ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа № 826/19413/15

адміністративне провадження № К/9901/39487/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року (суддя Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (судді: Федотов І.В. (головуючий), Ісаєнко Ю.А., Сорочко А.О.) у справі № 826/19413/15,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» (далі - позивач, ПАТ «Укртранснафта») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, ОВПП ДФС) про визнання протиправними дій ОВПП ДФС щодо нарахування податкового боргу у сумі 989 000,53 грн в картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств, зобов`язання ОВПП ДФС внести зміни у інтегровану картку ПАТ «Укртранснафта» шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі 989 000,53 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства, було протиправно не виключено з інтегрованої картки платника податків - ПАТ «Укртранснафта» суми авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 989 000,53 грн, оскільки відсутність зазначеної заборгованості встановлено та підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування податкового боргу у сумі 989 000,53 грн в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств. Зобов`язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести зміни до інтегрованої картки Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412) шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі 989 000,53 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування податкового боргу у сумі 989 000,53 грн в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки судами встановлено відсутність зазначеної заборгованості, що підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОВПП ДФС подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укртранснафта» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПАТ «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412), як платник податків перебуває на обліку в ОВПП ДФС.

15 липня 2014 року, 29 серпня 2014 року, 5 вересня 2014 року, 1 жовтня 2014 року ПАТ «Укртранснафта» зверталося до контролюючого органу із заявами про зарахування переплати з податку на прибуток (код КБК 11021000) у сумі 17 186 129,00 грн у сплату авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000). У відповідь на вказані заяви ОВПП ДФС просив позивача залишити переплату з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) в рахунок нарахувань по декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік. У зв`язку із нездійсненням відповідачем зарахування переплати з податку на прибуток (КБК 11021000), що обліковується в картці особового рахунку у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), у ПАТ «Укртранснафта» станом на червень 2014 року виникла недоїмка зі сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1 068 409,79 грн, на яку була нарахована пеня у розмірі 12 846,15 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання вимоги зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129,00 грн (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000) ПАТ «Укртранснафта» оскаржило її до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2014 № 826/15880/14 позов ПАТ «Укртранснафта» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо не зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129,00 грн (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000). Зобов`язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників провести зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129,00 грн (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000) до повного їх погашення відповідно до заяви позивача від 15.07.2014 №18-00/194/2679 шляхом внесення відповідних змін до картки особового рахунку ПАТ «Укртранснафта». В задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01.10.2014 становить 12 846,15 грн відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 № 826/15880/14 вказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01.10.2014 становить 12 846,15 грн та прийнято в цій частині нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Зобов`язано Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 01.10.2014 становить 12 846,15 грн. В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.11.2014 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 червня 2016 року касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року у справі № 826/15880/14 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року адміністративний позов ПАТ «Укртранснафта» задоволено частково. Зобов`язано ОВПП ДФС зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000) в сумі 3 172,92 грн. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Укртранснафта» задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та в цій частині прийнято нову постанову, якою визнано протиправною бездіяльність ОВПП ДФС щодо не зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129,00 грн (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000). Зобов`язано ОВПП ДФС провести зарахування переплати з податку на прибуток у сумі 17 186 129, 00 грн (код КБК 11021000) у сплату місячних авансових внесків з податку на прибуток (код КБК 11024000) до повного їх погашення відповідно до заяви ПАТ «Укртранснафта» від 15 липня 2014 року №18-00/194/2679 шляхом внесення відповідних змін до картки особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412). Зобов`язано ОВПП ДФС зняти з нарахування у картці особового рахунку ПАТ «Укртранснафта» (код ЄДРПОУ 31570412) пеню за несвоєчасну сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (КБК 11024000), яка станом на 1 жовтня 2014 року становить 9 673,23 грн. Постановою Верховного Суду від 5 лютого 2019 року касаційну скаргу ОВПП ДФС залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі № 826/15880/14 залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом 23.12.2014 винесено податкову вимогу за № 396-25, в якій зазначено, що станом на 23.12.2014 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 19 605 268,78 грн (19 573 993,78 грн основного платежу та 31 275,00 грн пені). Не погоджуючись з податковим боргом та нарахованою пенею, ПАТ «Укртранснафта» було подано позовну заяву про внесення змін до облікової картки, скасування податкової вимоги та зобов`язання звільнити майно з-під податкової застави.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2015 року у справі № 826/3185/15, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року залишена без змін, позовні вимоги ПАТ «Укртранснафта» задоволено повністю та зобов`язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників внести зміни до картки особового рахунку публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» шляхом виключення з неї податкового боргу у розмірі 19 605 268,78 грн, скасовано податкову вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 396-25 від 23.12.2014, зобов`язано Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників звільнити майно ПАТ «Укртранснафта» з-під податкової застави та виключити його з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна.

ПАТ «Укртранснафта» та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників 03.11.2015 підписали Акт № 8814-20 про звірення розрахунків платника за період з 01.01.2015 до 01.11.2015 по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств. В Акті за даними Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників у ПАТ «Укртранснафта» відображена нарахована пеня у розмірі 5 169 774,32 грн, ПАТ «Укртранснафта» заперечило щодо правомірності її нарахування.

11 листопада 2015 року відповідачем з метою виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі № 826/3185/15 було виключено з картки особового рахунку по податку на прибуток пеню на суму податкового боргу у розмірі 4 180 773,79 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року у справі № 826/7798/15 (рішення набрало законної сили), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18 березня 2015 року № 000234102, яким ПАТ «Укртранснафта» збільшено грошове зобов`язання з авансових внесків з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 3 166 692,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 791 673,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що розбіжності стосовно наявності недоїмки у розмірі 989 000,53 грн між позивачем та відповідачем виникли внаслідок застосування останнім помилкової методології щодо визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта», які підлягають сплаті у березні 2014 року - лютому 2015 року. Авансові платежі з податку на прибуток є узгодженою сумою податкових зобов`язань з податку на прибуток 2014 року. Так, в рядку 23 податкової декларації з податку на прибуток позивача, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872, та у рядку 18 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток зазначені суми авансових внесків, що підлягають сплаті у березні 2014 - лютому 2015 року.

Враховуючи розмір податку на прибуток за 2013 рік (рядок 11 податкової декларації з податку на прибуток підприємства), що становить 69 349 117,00грн., можна визначити розмір місячного авансового внеску з податку на прибуток в цілому: 69 349 117,00 / 12 = 5 779 093,08 грн. До складу зазначеного розрахованого розміру місячного авансового внеску з податку на прибуток позивача входять: місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується апаратом ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 3 527 824,00 грн (рядок 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства); місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Магістральні нафтопроводи «Дружба» у розмірі 1 153 322,00 грн (рядок 19 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії «МН «Дружба»); місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Придніпровські магістральні нафтопроводи» у розмірі 707 731,00 грн (рядок 19 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії «ПДМН»); місячний авансовий внесок з податку на прибуток, що сплачується філією «Південні магістральні нафтопроводи» у розмірі 390 216,00 грн (рядок 19 розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток філії «ПМН»). Позивач здійснив розрахунок розміру місячного авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті апаратом ПАТ Укртранснафта» в березні 2014 року по лютий 2015 року відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 за № 872 та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2013 за № 39: 69 349117,00 грн (загальна сума податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» за 2013 рік) - 23 848 538,00 грн (сума податку на прибуток за 2013 рік, який нарахований за місцезнаходженням трьох філій ПАТ «Укртранснафта») - 3 166 688,00 грн (сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що у свою чергу включає 1 622 290,00 грн по філії «МН «Дружба» ПАТ «Укртранснафта»; 548 887,00 грн по філії «ПМН» ПАТ Укртранснафта»; 995 511,00 грн по філії «ПДМН» ПАТ «Укртранснафта») = 42 333 891 /12 = 3 527 824 грн (місячний розмір авансового внеску з податку на прибуток, що сплачується апаратом ПАТ «Укртранснафта»). Розмір податку на прибуток ПАТ «Укртранснафта» за 2013 рік становить 69 349 117,00 грн, розмір авансового внеску з податку на прибуток в цілому по ПАТ Укртранснафта» становить 5 779 093,08 грн, що підтверджується сторонами у справі. Відповідач визначає розмір авансового внеску з податку на прибуток, що повинен сплачуватися апаратом ПАТ «Укртранснафта» у розмірі 3 791 715,00 грн. Тобто, контролюючий орган при визначенні розміру авансового внеску з податку на прибуток не врахував авансові внески при виплаті дивідендів, що здійснювали відокремлені структурні підрозділи ПАТ «Укртранснафта».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що контролюючим органом було у повній мірі виконано судові рішення у справах № 826/15880/14 та № 826/3185/15, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 57.1 статті 57.

57.1. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев`ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов`язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов`язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов`язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

10.2. Пункт 57.1 статті 57 (з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII):

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов`язання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов`язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов`язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов`язань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу, від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.

11. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції Закону, чинній на момент розгляду судами справи):

11.1. Частина перша статті 72.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

13. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченнях на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).

14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про протиправність дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування податкового боргу у сумі 989 000,53 грн в картці особового рахунку Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств. У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами відсутність у ПАТ «Укртранснафта» відповідної заборгованості (суми авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 989 000,53 грн), що підтверджено судовими рішеннями (які набрали законної сили) та не спростовано відповідачем жодними належними та достатніми доказами.

15. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 826/19413/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова