Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2020 року

Київ

справа №812/796/15

адміністративне провадження №К/9901/27140/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 (суддя Басова Н.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 (головуючий суддя Василенко Л.А., судді: Жаботинська С.В., Ханова Р.Ф.) у справі №812/796/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - державний реєстратор реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ), третя особа: державний реєстратор реєстраційної служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, в якому просив визнати неправомірними дії податкового органу про визнання помилковими відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності» щодо ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідача провести процедуру припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 у справі №812/796/15.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №812/796/15 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 15.06.2020 прийнято матеріали справи до провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 16.06.2020.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, судами допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи. На думку позивача, постанова суду першої інстанції, яка залишена без змін, не ґрунтується на належних та допустимих доказах. Як вказує позивач, він є фізичною особою-підприємцем, у зв`язку з релігійними переконаннями у 2006 році відмовився від ідентифікаційного номеру фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів. Позивач вирішив припинити підприємницьку діяльність, звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності. Позивач посилається на те, що податковою інспекцією отримані відомості від державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності», які визнані податковим органом помилковими через відсутність відомостей стосовно нього в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. Вищевказані дії відповідача вважає неправомірними, оскільки вони порушують його права на припинення підприємницької діяльності, тому є такими, що порушують основоположні права громадянина та людини, що передбачені Конституцією України. Позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти у справі нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, з яких слідує, що податковий орган не вважає касаційну скаргу обґрунтованою та зазначає, що позивач не пройшов процедуру відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за новим діючим законодавством, відповідно, відносно нього немає відомостей в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. У запереченнях на касаційну скаргу просить суд залишити її без задоволення, а рішення суд попередніх інстанцій - без змін.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зареєстрований Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області 30.08.2001 як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_1 .

Позивач з 28.09.2001 знаходиться на податковому обліку в Старобільській ОДПІ.

Відповідно до аркушу 7 паспорту позивача «Особливі відмітки» з 27.11.2006 має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

У травні 2014 року позивач звернувся до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності.

Листом від 02.06.2014 №4201/8/12-30-18 Старобільська ОДПІ повідомила позивача, що 30.05.2014 податковим органом отримано відомості від державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності», які визнані відповідачем помилковими при автоматичному контролі через відсутність відомостей стосовно позивача в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб, у зв`язку з чим, запропоновано привести документи у відповідність до чинного законодавства.

23.07.2014 Реєстраційною службою Старобільського районного управління юстиції Луганської області направлено на адресу позивача повідомлення №02.4-3.1/1324 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відповідно до якого 22.07.2014 року до ЄДР внесено запис №23770060004002276 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія НОМЕР_2 станом на 21.08.2014 відносно ОСОБА_1 22.07.2014 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Крім того, зазначено про відсутність відомостей щодо дати скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, із спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, слідує, що станом на 08.12.2015 відносно ФОП ОСОБА_1 22.07.2014 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 на підставі власного рішення останнього.

Листом від 28.07.2014 №5743/8/12-30-18 Старобільська ОДПІ повідомила позивача, що 23.07.2014 отримано відомості від державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про «Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням», які визнані податковим органом помилковими при автоматичному контролі через відсутність відомостей стосовно позивача в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб та запропоновано позивачу привести документи у відповідність до чинного законодавства.

ФОП ОСОБА_1 , вважаючи дії податкового органу протиправними, звернувся з адміністративним позовом до суду, у якому просив:

визнати неправомірними дії Старобільскої ОДПІ про визнання помилковими відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності» щодо ОСОБА_1 ;

зобов`язати Старобільську ОДПІ провести процедуру припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що позивач не пройшов процедуру відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за новим діючим законодавством, відповідно відносно нього немає відомостей в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. А тому Старобільська ОДПІ не може провести процедуру припинення підприємницької діяльності позивача без внесення цих відомостей в окремий реєстр Державного реєстру фізичних осіб.

Процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера регулювалась Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 №602/1226.

Вказаний наказ втратив чинність відповідно до пункту 1 спільного наказу ДПА України та МВС України від 17.12.2010 №955/628 «Про втрату чинності спільних наказів Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 «Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів».

Податковим кодексом України збережено право фізичних осіб - платників податків відмовитись від податкового номеру через релігійні переконання та альтернативну форму обліку таких платників. Разом із тим, вказано, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Зазначено, що для реалізації такого права необхідно особисто подати повідомлення про відповідну відмову до органу доходів і зборів за місцем свого проживання; при заповненні такого повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України.

З дня набрання чинності Податкового кодексу України (01.01.2011) облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подали до контролюючого органу Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (пункт 70.1 статті 70 Податкового кодексу України), відповідно до пункту 2 розділу VІІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №779.

Згідно з пунктами 1, 6, 7, 8 розділу VIII зазначеного Положення фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт громадянина України.

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта.

За результатами такої перевірки до контролюючого органу за місцем реєстрації фізичної особи надсилається повідомлення-підтвердження можливості внесення відмітки до паспорта та взяття на облік за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта.

З урахуванням викладеного, на підставі норм права, що підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач не дотримався визначеного законодавством порядку відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за діючим законодавством. Таким чином, оскільки позивачем не було дотримано вимог законодавства щодо способу реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, то відповідач, встановивши відсутність відомостей стосовно позивача в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб не міг провести процедуру припинення підприємницької діяльності позивача без внесення цих відомостей в окремий реєстр Державного реєстру фізичних осіб.

Суди зауважили, що податковий орган листами від 02.06.2014 та від 28.07.2014 роз`яснював та пропонував позивачу привести документи у відповідність до чинного законодавства.

Крім того, судами вказано, що позивач не звертався до відповідача з заявою щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з припиненням провадження господарської діяльності. В оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що позивач, у встановленому законом порядку, звертався до відповідача з заявою щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв`язку з припиненням провадження господарської діяльності, що також встановлено постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову по справі №820/632/15 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Старобільська ОДПІ про визнання неправомірними та скасування акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 31.12.2014 та рішення №26 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 31.12.2014.

У вказаному судовому рішенні встановлено, що позивачем не було надано заяву та документи для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника, в зв`язку з чим податковий орган не має можливості проставити відмітку у паспорті «має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта» та включити до окремого реєстру Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника. Доказів звернення позивача із заявою та надання документів для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, у справі, що розглядається, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач діяв правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормативно-правовими актами, а тому підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов`язання податкового органу провести процедуру припинення підприємницької діяльності позивача немає.

Також, суди правомірно відмовили у задоволенні вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача про визнання помилковими відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про "Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності" не підлягають задоволенню з огляду на те, що лист-повідомлення відповідача на адресу позивача щодо визнання помилковими відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності» відносно ОСОБА_1 не є діями, які створюють певні юридичні наслідки для позивача та не є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017), зокрема відповідно до пункту 1 частини другої якої, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена. З огляду на викладене, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Згідно положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 340, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

------------------

------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду