Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.10.2019 року у справі №820/53/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/53/18

адміністративне провадження №К/9901/18936/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А. В.,

суддів - Дашутін І. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 820/53/18

за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду, голови Харківського окружного адміністративного суду Панченко Ольги Володимирівни про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Кукоби О. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бегунца А. О., суддів: Подобайло З. Г., Мельнікової Л. В. ), -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) у січні 2018 року звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського окружного адміністративного суду, голови Харківського окружного адміністративного суду Панченко Ольги Володимирівни про визнання незаконним та скасування наказу Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.17 №04-04/244 "Про відрахування судді ОСОБА_1", зобов'язання відповідачів здійснити дії щодо поновлення ОСОБА_1 у штаті Харківського окружного адміністративного суду на посаді судді.

2. Позовні вимоги обґрунтовані твердженням про протиправність рішення відповідача про відрахування позивача зі штату суду на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 7.11.17 №3602/0/15-17 "Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду", оскільки на момент видачі спірного наказу зазначене рішення було оскаржене до суду. На переконання позивача, ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді не є підставою для припинення повноважень судді.

3. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9.01.18 визначено підсудність щодо розгляду справи №820/53/18 Полтавському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.18 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 у задоволенні позову відмовлено.

5. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі № 820/53/18 залишено без змін.

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

8.08 липня 2019 року ОСОБА_1 (касатор) подала касаційну скаргу, в якій просить:

Скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю позивача.

9.09 серпня 2019 року Харківський окружний адміністративний суд та голова Харківського окружного адміністративного суду Панченко О. В. подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів першої та другої інстанцій - без змін.

Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу

11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема станом на день закінчення повноважень судді (13.05.2014) редакція статті 126 Конституції України передбачала, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі закінчення строку, на який його обрано чи призначено.

Разом з тим станом на момент винесення ВРП рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Конституції України містила норму про те, що суддя обіймає посаду безстроково.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 13.05.09 №321/2009 призначено на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду (надалі - ХОАС) строком на п'ять років.

13. Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 11.02.04 №37/бо-14 рекомендувала ОСОБА_1 для обрання на посаду судді ХОАС безстроково та внесла відповідне подання до Верховної Ради України.

14. Верховна Рада України 28.10.16 згідно з пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2.06.16 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" передала до Вищої ради правосуддя подання, документи та рекомендацію Комісії на обрання ОСОБА_1 на посаду судді ХОАС безстроково як такі, що не були розглянуті нею.

15. Вища рада правосуддя рішенням від 7.11.17 №3602/0/15-17 "Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду" відмовила у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді ХОАС.

16. Головою ХОАС Панченко О. В. 11.12.17 видано наказ "04-04/244 "Про відрахування ОСОБА_1", яким суддю ХОАС ОСОБА_1 відраховано зі штату суду з
12.12.17. У якості підставі для ухвалення даного рішення зазначене рішення Вищої ради правосуддя від 7.11.17 №3602/0/15-17.

Не погодившись з наказом від 11.12.17 №04-04/244, ОСОБА_1 оскаржила його до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

17. Конституція України від 28 червня 1996 року

17.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17.1. Відповідно до статті 128 Конституції України (у редакції, чинній на момент призначення позивача на посаду судді та закінчення строку, на який її було призначено) перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

17.2. За приписами пункту 1 частини 1 статті 131 Конституції України (у редакції Закону України від 2.06.16 №1401-VIII) в Україні діє Вища рада правосуддя, яка вносить подання про призначення судді на посаду.

18. Закон України від 2.06.16 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"

18.1. Законом України від 2.06.16 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" статтю 128 викладено у новій редакції, якою не передбачено "першого" строку призначення на посаду судді.

Водночас Законом України від 2.06.16 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" статтю 128 викладено у новій редакції, якою не передбачено "першого" розділ XV "Перехідні положення" Конституції України доповнено пунктом 161, підпунктом 2 якого передбачено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

18.2. Відповідно до пункту 17 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2.06.16 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" повноваження суддів, призначених на посаду строком на п'ять років до набрання чинності Закону України від 2.06.16 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв'язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому Закону України від 2.06.16 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

18.3. Разом з цим, як передбачено Закону України від 2.06.16 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховною Радою України рішення не прийнято, направляються Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя протягом десяти днів з дня набрання ним чинності. Вища рада правосуддя на своєму засіданні у пленарному складі вирішує питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

19. Закон України від 21.12.16 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя"

19.1. Згідно з частиною 4 статті 37 Закону України від 21.12.16 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", якщо за рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя, вважається, що Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

20. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII

20.1. Частиною 20 статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що у разі відмови у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення, яке може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку, встановленому процесуальним законом.

20.2. Відповідно до статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

20.3. Як визначено статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Суд виходить з таких міркувань.

22. Як свідчать письмові докази, ОСОБА_1 Указом Президента України від 13.05.09 призначено на посаду судді вперше строком на п'ять років, строк повноважень судді ОСОБА_1 закінчився 13.05.14.

23. Чинна на момент закінчення повноважень позивача на посаді судді редакція Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачала автоматичного призначення на посаду судді безстроково після закінчення п'ятирічного строку повноважень. Натомість, питання про обрання на посаду судді безстроково відносилось до повноважень Верховної Ради України.

24. Тобто, повноваження судді ОСОБА_1 щодо здійснення правосуддя припинились
13.05.14 у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку призначення на посаду судді вперше.

25. Водночас, у зв'язку з реалізацією судової реформи і набранням чинності законами України від 02.06.16 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", питання про подальше призначення на посаду суддів, у яких закінчився п'ятирічний строк повноважень, а Верховною Радою України не розглянуто питання про їх обрання на посаду судді безстроково, віднесено до повноважень Вищої ради правосуддя.

26. При цьому, в силу наведених вище положень законів України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя", рішення про призначення або відмову у призначенні на посаду судді розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя у пленарному складі. Отже, законодавцем не передбачено автоматичного порядку призначення на посаду судді.

27. Судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 07.11.17 №3602/0/15-17 "Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду" відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду.

28. Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді є підставою для припинення повноважень судді, призначеного до набрання чинності Законом України від 02.06.16 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

29. Крім того, на момент виникнення спірних відносин пунктом 4 частини 1 статті 24, статті 125 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було визначено, що припинення повноважень судді є підставою для видачі головою суду наказу про припинення трудових відносин з таким суддею.

30. Таким чином, ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді унеможливлює подальше перебування позивача у штаті Харківського окружного адміністративного суду з огляду на наявність розпорядчого акта, з яким пов'язане припинення її повноважень яким є згадане рішення ВРП.

31. Верховний Суд відхиляє доводи позивача про те, що Конституцією України не передбачено такої підстави для припинення повноважень судді як ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення на посаду судді, оскільки предметом даного спору не є правомірність підстав призначення чи звільнення позивача з посади судді, а відповідні питання відносяться до повноважень спеціально утвореного органу - Вищої ради правосуддя та перебувають поза компетенцією голови суду.

32. Водночас, предметом даного спору є правомірність рішення голови суду про відрахування позивача зі штату суду, що урегульовано Законом України "Про судоустрій і статус суддів", норми якого є спеціальними у спірних відносинах.

33. З матеріалів справи, зокрема з доводів заявленого позову, вбачається, що позивач ОСОБА_1 фактично не погоджується з рішенням Вищої ради правосуддя від
07.11.17 №3602/0/15-17 "Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду".

34. Проте, Верховний Суд зауважує, що ст. 24 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" до повноважень голови місцевого суду не відносить надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності акту про звільнення судді з посади при прийнятті наказу згідно п. 4 ч. 1 даної статті.

35. Слід зазначити, що позивачем не надано доказів скасування або недійсності рішення Вищої ради правосуддя 07.11.17 №3602/0/15-17 на момент прийняття відповідачем наказу від 11.12.17 №04-04/244 "Про відрахування судді ОСОБА_1"

36. Крім того, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07.02.18 у справі №800/546/17, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.04.18, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 07 листопада 2017 року №3602/0/15-17 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді.

37. Доводи позивача щодо оскарження помилковості видання головою суду оскаржуваного наказу Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.17 №04-04/244 "Про відрахування судді ОСОБА_1", у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 07.11.17 №3602/0/15-17 до суду колегія суддів Верховного Суду відхиляє з огляду на те, що позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів зупинення дії вказаного рішення до ухвалення Верховним Судом рішення у справі.

38. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на підставі рішення Вищої ради правосуддя від
07.11.17 №3602/0/15-17 "Про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду" головою Харківського окружного адміністративного суду Панченко О. В. правомірно, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", видано наказ від 11.12.17 №04-04/244 "Про відрахування судді ОСОБА_1".

39. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

40. Відповідно до частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Приписами частини 1 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

43. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Жук А. В.

судді Дашутін І. В.

Мельник-Томенко Ж. М.