Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2018 року

Київ

справа №826/740/16

касаційне провадження №К/9901/38305/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «ІМПУЛЬС» (далі - Підприємство) на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 (суддя - Бабенко К.А.) у справі за позовом Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «ІМПУЛЬС» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22.02.2017, ухваленою в порядку письмового провадження, у задоволенні позову відмовив повністю.

09.03.2017 згідно відбитку календарного штемпеля відділення поштового зв'язку Товариство оскаржило це рішення до Київського апеляційного адміністративного суду.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.03.2017 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав того, що вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а заяву про поновлення пропущеного строку скаржник не подав. Також суд вказав, що в порушення вимог частини 6 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж визначено законом. Для усунення недоліків апеляційної скарги суд встановив скаржнику тридцятиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0212109451506 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена скаржнику 29.03.2017.

В межах встановленого строку Підприємство на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2017 подало до суду апеляційної інстанції платіжне доручення № 137 від 10.04.2017 та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій вказало, що рішення суду першої інстанції надійшло на адресу Підприємства 27.02.2017, на підтвердження чого надало завірену копію книги реєстрації вхідної кореспонденції, у якій на сторінці 71 під порядковим № 100 зареєстровано надходження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2017.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.05.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2017, з підстав того, що надана Підприємством копія книги реєстрації вхідної кореспонденції не може бути належним доказом, оскільки позивач є зацікавленою у справі особою, а інших доказів щодо дати отримання рішення суду першої інстанції (поштового конверта тощо) скаржником не надано. Також суд вказав, що визнання підстав для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними, наслідками якого є відмова у відкритті апеляційного провадження, унеможливлює застосування вимог пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підприємство оскаржило ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки чинним законодавством України не передбачено, що обставини надходження кореспонденції до підприємств, установ та організацій повинні бути підтверджені виключно конвертами, в яких така кореспонденція надійшла, і так само не покладено обов'язку на адміністрації таких підприємств, установ, організацій щодо зберіганні конвертів як документів суворої звітності та вести облік кореспонденції, що надійшла, на підставі поштових конвертів.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.08.2018 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 14.08.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Статтею 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Згідно частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Абзацами 1, 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, для застосування наслідків, передбачених у абзаці 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), обов'язковою умовою є залишення апеляційної скарги без руху за правилами абзацу 1 частини четвертої цієї ж статті, зокрема, визнавши неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені скаржником, суд повинен був залишити апеляційну скаргу без руху для надання скаржнику права вказати інші підстави для його поновлення.

Отже, суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив Підприємству у відкритті апеляційного провадження без дотримання вимог статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин та з огляду на завдання адміністративного судочинства, у тому числі і щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи, визначені статтями 2, 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017), Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що Київський апеляційний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 04.05.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження, порушив норми процесуального права, у зв'язку з цим його рішення підлягає скасуванню із передачею справи для продовження розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Підприємства підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «ІМПУЛЬС» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна