Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №825/2042/14

адміністративне провадження №К/9901/2871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуЧернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіна постановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року (суддя: О.В. Кашпур)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року (колегія у складі суддів: Н.М. Літвіна, А.Ю. Коротких, О.Г. Хрімлі)у справі № 825/2042/14за позовомПриватного підприємства «Тепло-Монтаж»доЧернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Тепло-Монтаж» (далі - ПП «Тепло-Монтаж») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (правонаступником, якої є Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області) від 06 червня 2014 року № 0001692200 на загальну суму 370397,00 грн. та № 0001702200 на загальну суму 313353,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що реальність виконання господарських операцій зі спірним контрагентом підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення свого контрагента до виконання ним податкових зобов'язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0001692200, № 0001702200 від 06 червня 2014 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентом - ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження всіх фактичних обставин справи, що спричинило прийняття неправильного рішення, зокрема не враховано наявність порушеного кримінального провадження №32014130110000032 від 19 березня 2014 року за фактом реєстрації невстановленими особами ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» на ім'я гр. ОСОБА_2 без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

04 вересня 2018 року відповідач подав клопотання, в якому просив здійснити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на її правонаступника - Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Відзив або заперечення на вказану касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Тепло-Монтаж» з питань визначення повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам із ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» у період з 01 січня 2013 року по 01 березня 2014 року, за результатами якої складено акт № 3/22/36655008 від 22 травня 2014 року, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП «Тепло-Монтаж» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 246929, 00 грн.; п. п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 234582, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 234582, 00 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2014 року:

№ 0001702200, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 313353, 00 грн., в тому числі 208902, 00 грн. основного платежу та 104451, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0001692200, яким ПП «Тепло-Монтаж» збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 317397, 00 грн., в т.ч. 246930, 00 грн. основного платежу та 123467, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ПП «Тепло-Монтаж», як замовником та ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй», як підрядником було укладено:

договір підряду № 17/06/13 від 17 червня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи по капітальному ремонту складу насіння №3 за адресою в смт. Глеваха, Київської області, Василівського району, вул. Ботанічна, 13 відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі;

договір підряду № 14/08/13-ДП від 14 серпня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи утеплення фасаду котельної на об'єкті: «Реконструкція існуючої будівлі котельної (Г-2) під дільницю доочистки водного розчину гліцерину з автономним джерелом тепло забезпечення по Гомельському шосе, 10 в с. Рівнопілля, Чернігівського району, Чернігівської області» відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі;

договір підряду № 19/08/13-СП від 19 серпня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи по монтажу тепло-холодопостачання припливних установок на об'єкті: «Реконструкція об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури під Конгресно-виставковий центр в районі Паркової дороги в м. Києві» відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі;

договір підряду № 16/10/КР від 16 жовтня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи по реконструкції даху на об'єкті: «Реконструкція даху будівлі по вул. Вокзальній, 5 в м. Корюківка, Чернігівської області» відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі;

договір підряду № 17/10/13 від 17 жовтня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву водозабірної свердловини, на об'єкті: «Будівництво водозабірної свердловини для господарсько-технологічних потреб ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» смт. Лосинівка, Ніжинського району, Чернігівської області» відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі;

договір підряду № 31/10/13 від 31 жовтня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи з демонтажу ткацьких станів - 3 одиниці, шпулярників - 3 одиниці, критильних машин «Альма» -12 одиниць, за адресою - м. Чернігів, вул.. Щорса, 78, а саме: розбирання обладнання по секціям, вузлам та деталям згідно додатку 2 до даного договору; пакування секцій, вузлів та деталей для подальшого транспортування з використанням наступних матеріалів, а саме: повітряно-бульбашкова плівка, поліетиленова технічна плівка, а замовник зобов'язаний надати підряднику: будівельні машини та механізми, необхідні для виконання робіт; інструменти та обладнання, які були застосовані при монтажі обладнання зазначеного вище; доступ у приміщення. В яких мають проводитися роботи; побутові та складські приміщення; джерела енергії, які необхідні для виконання робіт; пакувальну тару та пакувальний матеріал для виконання робіт; забезпечити присутність свого представника при пакуванні та складанні демонтованих вузлів та деталей у пакувальну тару;

договір підряду № 20/12/13-СП від 20 грудня 2013 року, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи по улаштуванню індивідуального теплового пункту, на об'єкті: «Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу №11 по проспекту Мира, 137 в м. Чернігові на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користування» відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі.

На підтвердження здійснення господарських операцій, проведених на підставі укладених договорів, позивачем були надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, акти прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийняття виконаних робіт.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення Податкового кодексу України дійшли правильного висновку, що наведеними правовими нормами, в першу чергу, регламентовано пряму взаємозалежність правильності врахування платником податку у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагента товарів/робіт/послуг від підтвердження проведених господарських операцій належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Разом з тим, поза увагою судів залишено те, що розглядаючи спір про правомірність формування платником податку податкового кредиту, суди повинні надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним та дослідити їх в тому обсязі поки не виникне повне переконання в обставинах справи.

Як вбачається з касаційної скарги, заперечень до позовної заяви та апеляційної скарги відповідач неодноразово відзначав про наявність порушеного кримінального провадження №32014130110000032 від 19 березня 2014 року, за фактом реєстрації невстановленими особами ТОВ «Торгово-будівельна компанія «Фаворі-Строй» на ім'я гр. ОСОБА_2 без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Також відповідач зазначав, що ОСОБА_2 зареєстрована та фактично проживає в м. Луганську і працює з 03.09.2010 р. контролером продуктів на ПАТ «ГЗФ «Луганська» в м. Луганську, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб. Суди не дослідили можливість фактично виконувати/приймати виконані будівельно-монтажні роботи в м. Києві, м. Чернігові та одночасно працювати за трудовим договором. Також не надано оцінку доводам про відсутність на ТОВ «Фаворі-строй» виробничих потужностей, штату працівників (працює 1 особа - ОСОБА_2)

Проте, суди попередніх інстанцій вказаним доводам правової оцінки взагалі не надали, відповідно не з'ясували результатів порушеного кримінального провадження, не перевірили, чи стосується воно господарської діяльності позивача у даній справі, залишили поза увагою необхідність надати правову оцінку результатам його розгляду в сукупності з іншими доказами, а також у відповідності до вимог ч. 4 ст. 72 КАС України.

По-друге, суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи даний спір, жодних висновків щодо достовірності чи не достовірності даних, вказаних в первинних документах, та наявності в них обов'язкових реквізитів, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, не зробили, а лише, перелічивши їх, обмежилися висновками про їх наявність.

З метою підтвердження реальності спірних господарських операцій, судам попередніх інстанцій необхідно дослідити не лише наявність або відсутність відповідних первинних документів, але й їх форму та зміст, фактичне здійснення оподатковуваних операцій позивача з контрагентами.

Разом з тим, згідно статті 1 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Отже, в силу вимог наведених норм податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати в силу, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

У постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа № 21-421а11) також міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

При цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не перевірили фактичні дані щодо підписання, виданих контрагентами податкових накладних, повноважними особами та не з'ясували результатів розгляду кримінального провадження.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Окрім того, з огляду на реорганізацію відповідача у справі, касаційний суд вважає за необхідне замінити Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області її правонаступником - Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Керуючись статтями 52, 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити.

Допустити заміну відповідача (Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області) його правонаступником - Чернігівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Касаційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

........................

........................

.........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду