Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №804/15105/15

адміністративне провадження №К/9901/31138/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 (суддя - Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя: Шлай А.В., судді: Прокопчук Т.С., Чабаненко С.В.) у справі №804/15105/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» до державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Картсервіс Плюс» (далі - ТОВ «Картсервіс Плюс») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ДПІ у Соборному районі м. Дніпропетровська) щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за травень 2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Соборному районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за травень 2015 року. Визнано податкову декларацію ТОВ «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за травень 2015 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12.06.2015.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Соборному районі м. Дніпропетровська оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Соборному районі м. Дніпропетровська посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та процесуального права, а саме - статей 49,184 Податкового кодексу України, статей 11, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій під час вирішення даного спору не досліджено та не надано оцінки всім доказам справи та не враховано той факт, що на час подання спірної податкової звітності свідоцтво платника податку на додану вартість позивача було анульовано, у зв'язку з чим дії контролюючого органу щодо неприйняття податкової звітності є правомірними.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 13.12.2013 між ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС та позивачем укладено договір № 180720131 про визнання електронних документів.

Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, однак відповідно до електронної квитанції від 12.06.2015 документ не прийнято у зв'язку з тим, що ТОВ «Картсервіс Плюс» не було платником ПДВ у травні 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, рішення про анулювання свідоцтва платника податку визнано протиправним з моменту його прийняття, дії відповідача щодо неприйняття податкової звітності є неправомірними.

При цьому, вирішуючи даний спір суд першої інстанції з урахуванням приписів частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом визнання податкової декларації ТОВ «Картсервіс Плюс» з податку на додану вартість за травень 2015 року такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 12.06.2015 року.

Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За правилами пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Судами встановлено, що єдиною підставою для відмови в прийнятті названої податкової звітності стало анулювання реєстрації ТОВ «Картсервіс Плюс» як платника податку на додану вартість.

Проте, як з'ясовано судовими інстанціями, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/6902/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, адміністративний позов ТОВ «Картсервіс Плюс» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 24.04.2015 №151/28-048 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Картсервіс Плюс».

Згідно з частинами першою, третьої, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому за загальними правилами рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість скасовується судом з моменту його прийняття, таке рішення не створює будь-яких правових наслідків.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2015 року, а відтак про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Хохуляк

Судді Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна