Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.06.2020 року у справі №826/4434/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №826/4434/16

адміністративне провадження №К/9901/13076/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125130003/2015/110050/2 від 22 жовтня 2015 року та №125130003/2015/110125/2 від 18 листопада 2015 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №125130003/2015/110050/2 від 22 жовтня 2015 року та №125130003/2015/110125/2 від 18 листопада 2015 року.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованих позивачем товарів іншого (шостого) методу.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

Судами встановлено, що 15 травня 2015 року між Компанією Shanghai Aegis Safety Products Co. Ltd (Китай) (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено контракт №130-UK, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгодженими сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціна на кожну конкретну партію товару визначенається в інвойсі, встановлюється в USD.

Також 15 травня 2015 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до контракту №130-UK від 15 травня 2015 року, в якій сторони передбачили, що всі товари, які продавець постачає покупцю, виготовляються на підприємстві Suzhou Everich Imp. Exp. Co. Ltd.

У жовтні 2015 року декларантом позивача подано до митного поста "Святошин" Митниці тимчасову митну декларацію за формою МД-2 від 21 жовтня 2015 року №125130003/2015/510001 для митного оформлення товару, зокрема: трикотажних захисних рукавичок, робочих, для захисту шкіри рук від механічних ушкоджень; рукавичок плетених сірих з вкрапленням, L - 16200 пар; рукавичок плетених сірих, L - 4800 пар за ціною 3086,12 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення (основний метод - за ціною договору (контракту)) до тимчасової митної декларації від 21 жовтня 2015 року №125130003/2015/510001 декларантом подані наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 21 жовтня 2015 року №5163/5; коносамент (Bill of Lading) від 19 вересня 2015 року №SZH15090073E; документ, що підтверджує вартість перевезення від 19 жовтня 2015 року №599; рахунок-фактуру (інвойс) від 10 вересня 2015 року №S-26А-15023; доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 15 травня 2015 року №1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 15 травня 2015 року №130-UK; договір (контракт) про перевезення від 10 червня 2014 року №06/02-2014; декларацію про відповідність від 27 квітня 2012 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 19 вересня 2015 року №2761; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 19 вересня 2015 року №2761; декларацію про походження товару від 10 вересня 2015 року №S-26А-15023; довідку від 20 серпня 2015 року №6900; копію митної декларації країни відправлення від 16 вересня 2015 року №223120150812926057; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21 жовтня 2015 року №1/1-0-0-1/1.3/00/1/1/1.5.

Митницею проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, та повідомлено позивача, що по товарах №1, №2, №3 можливе заниження митної вартості, у зв`язку з чим йому запропоновано надати всі документи, які стали підставою для декларування товарів за митною декларацією, а також додатково зазначено, що у відповідності до пункту 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь декларант листом від 22 жовтня 2015 року вих. №22/10 надав митному органу наступні документи: заявку-договір на перевезення від 10 червня 2014 року №06/02-2014; довідку про транспорті витрати від 19 жовтня 2015 року №599, прайс-лист виробника від 01 липня 2015 року.

При цьому, у листі декларант повідомив Митницю, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати на даний час не має можливості; відносно страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, декларант зазначив, що товар додатково не страхувався; щодо договору із третіми особами - то такі договори не укладались; з приводу рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, то декларант не має можливості надати такі документи через їх відсутність, нездійснення таких платежів та те, що вони контрактом не передбачені.

За результатами розгляду поданих документів Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22 жовтня 2015 року №125130003/2015/110050/2, відповідно до якого їх митну вартість відповідачем визначено за шостим (резервним) методом та збільшено з 3086,12 доларів США до 8175,30 доларів США, а також складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130003/2015/00060.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 22 жовтня 2015 року №125130003/2015/110050/2, метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку з невиконанням вимог статті 58 МК України; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам статей 59-60 МК України; методи згідно зі статтями 62, 63 МК України не застосовуються у зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами; резервний метод застосований на підставі митної вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, що визнана органом доходів і зборів (рішення про визначення митної вартості Київської міжрегіональної митниці від 07 серпня 2015 року №100250003/2015/000041/2).

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В той же час, позивач на підставі частини 8 статті 55 МК України разом із клопотанням від 15 грудня 2015 року за вих. №1129 надав відповідачу копію звіту про незалежну оцінку товару №86 від 02 грудня 2015 року та копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Втім відповідач листом від 05 січня 2016 року №47/1/10-70-62-01-47 відмовив позивачу у визначенні митної вартості товару за ціною договору й скасуванні прийнятого ним рішення, вказавши, що прайс-лист виробника має суб`єктивну спрямованість та носить адресний характер, оскільки наданий лише на продукцію згідно інвойсу від 10 вересня 2015 року №S-26А-15023 і виданий конкретно для Товариства; документи ж, надані декларантом як додаткові, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів (відсутня відповідна бухгалтерська документація, видаткові накладні, банківські платіжні доручення).

Також 18 березня 2014 року між Компанією Hangzhou Shunguang Import And Export Co. Ltd (Китай) (як продавцем) та Товариством (як покупцем) укладено контракт №36-UK, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю, узгодженими сторонами в інвойсах щодо кожної поставки.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціна на кожну конкретну партію товару визначається в інвойсі й встановлюється в USD.

У листопаді 2015 року декларантом позивача подано до митного поста "Святошин" Митниці тимчасову митну декларацію за формою МД-2 від 18 листопада 2015 року №125130003/2015/510949 для митного оформлення товару, зокрема:

- ручних інструментів (не містять алмазного напилення або агломерованих алмазів): струбцини столярної 150x50 мм - 500 шт.; струбцини столярної 200x50 мм - 650 шт.; струбцини столярної 250x50 мм - 500 шт.; струбцини столярної 300x50 мм - 350 шт.; струбцини столярної 300x120 мм - 210 шт.; струбцини столярної 500x120 мм - 200 шт.; струбцини "DIN" 150x50 мм - 950 шт.; струбцини "DIN" 200x50 мм - 1000 шт.; струбцини "DIN" 250x50 мм - 950 шт.; струбцини "DIN" 300x50 мм - 800 шт.; струбцини "DIN" 300x80 мм - 648 шт.; струбцини "DIN" 300x120 мм - 360 шт.; струбцини "DIN" 500x120 мм - 348 шт.; струбцини "DIN" 800x120 мм - 438 шт. за ціною 10739,81 доларів США;

- інструменту ручного слюсарного (не містить алмазного напилення або агломерованих алмазів): молотки слюсарні з квадратним бойком, 100 г - 1728 шт.; молотки "DIN" 300 г - 480 шт.; молотки "DIN" 500 г - 396 шт.; молотки слюсарні з квадратним бойком, 200 г - 1296 шт. за ціною 2215,87 доларів США;

- прутків для пайки олов`яно-свинцові без покриття та флюсового наповнення (60 % олова, 38 % свинцю, 2 % каніфолі): припой, D 1 мм, 10 г - 6000 шт.; припой, D 1 мм, 25 г - 4400 шт.; припой, D 1 мм, 50 г - 2800 шт. за ціною 6012,47 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення (основного - за ціною договору (контракту)) до тимчасової митної декларації від 18 листопада 2015 року №125130003/2015/510949 декларантом додано наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 17 листопада 2015 року №0976/1; коносамент (Bill of Lading) від 06 жовтня 2015 року №SZH15100043А; документ, що підтверджує вартість перевезення від 17 листопада 2015 року №646; рахунок-фактуру (інвойс) від 10 вересня 2015 року №SG20150926; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 18 березня 2014 року №36-UK; договір (контракт) про перевезення від 10 червня 2014 року №06/02-2014; інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару від 06 жовтня 2015 року №2761; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 06 жовтня 2015 року №2761; декларацію про походження товару від 10 вересня 2015 року №SG20150926; копію митної декларації країни відправлення №223120150813323120 від 02 жовтня 2015 року; інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18 листопада 2015 року №1/1-0-0-1/1/00/1/1/1.

Здійснивши аналіз інформації, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення, відповідач повідомив позивача, що по товарах №1, №4, №5 можливе заниження митної вартості товару, запропонував надати всі документи, які були підставою для декларування товарів за митною декларацією, та додатково зазначив, що у відповідності до пункту 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням можуть подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларант із листом від 18 листопада 2015 року за вих. №18/11 надав митному органу заявку-договір на перевезення від 10 червня 2014 року №06/02-2014 та вказав, що висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини надати на даний час не має можливості; відносно страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, то товар додатково не страхувався; щодо договору з третіми особами, то такі не укладались; з приводу рахунків про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, то декларант повідомив, що немає можливості надати такі документи у зв`язку з їх відсутністю, нездійсненням таких платежів та непередбачення їх за умовами контракту.

За результатами розгляду поданих декларантом позивача документів Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18 листопада 2015 року №125130003/2015/110125/2, відповідно до якого митну вартість товару відповідачем визначено за шостим (резервним) методом та збільшено вартість товару, а саме: ручних інструментів збільшено з 10739,81 доларів США до 12346,19 доларів США; інструменту ручного слюсарного збільшено з 2215,87 доларів США до 2276,57 доларів США; прутків для пайки олов`яно-свинцевих без покриття та флюсового наповнення збільшено з 6012,47 доларів США до 9211,14 доларів США.

Крім того, відповідачем складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130003/2015/00136 від 18 листопада 2015 року.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 18 листопада 2015 року №125130003/2015/110125/2, метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості; методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних, подібних товарів та невідповідності вимогам статей 59-60 МК України; методи згідно зі статтями 62, 63 МК України не застосовуються у зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами; резервний метод використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі (МД від 25 жовтня 2015 року №500060703/2015/009837, від 23 жовтня 2015 року №408040001/2015/014789, від 17 лютого 2015 року №100250003/2015/074203, від 22 жовтня 2015 року №125130003/2015/510104, від 20 вересня 2015 року №508050000/2015/40838).

З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання позивачем подано нову митну декларацію, в якій вказано митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.

В подальшому Товариством на підставі частини 8 статті 55 МК України разом із клопотанням від 04 грудня 2015 року за вих. №1108 надано прайс-лист, копію звіту про незалежну оцінку товару №84 від 26 листопада 2015 року та копію свідоцтва про включення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності.

Відповідач листом від 05 січня 2016 року №46/1/10-70-62-01-47 відмовив позивачу у визнанні митної вартості товару за ціною договору й скасуванні рішення про її коригування, вказавши, що прайс-лист виробника має суб`єктивну спрямованість та носить адресний характер, оскільки наданий лише на продукцію згідно інвойсу від 10 вересня 2015 року №SG20150926 та виданий конкретно для Товариства; крім того, документи, надані декларантом як додаткові, не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару (відсутня відповідна бухгалтерська документація, видаткові накладні, банківські платіжні доручення).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів (у тому числі й додатково), прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинними МД документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

При цьому надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

В той же час відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів недостовірності заявленої Товариством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Так в оскаржуваних рішеннях підставою незастосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) митний орган визначив те, що надані заявником документи не містять всіх відомостей про вартість товару, а заявником не подано додаткові документи, які витребував відповідач, зокрема, банківські (платіжні) документи.

При цьому митним органом не зазначено, які саме з первісно поданих документів містять розбіжності, які саме та які саме складові митної вартості не підтверджені.

Стосовно тверджень митного органу про неподання під час митного оформлення товару бухгалтерської документації, видаткових накладних, банківських платіжних доручень, то, як встановили суди, за умовами зовнішньоекономічних контрактів ціни на кожну партію товарів визначаються в інвойсах, оплата кожної партії товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на банківський рахунок продавця через 30 календарних днів, починаючи від дня, що йде за датою, вказаною в транспортному (морському) документі; при цьому разом із ВМД до митного органу декларантом подавались відповідні інвойси, а в своїх пояснення Товариство вказало про неможливість надання бухгалтерських документів у зв`язку із непроведенням оплати на час подання митних декларацій.

Що ж до неподання декларантом додаткових документів, то, суди вказали, що, в даному випадку, їх відсутність не впливає на правильність визначення митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами.

Не обґрунтовано Митницею й того, що товар, який ввозився за митними деклараціями від 07 серпня 2015 року №100250003/2015/000041/2, від 25 жовтня 2015 року №500060703/2015/009837, від 23 жовтня 2015 року №408040001/2015/-14789, від 17 лютого 2015 року №10025000/2015/074203, від 22 жовтня 2015 року №125130003/2015/510104, від 20 вересня 2015 року №508050000/2015/40838 (на підставі відомостей з яких відповідачем проведено коригування), має подібні характеристики, умови поставки, період поставки, комерційні умови з тим, що ввозився позивачем, а його митна вартість не є відкоригованою.

Враховуючи викладене, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих позивачем документах та неможливість визначення митної вартості товарів, що ним ввозились, із застосуванням першого методу є безпідставними, а відтак висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів №125130003/2015/110050/2 від 22 жовтня 2015 року та №125130003/2015/110125/2 від 18 листопада 2015 року ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду