Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/854/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/854/16

адміністративне провадження №К/9901/19314/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Чалого І. С., суддів: П'янової Я. В., Зеленського В. В. від 16.06.2016 у справі №820/854/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області, Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

В лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (далі-позивач/Товариство) звернулося до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 100000,00 гривень у системі електронного адміністративного ПДВ у визначений законом термін та зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 1000000,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначало, що бездіяльністю відповідачів по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - величину від'ємного значення за червень 2015 року в розмірі 1000000,00 гривень, порушено його право, передбачене пунктом 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України. Вказувало, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період (червень 2015 року), поданий до контролюючого органу 23.07.2015, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2016 в задоволені позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції вказав, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податку на додану вартість виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі у зв'язку з уточненням показників такої звітності.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - червень 2015 року, поданий позивачем 23.07.2015 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 1000000,00 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна фіскальна служба України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить його скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вказує, що за замістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 Розділу 20 Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності, а результати уточнення показників звітності з ПДВ за червень 2015 року в частині збільшення рядка 24 декларації з ПДВ підлягають відображенню в податковій декларації того звітного періоду, в якому було подано уточнюючий розрахунок.

В запереченнях на касаційну скаргу Товариство посилається на обгрунтованість та законність рішення суду апеляційної інстанції та просить залишити його без змін, а касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - без задоволення.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.07.2015 Товариством подано до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з відображенням у рядку 24 суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового (звітного) періоду у розмірі 236403,00 гривень, у рядку 23.2 - 2500000,00
гривень суми бюджетного відшкодування, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника.

23.07.2015 року до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по декларації за червень 2015 року, відповідно до якої сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24) склала 1236403,00 гривень, а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку-1500000,00 гривень.

Внаслідок не здійснення коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ, позивач листами № 81/15 від 01 вересня 2015 року звернувся до Державної фіскальної служби України, № 85/15 від 08 вересня 2015 року до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, № 86/15 від 08 вересня 2015 року до Головного управління ДФС у Харківській області, в яких просив надати допомогу в пошуках даних сум.

Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області листом № 2836/10/20-33-15-02-15 від 07.10.2015 та Головне управління ДФС у Харківській області листом № 3215/10/20-40-15-02-20 від
30.09.2015 повідомили, що згідно інформації, яка міститься на офіційному порталі Державної фіскальної служби, збільшення реєстраційної суми на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 червня 2015 року та задекларованого платниками у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року розпочато з 04 серпня 2015 року. У системі електронного адміністрування 05 серпня 2015 року о 20:54 на підставі наданої звітності відбулося збільшення суми від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованої у рядку 24 декларації з ПДВ за червень 2015 року у сумі 236 403,00 гривень.

Оскільки коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ відбулось частково на суму 236 403,00 гривень, Товариство повторно звернулось з листом № 98/15 від 11.11.2015 до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило надати пояснення з цього приводу.

Головне управління ДФС у Харківській області повідомило, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 ПКУ після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від'ємного значення, що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та не перераховується надалі в зв'язку з уточненням показників такої звітності.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 року або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України (в редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, 29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", відповідно до якого всі складові формули, визначені приписами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, на третій робочий день після набрання чинності Закон України від 16.07.2015 року №643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з
01.07.2015 року (пункт 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України).

Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені, починаючи з 01.07.2015 року, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до
01.07.2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників S НаклОтр, S НаклВид та S Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пункт 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України (абз. абз. 9,10 п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України).

Згідно підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податкового кодексу України, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених Податкового кодексу України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до Податкового кодексу України, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Згідно з пунктом 9-2 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку. На суму такого збільшення:зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що ДФС:1) обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі; 2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

Для забезпечення реалізації норм Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" №643-VIII від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА), розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для зареєстрованих платників податку наступним чином:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" №643-VIII від 16 липня 2015 року) ДФС України буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" №643-VIII від 16 липня 2015 року) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ станом на
01.07.2015 (SПерепл);

- суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до Податкового кодексу України, також така сума зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" №643-VIII від 16 липня 2015 року сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв'язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде збільшена на суму від'ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції стосовно того, що 03 серпня 2015 року мали бути відновленні права платників податків на достовірне відображення в системі електронного адміністрування ПДВ відомостей щодо сум податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31), що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Тобто, всі непогашені залишки ПДВ, відображені у рядках 24 та 31 декларації з ПДВ за червень 2015 року, без проведення перевірок, автоматично, в силу їх заповнення, підлягають врахуванню у збільшення реєстраційної суми.

Судами попередніх встановлено, що 23.07.2015 позивачем сформовано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року, яким в тому числі уточнено показник "сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (рядок 24), значення якого визначено у розмірі 1236403,00 гривень, а сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1500000,00 гривень.

Вказаний уточнюючий розрахунок отримано Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 23.07.2015 р. о 10:42:20 відповідно до копії квитанції №2.

Проте, після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі та станом на час розгляду справи Державною фіскальною службою України не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлених позивачем 23.07.2015 в уточнюючому розрахунку відомостей.

За змістом підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податків.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданий позивачем до податкового органу є однією з форм податкової звітності з ПДВ, а отже сформовані у ньому показники (зокрема рядку 24) мали бути враховані контролюючим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення у сумі 1000000,00 гривень.

Відтак, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду