Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.08.2018 року у справі №816/790/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №816/790/17

адміністративне провадження №К/9901/40082/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 (суддя - Кукоба О.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді - Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі №816/790/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ДФС) у Полтавській області від 31.01.2017 №№ 000005/16-31-40-02/НОМЕР_1, 000006/16-31-40-02/НОМЕР_1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017, позов задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДФС у Полтавській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій, скасувати, в задоволенні позову відмовити

В доводах касаційної скарги Головне управління ДФС у Полтавській області зазначає, що хоча в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено адресу місця розташування господарської одиниці, у якій виявлено порушення, а також відомості про особу, яка здійснює підприємницьку діяльність у такій господарській одиниці, проте такі відомості підтверджуються іншими доданими матеріалами, зокрема, поясненнями правопорушника, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, рапортами посадових осіб та іншими матеріалами, що містять інформацію про правопорушення.

У наданих до суду письмових запереченнях ФОП ОСОБА_2 стверджує, що матеріали проведеної перевірки Кременчуцького РВП ГУНП України в Полтавській області не можуть бути підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, оскільки містять недостовірні відомості. Також зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що ФОП ОСОБА_2 допущено порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та не надав жодного доказу правомірності прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відносно ФОП ОСОБА_2 на підставі матеріалів перевірки, проведеної працівниками Кременчуцького РВП ГУНП України в Полтавській області 17.05.2016 магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку платників податків у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції та зареєстрований платником єдиного податку другої групи.

За змістом свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_2 провадить господарську діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого товару за адресами: АДРЕСА_2, магазин; АДРЕСА_3, магазин.

17.05.2016 співробітниками Кременчуцького РВП ГУНП в Полтавській області проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Під час перевірки виявлено факт реалізації продавцем ОСОБА_3 пляшки пива "Чернігівське" місткістю 1,0 л неповнолітньому ОСОБА_4

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.05.2016 серії АА №365846, у якому зафіксовано порушення гр. ОСОБА_3 вимог частини другої статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому за змістом письмових пояснень гр. ОСОБА_3 правопорушення мало місце у магазині ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1. Також, гр. ОСОБА_3 зазначила, що вона проходить стажування у приватного підприємця ОСОБА_2.

На підставі матеріалів перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області 31.01.2017 прийнято рішення №000005/16-31-40-02/НОМЕР_1, яким за порушення вимог статті 153 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" /продаж пива неповнолітньому/ до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6800,00 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у Полтавській області від 31.01.2017 №000006/16-31-40-02/НОМЕР_1 до позивача, за порушення вимог частини тринадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" /здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за відсутності ліцензії/, застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000,00 грн.

ФОП ОСОБА_2 не був ознайомлений з матеріалами перевірки та повідомлений про їх надходження до Головного управління ДФС у Полтавській області, у зв'язку з чим був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті спірних відносин.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, ФОП ОСОБА_2 оскаржив їх до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.04.2017 №5786/Г/99-99-11-05-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Стверджуючи про необґрунтованість та протиправність згаданих вище рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правомірності дій контролюючого органу з прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.01.2017 №№ 000005/16-31-40-02/НОМЕР_1, 000006/16-31-40-02/НОМЕР_1, суд виходить з наступного.

За правилами статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частиною четвертою цієї статті продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Відповідно до положень частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 гривень.

Згідно вимог частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Згідно абзацу п'ятого частини другої статті 17 вищевказаного Закону України до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі Порядок № 790).

Згідно з пунктом 5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як з'ясовано судами, підставою для прийняття оспорюваного рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем слугували матеріали відпрацювання працівниками сектору патрульної поліції Кременчуцького РВП ГУНП в Полтавській області кафе, барів, закладів відпочинку та торгівельних точок, розташованих на території Кременчуцького району Полтавської області, на предмет виявлення фактів продажу неповнолітнім пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Зі змісту залученої до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 17.05.2016 серії АА №365846 встановлено, що гр. ОСОБА_3 17.05.2016 в с. Стара Білецьківка в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" продала неповнолітньому одну пляшку пива "Чернігівське" ємністю 1,0 л, чим вчинила правопорушення, передбачене частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено адресу місця розташування господарської одиниці, у якій виявлено правопорушення, а також відомості про особу, що здійснює підприємницьку діяльність у такій господарській одиниці.

До матеріалів справи залучено копію пояснення гр. ОСОБА_3 від 17.05.2016, за змістом яких остання повідомила, що проходить стажування у продуктовому магазині, розташованому у АДРЕСА_1.

Тобто, описане вище порушення мало місце у продуктовому магазині, розташованому у АДРЕСА_1.

Крім того, позивач ФОП ОСОБА_2 наполягав на тому, що він не здійснював та не здійснює підприємницьку діяльність у господарській одиниці, розташованій за зазначеною адресою.

Разом з тим, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви ФОП ОСОБА_2 про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 №6772, позивач здійснює господарську діяльність за такими адресами: АДРЕСА_2, магазин; АДРЕСА_3, магазин.

Так само, відповідні адреси місця провадження господарської діяльності вказані у свідоцтві платника єдиного податку серії НОМЕР_2, що видане ФОП ОСОБА_2 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 10.05.2012

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів судів попередніх інстанцій щодо недоведеності Головним управлінням ДФС у Полтавській області правомірності прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки апеляційного суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду