Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.09.2019 року у справі №808/3962/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа № 808/3962/15

адміністративне провадження № К/9901/27496/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Васильєвої І. А., Пасічник С. С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуЗапорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постановуЗапорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015 (суддя - І. В. Садовий)та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 (колегія у складі суддів: О. М. Панченко, В. Є. Чередниченко, А. О. Коршун)у справі № 808/3962/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Запоріжавтопобутхім" доЗапорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробничий комплекс Запоріжавтопобутхім" (далі - Товариство) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ), в якій просило визнати протиправними та скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31.03.2015 №Ю-001 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 80 003 грн. ; рішення №0001 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.04.2015, яким нараховані штрафні санкції в сумі 37092,30
грн. ; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 20.04.2015 №000081705, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір на суму 468,75 грн. ; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 23.06.2015 №0000171705, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб та фінансові санкції з податку з доходів фізичних осіб на суму 48951,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач прийняв вказані акти індивідуальної дії без законодавчо-обумовлених на то підстав, оскільки наказ про проведення перевірки був прийнятий відповідачем після вже наявного наказу, який залишився нереалізований, та не визнавався незаконним чи неповним вищестоящим податковим органом. При цьому, виявлені, проведеною перевіркою порушення, суперечать дійсним обставинам, так як між ним та виявленими ДПІ особами не мали місце трудові відносин, а тому збори та податкові зобов'язання були донараховані незаконно.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2016 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) ДПІ від 31.03.2015 №Ю-001 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 80003,00грн. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ від 20.04.2015 №0001 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 37092,30грн. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 20.04.2015 №000081705 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 468,75грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 20.04.2015 №000091705 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб та фінансові санкції по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 48951,00грн., в тому числі за основним платежем 27835,50грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21115,50грн.

Мотивами вказаних рішень стало те, що наказ на підставі якого було проведено перевірку Товариства скасований у судовому порядку, а тому всі правові наслідки, також підлягають скасуванню, якими є спірні у даній справі акти індивідуальної дії. Також суди зауважили, що обставин неналежного працевлаштування осіб на підприємстві позивача, у зв'язку із чим ДПІ визначилась із несплатою єдиного внеску та податку з доходів фізичних осіб, встановлено не було.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати у задоволені позову відмовити.

Вказується, що судами не було надано належної оцінки обставинам несплати Товариством до бюджету єдиного внеску та податку з доходів найманих працівників, з якими він умисно не укладав трудових договорів чи контрактів, задля уникнення від сплати таких зобов'язань.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1.13 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та наказу № 120 від
13.03.2015 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та з питань правильності нарахування та перерахування сум податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні та виплаті заробітної плати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по
31.12.2014. За результатами перевірки складено акт перевірки від 31.03.2015 № 15/08-29-17-05/33610760.

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч. 1 ст.7, ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2013р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Товариством при нарахуванні та виплаті доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не нараховано, не утримано та не перераховано єдиний внесок на загальну суму 80 003,00 грн. (не нараховано єдиного внеску з заробітної плати у сумі 73 073,00 грн. та 6 930,00 грн. не утримано єдиного внеску з заробітної плати). Крім того, на порушення вимог пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.1 п.164.1 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1, пп.168.4.4 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, а саме Товариством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із суми виплаченого доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати по гр. ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 30.11.2014 в розмірі 117500грн. та по гр. ОСОБА_2 за період з 01.06.2012 по 08.12.2014 в розмірі 75000грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 16990,50грн. та 10845,00грн. відповідно. Також встановлено, що на порушення пп.1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 розділу 20, пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України Товариством за період з 03.08.2014 по 30.11.2014 по зазначеним громадянам не утримано із сум виплаченої заробітної плати та не сплачено до бюджету військовий збір.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті: вимога від 31.03.2015 №Ф-001 про сплату недоїмки (боргу) у розмірі 80003,00 грн. ; рішення №0001 від
20.04.2015 про застосування штрафних санкції у розмірі 5 відсотків суми донарахованого єдиного внеску в загальному розмірі 37092,30 грн. ; податкові повідомлення-рішення від 20.04.2015 № 000081705 про сплату військового збору в сумі 300,00грн. і 168,75грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 000091705 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 27835,50грн. і 21115,50грн. штрафних (фінансових) санкцій, що за наслідками адміністративного оскарження була скована в частині 5422,50 грн. податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, визначеного до сплати з перевищенням 1095-денного терміну та в частині 4066,87грн. штрафних (фінансових) санкцій та відповідно прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 № 0000171705 про сплату податку на доходи фізичних осіб у сумі 48951,00грн., в тому числі за основним платежем 22413,00грн. та штрафних санкцій в сумі 17048,63грн.

Також судами було встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2015 у справі №808/1531/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015, визнано протиправним та скасовано Наказ ДПІ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 13.03.2015 № 120.

Не погоджуючись із вимогою сплату недоїмки (боргу), рішенням про сплату штрафних санкції, податкових повідомлень-рішень № 000081705 та 0000171705 позивач звернувся до суду, який визнав їх протиправними, з чим погоджується Верховний Суд, з урахуванням судової практики в аналогічних правовідносинах (постанова від
05.02.2019, справа №821/1157/16, К/9901/37912/18), згідно із якою порушення контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо призначення та проведення перевірки платника податків призводить до відсутності правових наслідків такої.

Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на зазначене, та наявності встановлених в судовому порядку обставин скасування наказу ДПІ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від
13.03.2015 № 120, за наслідками якої були прийняті спірні у даній справі акти індивідуальної дії, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Також Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що судами попередніх інстанції надавалась у належний спосіб оцінка фактам, які були виявлені ДПІ під час проведеної перевірки відносно Товариства. Зокрема, доказів перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у трудових відносинах з позивачем матеріали справи не містять, а їх трудова діяльність з Товариством була спростована наявними в матеріалах справи штатними розписами по підприємству та свідченнями свідків, які були опитані судом першої інстанції під час розгляду даної справи.

Доводи відповідача у касаційній скарзі даних висновків не спростовують, та не дають підстав вважати, що спірні вимога, рішення та податкові повідомлення-рішення є законними та справедливими.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що суди під час розгляду даної справи вірно визначились із необхідним обсягом спірних правовідносин, надали їм вірного правого обґрунтування.

Крім того, судові рішення судів попередніх інстанцій не дають змогу ставити під сумнів, що вони прийняті в супереч приписам процесуального права, адже всі необхідні для розгляду даної справи були оцінені в сукупності.

Відповідно до частини 3 статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від
05.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
13.04.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

І. А. Васильєва

С. С. Пасічник

Судді Верховного Суду