Історія справи

Постанова КАС ВП від 14.08.2023 року у справі №320/9713/20
Постанова КАС ВП від 14.08.2023 року у справі №320/9713/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 320/9713/20

адміністративне провадження № К/9901/39464/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Кравчука Володимира Миколайовича, Єзерова Альберта Анатолійовича, Стародуба Олександра Павловича,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 (суддя Панова Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 (колегія у складі суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В., Коротких А.Ю.)

у справі №320/9713/20

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України,

третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи",

про визнання протиправним та скасування наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26.07.2018 №2461/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень"

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, позов задоволено повністю.

3. Не погодившись з цими судовими рішеннями, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу.

4. Ухвалою від 11.11.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.06.2018 ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою в порядку ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), в якій просила:

- провести перевірку правомірності проведених реєстраційних дій державного реєстратора Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_1;

- скасувати рішення про держану реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40912306 про державну реєстрацію прав власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1544163380000 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019), прийняте 03.05.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_1,;

6. Відповідачем 26.07.2018 прийнято наказ №2461/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким вирішено:

1) скаргу ОСОБА_2 від 19.06.2018 задовольнити повністю;

2) скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2018 №40912306, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області ОСОБА_1., на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 25978376;

3) анулювати доступ державному реєстратору Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

7. Виконання п. 3 цього Наказу було покладено на ДП «Національні інформаційні системи»

8. Вказаний Наказ від 26.07.2018 №2461/5 прийнято на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19.07.2018 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 19.06.2018, зареєстрованої Міністерством юстиції України 19.06.2018 за № С-14251.

9. Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позовні вимоги мотивовано протиправністю наказу Мінюсту від 26.07.2018 № 2461/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» (далі - Наказ), яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2018 № 40912306, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області ОСОБА_1., а також анульовано доступ державному реєстратору (позивачці) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач зазначила, що наказ винесено з порушення норм ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952- IV, п. 9 і 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128). Всупереч вимог вказаних норм права ОСОБА_1 не була повідомлена належним чином про дату та місце розгляду Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України скарги ОСОБА_2 від 19.06.2018 по суті, задоволення якої стало підставою для прийняття оспорюваного Наказу відповідача.

Крім того, ОСОБА_1 не отримувала копії скарги ОСОБА_2 від 19.06.2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.06.2018 за №С-14251, що є порушенням вимог п. 11 Порядку №1128. Внаслідок недотримання відповідачем вказаних приписів чинного законодавства було порушено право позивачки на участь у процесі прийняття рішення за результатами розгляду скарги, що, у свою чергу, є підставою для визнання протиправним та скасування такого Наказу. Також, позивачка зазначила про недотримання відповідачем меж дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного Наказу. На переконання позивачки, застосування до неї, як державного реєстратора, двох заходів стягнення одночасно (тобто скасування рішення про державну реєстрацію та поряд з цим анулювання доступу до Реєстру) не відповідає принципам справедливості, індивідуальності, пропорційності.

11. Відповідач проти позову заперечив. Пояснив, що письмове повідомлення про надходження скарги ОСОБА_2 від 19.06.2018 надіслано позивачу разом з копією зазначеної скарги. Таке письмове повідомлення містило інформацію про те, що відомості про дату, час та місце розгляду скарги Комісією будуть опубліковані на офіційному сайті Мін`юсту, в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації».

На офіційному сайті відповідача було розміщено оголошення про те, що 19.07.2018 відбудеться засідання Комісії, під час якого о 14 год. 00 хв. відбудеться розгляд скарги ОСОБА_3 від 19.06.2018 (а саме відповідне оголошення міститься за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-komisii-19-lipnya-2018-roku).

Також Міністерством було направлено позивачці лист № 6/С-14251/19К від 31.07.2018, що містив інформацію про результати розгляду скарги, разом з копією наказу від 26.07.2018 №2461/5.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу порушив вимоги чинного законодавства, зокрема в частині обов`язкового надсилання суб`єкту оскарження копії скарги з додатками, повідомлення про дату, час і місце розгляду скарги по суті, що призвело до порушення законодавчо визначених прав заінтересованої особи подати письмові пояснення по суті скарги та до не забезпечення об`єктивного розгляду скарги у сфері державної реєстрації.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі відповідач покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №815/1684/17, від 23.03.2021 у справі №480/388/19, а саме - щодо відсутності у позивача права на оскарження наказу в частині рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, адже це стосується виключно майнових прав позивачів та жодним чином не суперечить інтересам позивача.

Крім того, відповідач покликається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій стосовно неналежного повідомлення позивача про розгляд скарги. Зазначає, що Міністерство юстиції України надіслало позивачу листа із копією скарги та про майбутнє опублікування на сайті інформації щодо дати та часу засідання Комісіє. На сайті було розміщено оголошення про засідання 19.06.2018, згодом позивачу було направлено листа із інформацією про результат розгляду.

Також скаржник не погоджується із твердженням судів про те, що із оголошення неможливо встановити суб`єкта і які саме реєстраційні дії розглядатимуться, адже відповідач перед цим направляв позивачу вищезазначеного листа про майбутній розгляд із копією скарги.

Відповідач обрав відправлення копії скарги шляхом направлення простого листа (поштового відправлення), що не суперечить вимогам законодавства, у зв`язку з чим у Міністерства юстиції України відсутні розрахункові документи на підтвердження відправки вказаних листів.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність необхідності розгляду суті порушень позивача з огляду на оцінку виключно процедурних порушень, допущених відповідачем.

14. Відзив від позивача не надходив. При цьому, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали про відкриття провадження не було отримано у зв`язку з тим, що адресат відсутній.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд перевірив в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

16. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст.7 Закону №1952-IV Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.

18. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

19. Частиною 2 ст. 37 Закону №1952-IV встановлено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

20. Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону №1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

21. Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №1952-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

22. Згідно ч. 9 та 10 ст. 37 Закону №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

23. Процедура розгляду скарги по суті визначена ст. 37 Закону №1952-IV та Порядком №1128.

24. Відповідно до п. 3 Порядку №1128розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

25. Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

26. Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

27. З огляду на це неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

28. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

29. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 №42/28172).

30. Способи повідомлення визначені у п. 10 Порядку №1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

31. Пунктом 11 Порядку №1128 передбачено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

32. Порядок №1128 не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

33. Суди попередніх інстанцій, дослідивши зміст поданих представниками до матеріалів справи копій документів, встановили, що Міністерством на адресу державного реєстратора КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області ОСОБА_1 (а саме на адресу: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 93) був оформлений лист вих. 2/с-14251/19к від 10.07.2018. У тексті цього листа зазначено, що Міністерство у зв`язку зі скаргою ОСОБА_2 від 19.06.2018 (що зареєстрована в Міністерстві 19.06.2018 за №С-14251) направляє ОСОБА_1 копію такої скарги. Також в листі зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» за посиланням з офіційного сайту Мін`юсту (https://minjust.gov.ua/).

34. Однак доказів фактичної відправки поштою або кур`єром цього листа за наведеною у ньому адресою, а також докази на підтвердження достовірності адреси адресата станом 10.07.2018 відповідач до суду не подав. Також відповідач не надав суду доказів відправки повідомлення та копії скарги позивачці за іншою адресою (зокрема, адресою місця проживання).

35. Враховуючи встановлені обставини, Суд відхиляє доводи скаржника про належність повідомлення позивача про розгляд скарги.

36. При цьому, позивач у тексті позовної заяви стверджувала, що жодні повідомлення та копію скарги від відповідача не отримувала. Крім того, 16.05.2018 ОСОБА_1 була звільнена з посади державного реєстратора в КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області, а тому не могла бути обізнаною про обставину надходження кореспонденції на її ім`я за попереднім місцем роботи.

37. Проаналізувавши зміст тексту розміщеного на офіційному сайті Мін`юсту за посиланням: https://minjust.gov.ua/ повідомлення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про неможливість встановити жодних ідентифікуючих відомостей, окрім таких як: про персону скаржника - ОСОБА_2 та короткої інформації про тип та адресу об`єкта нерухомого майна. У зв`язку з цим, обставину розміщення відповідачем на сайті оголошення про засідання комісії 19.07.2018 з приводу, зокрема, розгляду скарги ОСОБА_2 від 19.06.2018, не можна також вважати належним способом повідомлення суб`єкта оскарження (позивачки), оскільки із вказаного оголошення неможливо встановити з приводу чого подана зазначена скарга, які саме реєстраційні дії (рішення) та якого суб`єкта є предметом оскарження. Тобто зазначеним вище вимогам оголошення відповідача не відповідає, а тому воно не може вважатися «належним» за ознакою змісту.

38. Таким чином, враховуючи наведене відповідачем на спростування доводів позовної заяви не було надано жодних доказів належного сповіщення позивачки про обставини подання та зміст скарги на рішення про державну реєстрацію, дату, час і місце розгляду такої скарги.

39. Отже, позивач був фактично позбавлений можливості дізнатись про дату, час та місце розгляду скарги, а також бути присутнім під час розгляду скарги та надавати відповідні письмові пояснення.

40. З наданих відповідачем документів та з тексту позову вбачається, що позивачка не брала участі у розгляді скарги та не надавала жодних пояснень. Отже, не дотримано вимог закону про належне повідомлення про час та місце розгляду. У свою чергу, позбавлення заінтересованої особи, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

41. На Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

42. З огляду на вищенаведене, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

43. З наведених підстав Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові щодо неналежного повідомлення про дату і місце розгляду скарги зацікавлених осіб на офіційному сайті.

44. Висновки Суду у цій справі відповідають правовим висновкам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зазначеним у постанові від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16, та Верховного Суду, які наведено у постановах від 28.03.2018 у справі №826/19452/16 та від 12.12.2018 у справі №826/8976/17.

45. Водночас Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач позбавлена права оскаржувати наказ в частині реєстраційних записів та рішення з огляду на таке.

46. Відповідно до ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу місцевого самоврядування, що є предметом цього спору.

47. Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

48. Згідно з ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

49. Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

50. Наказ №2461/5 від 26.07.2018 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2018 №40912306 стосується виключно майнових прав третіх осіб.

51. Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора. Тому у частині скасування рішення про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора.

52. Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

53. У постанові від 01.07.2020 у справі №9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом».

54. З огляду на вищенаведене, нотаріус у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначеного пункту наказу в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.

55. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в цілому.

56. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.

57. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

58. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень та закриття провадження в частині позовних вимог про скасування наказу Міністерства юстиції України №2461/5 від 26.07.2018 в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.05.2018 №40912306, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області ОСОБА_1., на підставі якого у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 25978376.

Керуючись ст. 341 343 349 350 355 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №320/9713/20 скасувати в частині визнання протиправним та скасування пунктів 2 та 4 наказу Міністерства юстиції України від 26.07.2018 №2461/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». В цій частині провадження у справі закрити.

3. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі №320/9713/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб