія розпорядження голови Корольовської районної ради м.Житомира від 16 червня 2017 року №26-а, з якого слідує, що відповідачем вчинялись дії щодо припинення статусу позивача як інваліда війни 3 групи.

46. Тобто, будучи розпорядником інформації, яка стосується прав позивача, колегія суддів Верховного Суду вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що відповідач не надав її на вимогу останнього.

47. З урахуванням наведеного Верховний Суд приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято правильне по суті спору рішення.

48. Однак, як слідує із змісту оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції надав оцінку спірним правовідносинам лише у контексті Закону № 2939-VI.

49. В той же час, виходячи із характеру питань у запитах позивача, суд апеляційної інстанції, не застосував приписи Закону № 393/96-ВР в частині розгляду питання, яке за своєю суттю є зверненням.

50. За наведених обставин, Верховний Суд вважає, що оскаржуване судове рішення підлягає змінити в частині мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив, задовольняючи частково позовні вимоги, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

51. За правилами пункту 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

52. Відповідно до частини 4 статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

53. За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, проте із помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, відповідно до вимог статті 351 КАС України, підлягають зміні в частині мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив, задовольняючи частково позовні вимоги, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Висновки щодо розподілу судових витрат

54. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Корольовської районної ради міста Житомира задовольнити частково.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у справі № 296/7879/17 - змінити в частині мотивів, виклавши їх у редакції цієї постанови.

3. В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду