Постанова КАС ВП від 12.06.2020 року у справі №823/1243/18

10.08.2020
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №823/1243/18

адміністративне провадження №К/9901/53944/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції справу №823/1243/18

за позовом заступника прокурора Черкаської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання дій незаконними та скасування постанови,

за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Безименної Н.В., суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1.1. У березні 2018 року заступник прокурора Черкаської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, ДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якому просив:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. (далі - державний виконавець) у виконавчому провадженні №55526635;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 02 березня 2018 року і вимогу державного виконавця від 02 березня 2018 року про негайне виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час винесення оскаржуваних постанови та вимоги відповідач не врахував обставини, що унеможливлюють виконання прокуратурою області судового рішення у справі №823/1056/16. Позивач вказав, що у нього відсутня можливість поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури у зв`язку із призначенням на вказану посаду ОСОБА_2 , який отримав перше місце за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посади у місцевій прокуратурі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі №823/1056/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Черкаської області про поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Черкаської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 05 липня 2016 року №205к, поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 05 липня 2016 року, стягнуто з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05 липня 2016 року по 22 листопада 2016 року в сумі 682933,17 грн. (без урахування обов`язкових податків та зборів, які повинні утримуватись). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №823/1056/16 виправлено описку в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, зазначивши на восьмій сторінці у абзаці одинадцятому мотивувальної частини постанови та у п`ятому та шостому абзацах резолютивної частини постанови замість невірної дати «з 05 липня 2016 року» вірну «з 06 липня 2016 року», виправлено арифметичну помилку в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, зазначивши на восьмій сторінці у абзаці дванадцятому мотивувальної частини постанови та у шостому абзаці резолютивної частини постанови замість невірної суми « 68293 грн. 17 коп.» вірну « 67603 грн. 34 коп.».

4. 12 квітня 2017 року Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року.

5. За наслідком звернення ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року №823/1056/16, державним виконавцем винесено постанову ВП №55526635 від 12 січня 2018 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа, яка надійшла до прокуратури Черкаської області 31 січня 2018 року.

6. Прокуратура Чернігівської області листом від 05 лютого 2018 року №05-293вих18 повідомила державного виконавця про наявність підстав, які на думку позивача унеможливлюють виконання судового рішення, та зазначила, що 05 лютого 2018 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів направлено лист №11-88вих-18 щодо розгляду питання визначення механізму та правових підстав звільнення першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_2 із займаної адміністративної посади для забезпечення виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року №823/1056/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури та про направлення на адресу Черкаського окружного адміністративного суду заяви від 05 лютого 2018 року №05-292вих-18 про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 823/1056/16 про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року, та додано копії відповідних листів.

7. Листом Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року №823/1056/16/538/18 прокуратуру Чернігівської області повідомлено, що заява боржника про відстрочення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у справі № 823/1056/16 буде розглянута після розгляду Верховним Судом касаційної скарги прокуратури області на вказану постанову та повернення матеріалів адміністративної справи до суду першої інстанції.

8. Листом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19 лютого 2018 року №11/2/4-3914вих-18 лист прокуратури Чернігівської області направлено за належністю до Генеральної прокуратури України.

9. 02 березня 2018 року державним виконавцем винесено вимогу про негайне виконання виконавчого листа від 12 квітня 2017 року №823/1056/16, зобов`язано протягом трьох робочих днів з дня отримання вимоги повідомити про її виконання. Також 02 березня 2018 року винесено постанову ВП №55526635 про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника - прокуратуру Черкаської області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

10. Наведені вимога та постанова про накладення штрафу отримані прокуратурою Черкаської області 13 березня 2018 року.

11. Вважаючи вимогу державного виконавця від 02 березня 2018 року про негайне виконання виконавчого листа та постанову державного виконавця від 02 березня 2018 року про накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

12.1. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванюти І.М. про накладення штрафу від 02 березня 2018 року у ВП №55526635.

12.2. Визнано протиправною та скасовано вимогу державного виконавця від 02 березня 2018 року про негайне виконання виконавчого листа №823/1056/16 від 12 квітня 2017 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури.

12.3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

12.4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокуратура Черкаської області з поважних причин не могла виконати постанову суду щодо поновлення ОСОБА_1 на відповідній посаді у зв`язку з прийняттям на цю посаду ОСОБА_2 за результатами оголошеного Генеральною прокуратурою України чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття вакантних посад у місцевих прокуратурах та проведення тестування на зайняття посади прокурора місцевих прокуратур. Суд також вказав, що позивачем вживались усі залежні від нього заходи з метою виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, повідомлено державного виконавця про вжиття таких дій, що відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» не може бути підставою для накладення на нього штрафу, оскільки така відповідальність наступає виключно у випадку відсутності поважних причин невиконання рішення суду.

13. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

13.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав, що судове рішення, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді набрало законної сили, воно є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, в тому числі прокуратурою Черкаської області, отже, займання посади заступника керівника Золотоніською місцевою прокуратури іншою особою не є поважною причиною невиконання боржником рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

14. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року.

15. У касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, помилково не застосував до спірних правовідносин частину другу статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено обов`язок державного виконавця виносити постанову про накладення штрафу лише у випадках невиконання судового рішення без поважних причин. Поважними причинами невиконання рішення суду відповідно до норм чинного законодавства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. В даному випадку, на думку представника позивача, прокуратурою Черкаської області вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на виконання рішення суду, проте обставини, які унеможливлюють його виконання, продовжують існувати, оскільки поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури передбачає звільнення з цієї ж посади іншого працівника - ОСОБА_2 .

16. Представник позивача вказав, що невідповідність висновків державного виконавця фактичним обставинам справи призвели до передчасного винесення ним оскаржуваних постанови про накладення штрафу на прокуратуру Черкаської області та вимоги про негайне виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури.

17. Також у касаційній скарзі наголошено, що суд апеляційної інстацнії не надав оцінку бездіяльності головного державного виконавця стосовно ігнорування клопотання прокуратури області про відкладення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.

18. Третя особа подала відзив на касаційну скаргу позивача, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

19. ОСОБА_1 зазначив, що доводи позивача, наведені ним у касаційній скарзі, ніяким чином не підтверджують поважність причин невиконання рішення суду від 22 листопада 2016 року, не містять в собі жодних доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача.

V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Пунктом 9 частини другої статті 19 Конституції України визначено, що одним із основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

22. Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

23. Згідно з частинами другою, четвертою статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року N 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

24. Статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

25. Відповідно до частини першої статті 13 Закону N 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

26. Згідно з частинами першою, четвертою статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

27. Частинами першою-третьою статті 63 Закону N 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

28. Статтею 65 Закону N 1404-VIII передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

29. Відповідно до частини першої статті 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

30. Згідно з частиною першою статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

31. Пунктом 6 частини першої статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).

33. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

34. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних, дійшов висновку, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень, а оскаржувані постанова та вимога є законними, винесені відповідно до вимог Закону N 1404-VIII та з метою виконання покладених на державного виконавця обов`язків.

36. Верховний Суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

37. Предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин та вимоги стосовно негайного виконання цього рішення.

38. Нормами Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судове рішення, яке вступило в законну силу, є обов`язковим до виконання, за невиконання судового рішення передбачено юридичну відповідальність.

39. Законом № 1404-VIII на державного виконавця покладено обов`язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема шляхом винесення постанов про накладення стягнення у вигляді штрафу та вимог щодо виконання рішень, які є обов`язковими на всій території України. У свою чергу, вказаним законом визначено, що постанова про накладення на боржника штрафу виноситься за умови невиконання рішення без поважних причин, однак, не визначено, які саме обставини є поважними.

40. У справі, що розглядається, боржником у ВП №55526635 є Прокуратура Черкаської області, яка, відповідно до виконавчого листа №823/1056/16, виданого 12 квітня 2017 року Черкаським окружним адміністративним судом, повинна була поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури з 06 липня 2016 року.

41. Не виконуючи рішення суду, боржник посилається на наявність поважних причин, а саме - зайняття вказаної посади іншою особою - ОСОБА_2 , який отримав перше місце за результатами чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посади у місцевій прокуратурі. На думку, боржника, поновлення ОСОБА_1 за рішенням суду можливе лише у випадку звільнення або переведення ОСОБА_2 , проте, останній жодних заяв не подавав, а у Законі України «Про прокуратуру» відсутня підстава для звільнення у випадку поновлення попереднього працівника.

42. Верховний Суд зазначає, що судове рішення, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури, на момент виникнення спірних правовідносин набрало законної сили, воно є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, враховуючи і прокуратуру Черкаської області.

43. Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішення про поновлення на роботі виконується невідкладно, а прийняття на посаду іншого працівника не є поважною підставою невиконання рішення суду. Нормами Закону України «Про прокуратуру», які є спеціальними, не врегульовано питання стосовно поновлення на роботі незаконно звільненого працівника у разі зайняття цієї посади іншою особою, проте, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, КЗпП України визначено відповідний порядок.

44. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови та вимоги, оскільки державний виконавець виконував свої обов`язки, визначені Законом № 1404-VIII для ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Також державний виконавець дійшов правильного висновку про відсутність у боржника у ВП №55526635 поважних причин для невиконання рішення суду.

45. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

СУДОВІ ВИТРАТИ

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська

Судді Верховного Суду

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события:
0