Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2021 року у справі №340/5543/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 340/5543/20

адміністративне провадження № К/9901/25842/21 К/9901/29419/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді- доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/5543/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 (прийняту у складі: головуючого судді - Чепурнова Д. В., суддів Сафронової С.

В., Мельника В. В. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 (прийняту у складі: головуючого судді - Чепурнова Д. В., суддів Сафронової С. В., Мельника В. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 935090137069 від
26.11.2020 про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивача згідно довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області № 146 від 19.02.2020 про розмір суддівської винагороди;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці з 19.03.2020 згідно довідки № 146 від
19.02.2020 виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області у розмірі 90 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням раніше отриманих коштів.

На обґрунтування позову зазначив, що з жовтня 2016 року він перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке призначено йому у розмірі 90% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Однак після перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, проведеного відповідачем на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у справі №340/1102/20, розмір щомісячного довічного грошового утримання був зменшений до 72%, а згодом до 56% відповідних сум суддівської винагороди, про що відповідачем прийнято рішення №935090137069 від 26.11.2020 року. Позивач не погоджується з такими діями та рішеннями відповідача, стверджуючи, що при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання він має право на збереження відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання, визначеного на момент його призначення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2021, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та замінено позивача на його правонаступника - ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3.

Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі виник з приводу дій відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, присудженого йому з
19.02.2020 року на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у справі №340/1102/20, однак не виплаченого позивачеві.

Суд вважав, що ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має право на обов'язкову частку у спадщині свого батька ОСОБА_1, отже має право на виплату йому довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного ОСОБА_1, але не виплаченого йому по місяць смерті. У підсумку дійшов висновку, що спірні відносини допускають правонаступництво, правонаступником померлого позивача у цих правовідносинах є ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3. Враховуючи наведене, суд першої інстанції замінив позивача у цій справі на його правонаступника та відмовив у задоволені клопотання відповідача про закриття провадження у справі пункту 5 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Зважаючи на те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво у цій справі вважав за можливе розглянути адміністративний позов по суті.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1, з 90% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при здійсненні його перерахунку з 19.02.2020 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №935090137069 від 26.11.2020 року про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в частині визначення відсотку розрахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1, виходячи з 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.

Стягнуто на користь ОСОБА_2, законним представником якого є ОСОБА_3, судові витрати на сплату судового збору у розмірі 908 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі вважав, що розмір щомісячного довічного грошового утримання у відсотках, право на які суддя набув на момент виходу у відставку відповідно до наявного стажу, не може бути зменшений наступними змінами в законодавстві. Дійшов висновку, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці на підставі частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII має бути застосована норма, що визначає розмір щомісячного довічного грошового утримання у відсотках, яка діяла на момент призначення щомісячного довічного грошового утримання. Також вважав, що при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди працюючих суддів, змінною величиною є лише розмір суддівської винагороди, натомість відсоткове значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, яке обчислювалося при його призначенні у зв'язку з виходом у відставку відповідно до наявного стажу роботи на посаді судді, є незмінним.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких просив: скасувати ухвалу суду першої інстанції від 19.03.2021 про заміну позивача на його правонаступника; скасувати рішення суду першої інстанції від 19.03.2021 про задоволення позовних вимог; ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та закрити провадження у справі.

Короткий зміст рішення суду другої інстанції

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, апеляційну скаргу відповідача задоволено, внаслідок чого:

- ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 скасовано;

- у задоволенні клопотання ОСОБА_2, інтереси якого представляє законний представник опікун ОСОБА_3 про залучення його як правонаступника ОСОБА_1 відмовлено;

- провадження у справі № 340/5543/20 закрито.

Іншою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, апеляційну скаргу відповідача задоволено, внаслідок чого:

- рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 скасовано;

- провадження у справі № 340/5543/20 закрито.

Скасовуючи вказані судові рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції мотивував свої рішення тим, що спірні правовідносини, які склалися у цій справі стосовно перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1 є особистими і відносно них правонаступництво недопустиме, оскільки вони пов'язані із певною особою і її статусом. Ураховуючи, що позивач помер і спірні правовідносини не допускають процесуального правонаступництва дійшов висновку про скасування судових рішень суду першої інстанції та необхідність закриття провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Короткий зміст вимог касаційних скарг

14.07.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2021 відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою (адміністративне провадження № К/9901/25842/21).

09.08.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 залишити без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2021 відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою (адміністративне провадження № К/9901/29419/21).

Аргументи сторони, яка подала касаційні скарги.

Позивач у касаційній скарзі посилається на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у справі №340/1102/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року відповідно до довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області від 19.02.2020 року №146 та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена в цей період. 12.09.2020 року дане судове рішення набрало законної сили, тобто ще за життя ОСОБА_1

01.10.2020 року Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 340/1102/20. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.10.2020 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №340/1102/20 від 01.10.2020 року. На даний час виконавче провадження відкрито, рішення суду не виконане.

Скаржник зазначає, що відповідач жодного разу не заперечував наявності у нього заборгованості із виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року відповідно до довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області від 19.02.2020 року №146. Крім того, на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у жовтні 2020 року ним здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, за період з 19.02.2020 року по 19.03.2020 року та обчислено його розмір, виходячи з 90 % суми суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 року. Однак в подальшому ним було зменшено розмір довічного грошового утримання ОСОБА_1 до 56% і з цього відсотку відповідач обраховує заборгованість за період з 19.03.2020 року по день смерті ОСОБА_1

ОСОБА_1 за життя було нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 19.02.2020 року відповідно до довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області від 19.02.2020 року №146 згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року у справі № 340/1102/20, однак воно не було виплачене з вини відповідача і не виплачується по даний час.

Зазначає, що предметом спору у справі № 340/5543/20 є лише відсоткове значення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року, а не саме право на його перерахунок та виплату, оскільки дане право було встановлено рішенням суду від 12.08.2020 у справі № 340/1102/20, яке набрало законної сили та відповідачем не оскаржувалось.

Скаржник зазначає, що ним на підставі статей 1216, 1219, 1227 ЦК України та статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ставилась вимога лише про виплату заборгованості по довічному грошовому утриманні судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року по день його смерті у розмірі 90 % від суми суддівської винагороди вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 року. Вимоги про перерахунок та виплату в подальшому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 після його смерті на користь його сина ОСОБА_2 не заявлялось.

Також зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваних судових рішень не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від
24.10.2018 року у справі № 2-а/465/651/06.

Позиція інших учасників справи

Відповідач скористався своїм процесуальним правом та подав відзив на касаційні скарги, в яких просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Постановою Верховної Ради України №1600-VIII від 22.09.2016 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області у зв'язку з поданням заяви про відставку. Стаж роботи на посаді судді складав 31 рік.

Пенсійним органом за заявою ОСОБА_1 та на виконання постанови Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 07.12.2016 у справі № 385/1499/16-а з
01.10.2016 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 90% суддівської винагороди діючого судді, який працює на відповідній посаді.

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Кіровоградській області (далі - ТУ ДСА у Кіровоградській області) у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 складена довідка №146 від 19.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Рішенням № 6 від 03.03.2020 відповідач відмовив позивачеві у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі вищевказаної довідки.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі № 340/1102/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 6 від 03.03.2020 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 18.02.2020 на підставі довідки ТУ ДСА у Кіровоградській області №146 від 19.02.2020;

- зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 відповідно до довідки ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020 та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем прийнято рішення №935090137069 від 12.10.2020. Відповідно до зазначеного рішення здійснено з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 та обчислено його розмір, виходячи з 90 % суми суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020.

Проте згодом ГУ ПФУ в Кіровоградській області рішенням №935090137069 від
22.10.2020 здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, обчислено його розмір, виходячи з 56 % суми суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020.

Окрім того відповідач згідно із рішенням №935090137069 від 11.11.2020 здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 та обчислив його розмір, виходячи з 72 % суми суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020.

У подальшому рішенням відповідача №935090137069 від 26.11.2020 року знову здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача та обчислено його розмір, виходячи з 56 % суми суддівської винагороди, вказаної у довідці ТУ ДСА в Кіровоградській області №146 від 19.02.2020.

ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням відповідача №935090137069 від 26.11.2020 року щодо зменшення відсотку, застосованого відповідачем при перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, звернувся до суду з цим позовом.

Судами попередніх інстанцій із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

08 лютого 2021 року ОСОБА_2, інтереси якого представляє законний представник опікун ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про залучення його як правонаступника ОСОБА_1.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частиною 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із статтею 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 1219 ЦК України.

Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.

У касаційній скарзі заявник, посилається на те, що виплата всіх належних ОСОБА_1 сум має виконуватися спадкоємцям померлого згідно із статтею 1227 ЦК України, що колегія суддів вважає помилковими, так як зазначена норма застосовується у випадку визначення конкретних сум, які належали померлому.

Разом з тим, обставини цієї справи вказують на те, що зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1, з 90% до 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді при проведенні перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 є спірним у цій справі, та на момент смерті позивача вказані виплати ще йому не належали, та оспорювались у межах цього спору.

Тобто, бажане щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII на час смерті позивачу не призначалось і не виплачувалось, що і слугувало підставою для його звернення до суду з цим позовом.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання протиправними дій та рішення, а також зобов'язання провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці з 19.03.2020 згідно довідки № 146 від 19.02.2020 виданої ТУ ДСА України в Кіровоградській області у розмірі 90 % від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням раніше отриманих коштів і рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, а тому право на ці кошти померлий не набув.

На час виникнення спірних відносин у цій справі, право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, його розмір, перерахунок, а також його припинення врегульовано положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII відставка судді припиняється в разі визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Частиною 2 статті 145 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII припинення відставки судді є підставою для припинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховано у зв'язку з відставкою.

Отже, спірні правовідносини стосовно перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці ОСОБА_1 є особистими і відносно них правонаступництво недопустиме, оскільки вони пов'язані із певною особою і її статусом та відповідно не допускають правонаступництва.

Зазначені у цій справі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема у постановах від 30 жовтня 2018 року у справі № 522/19647/17, від 13 березня 2019 року у справі № 484/3648/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 496/5894/15-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17 та від 20 січня 2021 року у справі № 240/5485/18.

Посилання скаржника щодо неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.10.2018 року у справі № 2-а/465/651/06 є безпідставним, оскільки зазначене рішення постановлене за відмінних правовідносин та за інших фактичних обставин, а саме предметом касаційного перегляду були рішення судів попередніх інстанцій про заміну сторони у виконавчому провадженні на його правонаступника. Отже оскільки правовідносини, які склалися між сторонами у справі, яка розглядається, відрізняються від правовідносин в указаній вище справі, то наведений у них висновок не може бути застосований у цій справі.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

Всі інші доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення апеляційним судом норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень.

Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в

передбачених Статтею 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права

Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Суду, що суд апеляційної інстанції правильно та повно встановив усі обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у цій справі, оскільки спірні правовідносини не допускають процесуального правонаступництва є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 340/5543/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В. М. Бевзенко

Судді А. А. Єзеров

С. М. Чиркін