Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №822/1838/16

адміністративне провадження №К/9901/39377/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - ДПІ)на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Польовий О.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 (колегія у складі суддів: Полотнянко Ю.П., Загороднюк А.Г., Драчук Т.О.)у справі № 822/1838/16за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2доДПІпроскасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ, у якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 07.07.2016 №000051407.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки в її діях відсутній склад податкового правопорушення, з огляду на неусвідомленість про необхідність власноручно створювати контрольну стрічку в електронній формі для передачі по дротових або бездротових каналах зв'язку, так як вказаними функціями не був оснащений її касовий апарат, - реєстратор розрахункових рахунків (далі - РРО).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ № 0000501407 від 07.07.2016 року в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 26350,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що за вчинення порушення за яке позивачу винесене спірне податкове повідомлення-рішення, відповідний орган державної податкової служби може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків незбереження контрольної стрічки, виявлених під час перевірки суб'єкта господарської діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволенні позову повністю. Вказує на хибне розуміння судами положень чинного законодавства в частині застосовування РРО, як то накладення до суб'єктів господарювання штрафних санкцій, за їх недотримання.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп.20.1.10 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області № 332 від 16.16.2016 контролюючий орган провів фактичну перевірку господарської одиниці-магазину, що належить ФОП ОСОБА_2, розташованого за адресою АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність суб'єктів господарювання.

За наслідками перевірки складено акт №0081/22/01/14/3187914508 від 17.06.2016, у якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.7,10 ст.3 Закону № 265/95-ВР, - не створено контрольні стрічки в електронній формі та не передано по дротових або бездротових каналах зв'язку у загальній кількості 156 штук та не забезпечено зберігання контрольних стрічок протягом трьох років.

На підставі акта ДПІ у м. Хмельницькому винесла податкове повідомлення-рішення № 0000501407 від 07.07.2016 року яким застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 26520,00 грн.

У відповідності до абз. 1 п. 7 ст. 3 розділу Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

У відповідності до п. 9 та п.10 цієї статті суб'єкти господарювання зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Пункт 5 ст. 17 Закону встановлює відповідальність за вказане порушення, так у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Верховний Суд зазначає, що вимоги цієї статті не передбачають застосування штрафних санкцій за кожний випадок не роздрукування суб'єктом господарювання, який здійснює розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі електронного документа, а встановлює відповідальність за щоденне не друкування на реєстраторах розрахункових операцій електронного документа.

Тому, зважаючи на принцип неможливості неодноразового притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за вчинення того ж правопорушення, яке є продовжуваним, неправомірним є визначення позивачу розміру штрафу за порушення п.7, 10 ст.3 Закону з урахуванням кількості виявлених випадків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 16.03.2013 року у справі 21-89а13 та у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №822/1839/16.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованою доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Держаної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду