Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №818/3432/15

адміністративне провадження №К/9901/26372/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015року (суддя Павлічек В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року (судді: Старостіна В.В. (головуючий), Рєзнікової С.С., Бегунца А.О.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022100 від 31.08.2015 та рішення про застосування фінансових санкцій №000003/18-13-21/2720120797 від 31.08.2015.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2015 № 0000022100. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог вмотивовані тим, що в силу вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контролюючий орган довів факт порушення позивачем встановленого порядку маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в України.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивач подав касаційну скаргу, де вказуючи на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що під час проведення перевірки та встановлення контролюючим органом продажу алкогольних напоїв без марок акцизного збору фізичною особою-підприємцем відповідно до абзацу 2 пункту 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 відповідач мав вилучити такі товари з вільного обігу, що зроблено не було. Тому відсутні докази вказаного порушення.

Контролюючий орган відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надав.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 серпня 2015 року Роменською об'єднаною державною податковою інспекцією ДФС у Сумській області проведено фактичну перевірку щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 за період з 26 травня по 14 серпня 2015року.

Результати даної перевірки викладено в акті від 21 серпня 2015 року № 311/18-13- 21/2720120797 від 31.08.2015. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 31 серпня серпня 2015 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000022100, яким позивачу нараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 6270,00 грн. і рішення про застосування фінансових санкцій №000003/18-13-21/2720120797, яким позивачу нараховано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Судами встановлено, що контролюючим органом при перевірці позивача, було виявлено віскі BUSHMILLS не марковану маркою акцизного податку встановленого зразка. Перевірка проводилась в присутності довіреної особи позивача. Контролюючим органом складено опис фактичних залишків товарів, що реалізує фізична особа-підприємець ОСОБА_2, який містить віскі BUSHMILLS в кількості 1 шт., ємкістю 1 літр, вартістю 900,00 грн. та зазначено, що дана пляшка віскі не маркована маркою акцизного податку встановленого зразка.

Суди попередніх інстанцій зазначають, що даний опис продавець ОСОБА_5, в присутності якого проводилась перевірка підписувати відмовився про, що перевіряючими на місці було складено акт від 14.08.2015.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Частино. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.

Відповідність спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується наявністю у їх виробника або імпортера сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності.

Реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності, виданих на спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби, зазначаються у документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлений порядок маркування алкогольних напоїв, які реалізуються в Україні.

За зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка передбачена відповідальність у вигляді штрафу не менше 17 000,00 грн. відповідно абз.14 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирт; етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Колегія суддів критично оцінює доводи касаційної скарги щодо порушення приписів абзацу 2 пункту 19 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010, оскільки позивач вказує на процедурне порушення оформлення факту реалізації ним алкогольних напоїв без марок акцизного збору не надавши доказів спростування самого факту наявності такого порушення.

Таким чином, суди встановивши наявність самого порушення правильно надали оцінку доводам відносно невиконання контролюючим органом приписів вищезазначеного положення, що не вплинуло на правомірність оскаржуваного рішення саме в цій частині, з огляду на що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Щодо решти позовних вимог (скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022100 від 31.08.2015, що стосується порушення порядку оприбуткування готівкових коштів) рішення про задоволення яких прийнято судами першої та апеляційної інстанції, в цій частині судові рішення не оскаржуються, а тому з урахуванням частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду не переглядаються.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду