Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.01.2026 року у справі №560/3420/25

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року

м. Київ

справа № 560/3420/25

адміністративне провадження № К/990/44349/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув як суд касаційної інстанції у попередньому судовому засіданні справу №560/3420/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 (головуючий суддя Михайлов О.О.) постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 (головуючий суддя Кузьмишин В.М., судді: Сапальова Т.В., Сушко О.О.)

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМ ТЕХНІКС УКРАЇНА» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2024: №30145/2201-0701; №30144/2201-0701; №30146/2201-0701; №30147/2201-0701; №30148/2201-0701.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025, позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №560/3420/25.

До суду надійшов відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу.

Ухвалою від 14.01.2026 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 15.01.2026 .

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2024:

№30145/2201-0701 про зменшення грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 325917,15грн;

№30144/2201-0701 про зменшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 261718,00грн;

№30146/2201-0701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3007816,90грн;

№30147/2201-0701 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 164192,00грн;

№30148/2201-0701 про застосування штрафу з податку на додану вартість в розмірі 1338138,84грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство заперечує правомірність встановлених порушень вимог Податкового кодексу України у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування з 07.06.2022 по 30.06.2022. Крім того, позивач відніс податкові накладні по операціях з ПП "ВО Елна-Сервіс" до податкового кредиту вересня 2022 на підставі п.198.6 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі постачальником покупець має право на формування податкового кредиту протягом 365 календарних днів.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.12.2024 №30144/2201-0701, №30145/2201-0701, №30148/2201-0701, №30146/2201-0701 в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 2664710,00грн та штрафних санкцій в сумі 266471,00грн., №30147/2201-0701 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 11568,00грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суди погодились з позицією податкового органу щодо неправомірності перебування позивача на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області як платника єдиного податку третьої групи за період з 07.06.2022 по 30.06.2022. Разом з тим, саме контролюючий орган не прийняв рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, нарахування зумовлено допущеною працівником відповідача помилки, за яку позивач не може нести відповідальності.

У частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що податкові накладні від 23.09.2022 №92 на загальну суму 215687,4 грн, в т. ч. ПДВ 35947,9 грн та від 30.09.2022 № 91 на загальну суму 700059,60 грн, в т.ч. ПДВ 116676,60 грн, складені постачальником ПП «Виробниче об`єднання Елна-Сервіс» з порушенням вимог п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме неправильно зазначено обов`язкові реквізити при складанні податкових накладних: кількість товару, ціна постачання без урахування податку, відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Суд вважав правомірним податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №30147/2201-0701 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 15 624грн.

Відповідач звернувся з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову. В обґрунтування касаційної скарги податковий орган зазначає, що висновки, здійсненні судами попередніх інстанцій при застосуванні пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, 109.1. ст. 109, п.112.6. ст. 112 ПК України є неправильними. Відповідач доводить, що за наслідками перевірки до платника було застосовано штрафні санкції, які не належать до випадків встановлення вини у їх вчинені відповідно до п. 109.3. ст. 109 ПК України, а отже, вина позивача у вчиненні порушень не є умовою притягнення до відповідальності. Як вважає відповідач, за умови того, що суд визнає обставину щодо протиправного перебування позивача на спрощеній системі, та з врахування норм ПК України, які регулюють питання вини та її впливу кваліфікацію податкового правопорушення (лише у визначених Кодексом випадках) та притягнення до відповідальності, суди не мали правових підстав скасовувати спірні податкові повідомлення-рішення. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві Товариство вказує, що податковий орган, здійснивши реєстрацію позивача як платника єдиного податку, сформував для нього обґрунтовані та правомірні очікування щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування. Відповідно до принципу правової визначеності та презумпції правомірності рішень платника податків, закріплених у ст. 4 ПК України, платник не може нести негативних наслідків за помилки або власну недбалість контролюючого органу, а дії самого органу мають оцінюватися з урахуванням того, що вони створили юридичний статус та правові наслідки, які платник добросовісно сприймав як правомірні. Враховуючи зазначене, позивач просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Прайм Технікс Україна» двічі за календарний рік перебувало на спрощеній системі оподаткування, а саме за період:

з 29.04.2022 по 31.05.2022 за Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування ТОВ «Прайм Технікс Україна» від 28.04.2022 №90489777801 за ставкою 2%, дата анулювання від 31.05.2022 (заява про відмову від спрощеної системи №18317006 від 31.05.2022) та за період:

з 07.06.2022 по 30.06.2022 за Заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.06.2022 №9065135009 за ставкою 2% та заяви про відмову від застосування спрощеної системи №9096813198 від 27.06.2022 (дата анулювання від 30.06.2022), причина відмови від спрощеної системи оподаткування - самостійна відмова у зв`язку з переходом на сплату інших податків та зборів.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Технікс Україна», за результатами якої складено акт № 23680/22-01-07-01/42656444 від 25.10.2024.

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03.12.2024:

форми «Р» № 30145/2201-0701 про зменшення грошового зобов`язання з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 325 917,15 грн;

форми «Р» № 30144/2201-0701 про зменшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 261 718 грн;

форми «Р» № 30146/2201-0701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 3 007 816,9 грн, з яких 2 734 379 грн за податковим зобов`язанням та 273 437,9 грн за штрафними санкціями;

форми «В4» № 30147/2201-0701 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 164 192 грн;

форми «ПН» № 30148/2201-0701 про застосування штрафу з податку на додану вартість в розмірі 1 338 138,84 грн.

17.12.2024 позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на вказані податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПС України № 3999/6/99-00-06-01101-06 від 11.02.2025 оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові накладні від 23.09.2022 №92 на загальну суму 215687,4 грн, в т. ч. ПДВ 35947,9 грн та від 30.09.2022 № 91 на загальну суму 700059,60 грн, в т.ч. ПДВ 116676,60 грн, складені постачальником ПП «Виробниче об`єднання Елна-Сервіс» з порушенням вимог п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме неправильно зазначено обов`язкові реквізити при складанні податкових накладних: кількість товару, ціна постачання без урахування податку, відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Враховуючи наведене, суди вважали правомірним податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №30147/2201-0701 в частині зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 152624 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлено статтею 298 ПК України. Реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.1, 299.2. статті 299).

Пунктом 299.3 статті 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб`єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку (пункти 299.4, 299.5 статті 299).

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу (пункт 299.6 статті 299).

Суд першої інстанції та апеляційний суд погодились з позицією податкового органу щодо неправомірності перебування позивача на обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області як платника єдиного податку третьої групи за період з 07.06.2022 по 30.06.2022.

Разом з тим, судами враховано, що саме контролюючий орган не прийняв рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, у позивача не було вини в порушенні податкового законодавства, оскільки таке порушення зумовлене допущеною працівником відповідача помилки, за яку позивач не може нести відповідальності.

Суд відзначає, що на момент виконання платником своїх обов`язків рішення контролюючого органу було чинним, не скасованим, а статус платника єдиного податку не анульованим. Поряд з цим, анулювання статусу можливе лише у встановленому законом порядку шляхом прийняття окремого рішення контролюючого органу або у випадку визнання незаконним такого рішення ДПС у судовому порядку.

При цьому, обов`язок щодо правильного ведення Реєстру та прийняття рішень відповідно до закону покладається виключно на контролюючий орган. Якщо податковий орган припускається технічних чи процедурних помилок, він зобов`язаний їх виправити шляхом скасування відповідних актів або внесення змін до реєстрів.

За наявності чинного рішення податкового органу, яке підтверджує певний податковий статус, суд не може визнати дії платника податків неправомірними лише на тій підставі, що, на думку ДПС, таке рішення було помилковим або "неправильно" прийнятим. Платник зобов`язаний виконувати вимоги закону у поєднанні з офіційно встановленим для нього статусом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі №826/12108/18, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов`язків не повинно тягти за собою покладення на суб`єкта господарювання надмірних обов`язків або інших несприятливих наслідків.

Суд враховує, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

Верховний Суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, суди надали правову оцінку встановленим у справі обставинам. Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках цього касаційного провадження.

Пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №560/3420/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду