Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2020 року

Київ

справа №826/116/17

адміністративне провадження №К/9901/29333/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/116/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року, постановлену в складі: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Шурка О.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві (далі - відповідач) із вимогами:

1.1. визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві щодо фактичної відмови у поверненні громадянину ОСОБА_1 грошових коштів за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 у сумі 391,47 грн і грошових коштів у сумі 60,17 грн за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до листа від 30.09.2016 вих. №1-18/К-1440-16;

1.2. зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби в місті Києві повернути громадянину ОСОБА_1 грошові кошти за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 в сумі 391,47 грн і грошові кошти в сумі 60,17 грн за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

1.3. стягнути з Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві судові витрати, понесені позивачем, на сплату судового збору в сумі 551,21 грн і на правничу допомогу в сумі 4640,00 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року позов задоволено:

2.1. Визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві щодо фактичної відмови у поверненні громадянину ОСОБА_1 грошових коштів за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 у сумі 391,47 грн і грошових коштів у сумі 60,17 грн за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до листа від 30.09.2016 вих. №1-18/К-1440-16;

2.2. Зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби в місті Києві повернути громадянину ОСОБА_1 грошові кошти за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_2 в сумі 391,47 грн і грошові кошти в сумі 60,17 грн за внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

2.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551,20 грн.

3. Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

4.1. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві витрат на професійну правничу допомогу та прийнято в цій частині нову постанову, якою ці позовні вимоги задоволено.

4.2. Стягнуто з Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу, у розмірі 4640,00 грн.

4.3. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року залишено без змін.

5. 11 березня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли заяви представника ОСОБА_1 - Калька Дмитра Олексійовича (далі - Калько Д.О.) про ухвалення додаткового судового рішення, в яких останній просив стягнути на користь позивача витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 5600,00 грн, понесені у зв`язку з поданням апеляційної скарги в справі №826/116/17, та в розмірі 5600,00 грн, понесені у зв`язку з поданням відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві в справі №826/116/17.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року вказані заяви Калька Д.О. про ухвалення додаткового судового рішення залишено без розгляду.

7. Залишаючи такі заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що заявником не дотримано вимог частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: до закінчення судових дебатів в справі заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_1 - Кальком Д.О. заявлено не було, а також протягом п`яти днів після ухвалення рішення не було подано відповідних доказів.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення.

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції під час прийняття постанови від 11 грудня 2018 року в справі №826/116/17 не вирішив питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених апелянтом ОСОБА_1 , у зв`язку з поданням ним апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року та відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року.

10. Скаржник наголошує, що докази понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу за подання ним апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року були долучені до матеріалів такої апеляційної скарги та фактично знаходяться в матеріалах справи №826/116/17. Докази понесених ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу за подання ним відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року були долучені до матеріалів такого відзиву та фактично знаходяться в матеріалах справи №826/116/17.

11. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 жовтня 2019 року вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року.

13. Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, як правонаступник Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві, скористалося своїм правом і надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у разі їхнього фактичного надання, за умови підтвердження сплати таких належними документами.

14. Водночас ця справа є справою незначної складності та не потребує значних витрат на професійну правничу допомогу.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

15. Порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення визначений статтею 252 КАС України.

16. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

17. Відповідно до частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

18. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 статті 252 КАС України).

19. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (частина 4 статті 252 КАС України).

20. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 252 КАС України).

IV. Позиція Верховного Суду

21. Судом установлено, що суд апеляційної інстанції вирішив заяви адвоката Калька Д.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на підставі частини сьомої статті 139 КАС України, якою застосовано наслідки та порядок розподілу судових витрат.

22. Так, частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

23. Водночас Суд указує, що розгляд заяв про ухвалення додаткового судового рішення на підставі частини сьомої статті 139 КАС України є помилковим.

24. Порядок розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат визначений статтею 252 КАС України, нормами якої не передбачено процесуального порядку залишення заяв про ухвалення додаткового судового рішення без розгляду.

25. Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував процесуальні наслідки розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення.

26. Аналогічний висновок наведено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року в справі №850/1/18.

27. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про те, що заявником не дотримано вимог частини сьомої статті 139 КАС України, а саме: до закінчення судових дебатів в справі заяви про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу представником ОСОБА_1 - Кальком Д.О. заявлено не було, а також протягом п`яти днів після ухвалення рішення не було подано відповідних доказів, Суд зазначає таке.

28. Аналіз положень частини сьомої статті 139 КАС України вказує на те, що докази понесених судових витрат, які підлягають розподілу, подаються стороною до закінчення судових дебатів в справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів в справі сторона зробила про це відповідну заяву.

29. Як убачається з матеріалів справи, представником позивача до закінчення судових дебатів в справі були подані докази понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00 грн за подання ним апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року, а саме: договір про надання правової (правничої) допомоги від 11.09.2018 №11/09-1, укладений між фізичною особою-підприємцем Кальком Д.О. (далі - ФОП Калько Д.О. ) та ОСОБА_1 ; додаток №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.09.2018 №11/09-1 (замовлення); рахунок від 11.09.2018 №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 11.09.2018 №11/09-1; квитанцію Приватного акціонерного товариства «Приватбанк» від 14.09.2018 №0.0.1133286749.1 на суму 5600 грн; акт виконаних робіт від 14.09.2018; прейскурант «Ставки гонорару адвоката на 2018 рік»; копію витягу з книги обліку доходів ФОП Калька Д.О. ; копію свідоцтва Калька Д.О. про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 серії КВ №6075; копію посвідчення адвоката Калька Д.О. від 26.04.2018; копію витягу з реєстру адвокатів України щодо відомостей про адвоката Калька Д.О. (том 1, а.с. 148-158).

30. Також представником позивача до закінчення судових дебатів у справі були подані докази понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00 грн за подання ним відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби у міста Києві, а саме: договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2018 №5/12-1, укладений між ФОП Кальком Д.О. та ОСОБА_1 ; додаток №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2018 №5/12-1(замовлення); рахунок від 05.12.2018 №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.12.2018 №5/12-1; квитанцію Приватного акціонерного товариства «Приватбанк» від 07.12.2018 №0.0.1205730769.1; акт виконаних робіт від 07.12.2018; прейскурант «Ставки гонорару адвоката на 2018 рік»; копію свідоцтва Калька Д .О. про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.04.2018 серії КВ №6075; копію посвідчення адвоката Кальки Д.О. від 26.04.2018; копію витягу з реєстру адвокатів України щодо відомостей про адвоката Калька Д.О. (том 1, а.с. 236-245).

31. Таким чином, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави стверджувати про те, що представник позивача не надав, у визначені частиною сьомою статті 139 КАС України строки, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5600,00 грн за подання ним апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2018 року та у розмірі 5600,00 грн за подання ним відзиву на апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби у міста Києві.

32. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

33. Отже, зважаючи на положення статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення.

V. Судові витрати

34. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

35. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

36. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

37. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року в справі №826/116/17 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

38. Судові витрати не розподіляються.

39. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко