Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2020 року

м. Київ

справа №813/273/16

касаційне провадження №К/9901/39599/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 (головуючий суддя - Гавдик З.В.; судді: Мартинюк В.Я., Ланкевич А.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя - Кузьмич С.М.; судді: Гулид Р.М., Улицький В.З.) у справі № 813/273/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2016 № 000500 про застосування фінансових санкцій.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 17.01.2017 адміністративний позов задовольнив повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2017 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 залишив без змін.

Державна фіскальна служба України звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: статей 16, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством зобов`язано суб`єктів господарювання складати та подавати звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв згідно з формою № 1-ОА до 10 числа місяця, що настає за звітним, в електронному вигляді та на паперових носіях до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України за місцем реєстрації суб`єкта господарювання. При цьому в охоплений перевіркою період суб`єкт господарської діяльності не звільнявся від обов`язку подавати звітність на паперовому носії, в разі коли ним подано звітність в електронному вигляді.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що органом доходів і зборів на підставі висновку від 17.09.2015 № 5210/8/13-01-21-02-15 прийнято рішення від 11.01.2016 № 000500, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Правовою підставою для прийняття цього акта індивідуальної дії послугувало порушення позивачем вимог частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неподання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за серпень 2015 року.

Визнаючи протиправним та скасовуючи оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, суди попередніх інстанцій виходили з того, що 09.09.2015 позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку подано звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за серпень 2015 року за формою № 1-ОА, що підтверджується квитанцією № 2 та відповідним звітом, при огляді яких помилок не виявлено, а тому розглядуваний звіт вважається таким, що прийнятий відповідачем.

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідно до цієї законодавчої норми наказами Державної податкової адміністрації України від 13.10.2005 № 449 та від 27.04.2006 № 228 затверджено Інструкції щодо заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», в яких визначено, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форм власності.

Пунктом 1.5 розділу 1 Інструкції щодо заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 27.04.2006 № 228 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при цьому передбачено, що звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, надається до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за місцем реєстрації суб`єкта господарювання.

Згідно з абзацом вісімнадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень.

Аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку про те, що суб`єкти господарської діяльності, які одержали відповідні ліцензії, незалежно від форм власності до 10 числа місяця, що настає за звітним, повинні подавати до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за місцем реєстрації звіти за формою № 1-ОА окремо за кожний місяць.

22.04.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49, яким затверджено нові порядки заповнення та форми подання звітів до органів доходів і зборів за основним місцем обліку в електронній формі.

Тобто, можливість подання звіту виключно в електронній формі надана суб`єктам господарювання лише з квітня 2016 року, а тому доводи позивача, підтримані судами попередніх інстанцій, про правомірність подання ним звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за серпень 2015 року за формою № 1-ОА засобами телекомунікаційного зв`язку, та, як наслідок, дотримання строків подання такого звіту спростовуються відсутністю правового регулювання подання звітів в електронній формі в 2015 році.

Аналогічна правова позиція щодо неправомірності подання звіту за формою № 1-ОА в 2015 році лише засобами телекомунікаційного зв`язку в електронній формі викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 810/2316/16 (касаційне провадження № К/9901/37867/18) та від 25.03.2019 у справі № 826/25401/15 (касаційне провадження №К/9901/27282/18).

А відтак, доводи судових інстанцій про протиправність оскаржуваного акта індивідуальної дії є помилковими.

Згідно з частинами першою, третьою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись частиною другою розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, статтями 341, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі № 813/273/16 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк