Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №810/601/16

адміністративне провадження №К/9901/45066/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Стандарт» (далі - уповноважена особа Фонду; Фонд, ПАТ КБ «Стандарт», відповідно) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у складі судді Лиска І.Г. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Епель О.В. (головуючий), суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Грицака Ігора Юліановича та Ірклієнка Юрія Петровича, 3-тя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

1.1 - визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Грицака І.Ю. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;

1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Ірклієнка Ю.П. включити ОСОБА_1 , до переліку вкладників ПАТ КБ "Стандарт", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;

1.3 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Ірклієнка Ю.П. подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ КБ "Стандарт" за рахунок Фонду.

2. Київський окружний адміністративний суд постановою від 25 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задовольнив.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 6 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ КБ "Стандарт" укладено договір банківського вкладу (депозиту) №76946, за яким у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти, на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ "Стандарт", у сумі 200000,00 грн на строк 7 днів, що обчислюється з дати укладення цього договору до 13 лютого 2015 року. Сума вкладу може змінюватись на умовах, визначених цим Договором.

3.2 Внесення вкладником грошових коштів підтверджується вказаним договором та платіжним дорученням №3612 від 6 лютого 2015 року на суму 200000,00 грн.

3.3 На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 лютого 2015 року №116 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Стандарт" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 лютого 2015 року №38 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт", згідно з яким з 20 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт".

3.4 Тимчасову адміністрацію в ПАТ КБ "Стандарт" запроваджено строком на три місяці з 20 лютого 2015 року по 19 травня 2015року включно.

3.5 18 травня 2015 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №101 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" до 18 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" Грицака І.Ю.

3.6 Відповідно до постанови правління НБУ від 18 червня 2015 року №385 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 червня 2015 року №120 "Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ "Стандарт" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "Стандарт" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ "Стандарт" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Грицака І.Ю. строком на 1 рік з 19 червня 2015 року до 18 червня 2016 року включно.

3.7 Рішенням виконавчої дирекції Фонду №208 від 12 листопада 2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Стандарт". Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "Стандарт" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Ю.П. з 16 листопада 2015 року.

3.8 Позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ "Стандарт" Грицака І.Ю. із заявою від 29 квітня 2015 року, у якій просила повідомити в який термін, та через який банк будуть повернуті її кошти, вкладені в ПАТ КБ "Стандарт".

3.9 Листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Стандарт" від 25 травня 2015 року №25/05-937 позивача повідомлено, що про час та порядок виплат вкладникам ПАТ КБ "Стандарт" сум відшкодування буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду та на сайті ПАТ КБ "Стандарт".

3.10 13 липня 2015 року позивач звернулась до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ КБ "Стандарт" Грицака І.Ю. із заявою про негайне виконання зобов`язань банком .

3.11 Відповіді на лист від 13 липня 2015 року позивач не отримала.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що здійснюючи переказ коштів на рахунок позивача, банком було порушено черговість проведення переказів, що свідчить про надання переваги перед іншими кредиторами банку. Оскільки правочин, за наслідками якого позивач отримав кошти, є нікчемними в силу приписів пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI), то у позивача відсутнє право на отримання коштів за вкладом за рахунок Фонду.

5. Відзиві на касаційну скаргу позивач не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

7. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

8. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

9. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

10. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

11. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

12. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

13. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

14. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

15. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

17. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного Банку України від 19 лютого 2015 року №116 «Про віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних» на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до договору банківського вкладу №76942 від 6 лютого 2015 року, знаходились кошти у розмірі 200000 грн.

19. Укладення зазначеного договору банківського рахунку й зарахування коштів на рахунок відбулося до початку віднесення ПАТ «КБ «Стандарт» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (19 лютого 2015 року).

20. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

21. Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

22. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

23. З аналізу вищенаведеного слідує, що уповноважена особа Фонду дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

24. Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу уповноваженої особи Фонду від 9 вересня 2015 року №11 визнано нікчемними правочини згідно переліку, у тому числі і правочин позивача.

26. Разом із тим, вищевказаний наказ всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені статтею 38 Закону №4452-VI, з якими відповідач пов`язує нікчемність правочину (договору) банківського вкладу позивача.

27. Таким чином, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, обов`язковим є зазначення останнім конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, перелік яких є вичерпним. При цьому положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

28. Отже, судами встановлено, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «КБ «Стандарт» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вклад позивача підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. Водночас уповноважено особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

29. З огляду на те, що грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_1 , відкритому у ПАТ «КБ «Стандарт», розміщено до запровадження тимчасової адміністрації, на позивача поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «КБ «Стандарт», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону №4452-VI.

30. Вказана правова позиція відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 жовтня, 12 грудня 2018 року (справи №№802/351/16-а, 814/4091/15, відповідно), а також постановах Верховного Суду від 8 серпня, 18 вересня, 21 жовтня 2019 року (справи №№804/10491/15, 804/14095/15, 823/5248/15, відповідно).

31. Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач є особою, що набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «КБ «Стандарт» за рахунок Фонду.

32. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

33. У відповідності до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

34. Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

35. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію у ПАТ КБ «Стандарт» залишити без задоволення.

36. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.

37. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: Л.В. Тацій

С.М. Чиркін