Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №807/1576/16
Постанова КАС ВП від 21.06.2018 року у справі №807/1576/16
Ухвала КАС ВП від 06.02.2018 року у справі №807/1576/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2018 року

Київ

справа №807/1576/16

адміністративне провадження №К/9901/25283/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (головуючий суддя - Улицький В.З., судді - Довга О.І., Кузьмич С.М.) у справі №807/1576/16

за позовом ОСОБА_4

до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, Міністерства юстиції України,

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України

про визнання протиправним та скасування висновку та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_4 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, Міністерства юстиції України, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування висновку від 29.01.2016 року «Про результати перевірки достовірності відомостей передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» та зобов'язання вилучити з Реєстру відомостей про особу, до якої застосовано заборону передбачену ч. З, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» відомості стосовно: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Старокостянтинів, Хмельницької області, НОМЕР_1, виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 25.10.2003 року, проживаюча в АДРЕСА_1.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що за фактом встановленої невідповідності вона надала свої письмові пояснення, а також зазначила, що за час проходження служби придбала автомобіль Ніссан - Жук 2012 року випуску за 181000,00 грн., який нею був зазначений у декларації. Як зазначила позивач у своїх поясненнях, кошти в сумі 181000,00 грн. вона отримала від своєї матері та за вказані кошти придбала даний автомобіль, однак такі пояснення податковим органом під час складання висновку враховані не були. В подальшому за результатами проведеної перевірки Західним регіональним управлінням Державної прикордонної служби України складено довідку від 27 вересня 2016 року «Про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відповідно до якої результатами перевірки встановлено, що з урахуванням письмових пояснень позивача та підтверджуючих документів встановлено недостовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» вказаних Позивачем у Декларації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області, Міністерства юстиції України, третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог, - Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування висновку та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.

4. Приймаючи рішення у справі, суд виходив з того, що при складені висновку фіскальним органом були відсутні будь-які документи та відомості, які могли вплинути на прийняття іншого рішення, ніж вказано у Висновку інспекції, оскільки позивач не надала будь-яких документальних підтверджень перевіряючому органу щодо обставин, зазначених у поясненнях від 12.08.2016 року, що також не заперечувалось позивачем і в ході судового розгляду даної адміністративної справи. Колегія суддів прийшла до висновку про відсутність документального підтвердження надання ОСОБА_5 (мати позивача) коштів у розмірі 181000,00 грн. ОСОБА_4 для придбання нею автомобіля марки "Ніссан" моделі "Жук" 2012 року на час складення оскаржуваного Висновку від 29.01.2016 року №350/10/17-1.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року у справі №807/1576/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

5.1. Визнано протиправним та скасовано висновок Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУДФС у Закарпатській області від 29.01.2016 року «Про результати перевірки достовірності відомостей передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади».

5.2. Зобов'язано Міністерство юстиції України вилучити з Реєстру відомостей про особу, до якої застосовано заборону передбачену ч. З, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» відомості стосовно: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Старокостянтинів, Хмельницької області, НОМЕР_1, виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 25.10.2003 року, проживаюча в АДРЕСА_1.

5.3. Стягнуто з Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору при поданні адміністративного позову у розмірі 1157,55 грн.

5.4. Стягнуто з Міністерства юстиції України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 суму сплаченого судового збору при поданні адміністративного позову у розмірі 1157,55 грн.

6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зауважив на те, що в разі недотримання контролюючим органом вимог закону наслідки перевірки не можуть визнаватися правомірними. Судова колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що приймаючи оскаржуваний висновок відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Він не здійснив повідомлення позивачу про виявлені невідповідності задекларованого майна доходам позивача та не запитав у неї пояснення, чим порушив норми закону. Станом на дату прийнятого висновку відповідач виходив з доходів позивача в 0,00 гривень та не враховував її доходи з липня 2004 року. Також суд вказав на неузгодженість дати оскаржуваного висновку із вказаними у ньому відомостями, які стали відомі відповідачу лише через сім місяців після ухвалення оскаржуваного висновку тощо. Тому, на думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

7. 13 грудня 2017 року представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року шляхом виключення з неї абзацу перенесеного з позовної заяви тексту про зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити певні дії.

8. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року заяву ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 про виправлення описки в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року задоволено.

8.1. Виправлено описку в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року в справі №876/10917/17 (807/1576/16) шляхом виключення з резолютивної частини абзацу четвертого, а саме: «Зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Реєстру відомостей про особу, до якої застосовано заборону передбачену ч. З, ч. 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади» відомості стосовно: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Старокостянтинів, Хмельницької області, НОМЕР_1, виданий Старокостянтинівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 25.10.2003 року, проживаюча в АДРЕСА_1.».

9. Як на підставу виправлення описки в судовому рішенні апеляційних суд послався на помилковість зазначення в резолютивній частині постанови від 28.11.2017 року абзацу четвертого та необхідність виправлення даної описки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

10. Ужгородська об'єднана Державна податкова інспекція ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - скаржник, ОДПІ) 19 лютого 2018 року звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.

11. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року.

12. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Скаржник зазначає, що хоч він і вважає рішення апеляційного суду незаконним, однак таке рішення не може бути виправлене в частині позовних вимог шляхом виключення з резолютивної частини постанови частини висновків суду.

13. Представником позивача до Суду надано відзив на касаційну скаргу ОДПІ, в якому вказується на те, що свідченням допущення судом апеляційної інстанції описки є відсутність у тексті апеляційної скарги та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду посилань на вимоги до Мін'юсту, які суд не розглядав в силу того, що вони не були предметом апеляційного оскарження. Представник позивача зазначає, що апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині, а у іншій частині постанова набула законної сили і не можу бути переглянутою.

14. Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2018 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

15. Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Стаття 253 КАС України: суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

20. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

21. На думку Суду, в резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Натомість, виключення одного з абзаців резолютивної частини судового рішення є за своєю суттю зміною змісту даного рішення.

22. Так, Львівським апеляційним адміністративним судом в постанові від 28.11.2017 року зазначено, що позивач в своїй апеляційній скарзі просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

23. За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Львівський апеляційний адміністративний суд постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.10.2017 року у справі №807/1576/16 скасував та прийняв нову постанову, якою адміністративний позов задовольнив.

24. Таким чином, апеляційний суд здійснив перегляд постанови суду першої інстанції не в межах апеляційної скарги, а в повному обсязі, за результатом якого ухвалив нове рішення про повне задоволення позовних вимог ОСОБА_4

25. Отже, доводи представника позивача щодо того, що в неоскаржуваній ним частині рішення суду першої інстанції є чинним, не відповідають дійсності.

26. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виправлення помилки в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року, оскільки виключена судом апеляційної інстанції частина постанови є складовою ухваленого зазначеним судом рішення за заявленими ОСОБА_4 позовними вимогами.

27. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що недослідження апеляційним судом певних обставин при ухваленні судового рішення не є підставою для виправлення описки в його резолютивній частині шляхом виключення відповідної частини ухваленого судового рішення.

28. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

29. Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

30. Оскільки висновки суду апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваної ухвали є необґрунтованими, зазначене судове рішення підлягає скасуванню, а заява представника позивача про виправлення описки має бути залишена без задоволення.

31. Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

32. Касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області - задовольнити.

33. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року - скасувати, а в задоволенні заяви ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 про виправлення описки в постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року - відмовити.

34. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа