Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2019 року у справі №0840/3478/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2019 року

Київ

справа №0840/3478/18

адміністративне провадження №К/9901/21027/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л. В.,

суддів: Мороз Л. Л., Стеценка С. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року (постановлена у складі: головуючого судді - Шлай А. В., суддів: Кругового О. О., Прокопчук Т. С. ) у справі №0840/3478/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод "Перетворювач" (далі - позивач або ПАТ "ЗЗ "Перетворювач") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі-відповідач або НКЦПФР), в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову №58-ЦА-УП-Е від 22 лютого 2018 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" відмовлено.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року - відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач, не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року, надіслав 23.07.2019 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження до суду апеляційної інстанції.

У скарзі посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом не враховано доводи заявника апеляційної скарги, що поштове повідомлення про вручення ПАТ "ЗЗ "Перетворювач" копії рішення суду першої інстанції не дає можливості встановити особу, яка отримала рекомендований лист, а отже не може бути визнано допустимим доказом дати вручення копії судового рішення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 29 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "ЗЗ "Перетворювач".

Верховний Суд ухвалою від 16 вересня 2019 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач".

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку письмового провадження.

Не погодившись з рішенням суду, Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод "Перетворювач" 23.05.2019 подана апеляційна скарга, яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2019 року залишена без руху з підстав, передбачених ч. 3 ст. 298 КАС України.

Судом зазначено, що доводи позивача, якими він обґрунтовує поважність причин пропуску строку, а саме посилання на неотримання копії рішення суду від
21.11.2018, спростовуються наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштової кореспонденції, яка свідчить про отримання копії судового рішення позивачем 11.02.2019.

Скаржнику надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подачі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших підстав для такого поновлення.

20 червня 2019 р. на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причини пропуску зазначеного процесуального строку скаржник наполягав на тому, що своєчасно направити апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ПАТ "ЗЗ " Перетворювач" не мало можливості у зв'язку із не отриманням оскарженого рішення своєчасно. Рекомендоване поштове повідомлення не дає можливості встановити особу, якій вручена кореспонденція.

Третій апеляційний адміністративний суд визнав такі причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 Кодексу).

Згідно частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалене за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження, без участі сторін по справі, повний текст судового рішення складено 21.11.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана 23.05.2019, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.

Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження позивач послався на те, що копія рішення йому не вручена, а поштове повідомлення є неналежним доказом отримання уповноваженою особою товариства кореспонденції.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно матеріалів справи, оскаржене рішення постановлено судом першої інстанції в порядку письмового провадження 21 листопада 2018 року та оприлюднено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 07 лютого 2019 року. Отримання Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод "Перетворювач" 11 лютого 2019 року оскарженого рішення підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за довіреністю, яке знаходиться в матеріалах справи (а. с.162). Крім того, згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (www. ukrposhta. com) відправлення за номером 6904406725592, яким надіслано позивачу копію рішення, вручено адресатові.

Верховний Суд погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, а доводи касаційної скарги з приводу того, що поштове повідомлення про вручення рекомендованого листа не є належним доказом вручення кореспонденції уповноваженій особі товариства, вважає непереконливими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 89 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою КМ України від 05.03.2009 року №270 (далі - Правила) реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред'явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина.

Згідно п. 90 Правил адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 91 Правил поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.

Отже, поштове відправлення повинно бути вручено працівником поштового відділення особі, якій воно адресовано, у разі вручення відправлення представнику, обов'язок перевірки наявності повноважень представника на отримання поштової кореспонденції покладається саме на працівника поштового відділення.

У суду відсутні підстави не приймати повідомлення про вручення поштового відправлення як належне.

Верховний Суд також вважає за потрібне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції в редакції, чинній станом на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції) особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на дату розгляду касаційної скарги) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону.

Верховний Суд враховує, що судом для відповідача були забезпечені умови, за яких товариство мало можливість та процесуальний обов'язок у десятиденний строк від дати отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при постановленні ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року по справі №0840/3478/18.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод "Перетворювач" - залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року по справі №0840/3478/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л. В. Тацій

Судді: Л. Л. Мороз

С. Г. Стеценко