ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №813/3350/18

адміністративне провадження №К/9901/30736/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3350/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Львівській області про стягнення заборгованості з невиплаченого заробітку при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року (суд у складі головуючого судді Качур Р.П.) на додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (суд у складі головуючого судді Качур Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (суд у складі головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А.)

І РУХ СПРАВИ

1. В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГТУЮ у Львівській області, в якому просив, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь 10 981,65 грн. заборгованість з невиплаченого розрахунку при звільненні, що складається з 1 535,25 грн. заборгованості із виплати середнього заробітку за час чергової щорічної відпустки, 9 446,40 грн. заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні відпустки; стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13.02.2018 року по дату постановлення рішення у справі.

2. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що відповідачем проведено з ним розрахунок при звільненні не в повному обсязі. Зокрема, невірно проведено обчислення середнього заробітку за час щорічної чергової відпустки, невірно проведено обчислення компенсації за невикористані дні відпустки.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року адміністративний позов задоволено; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 34942940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 981 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн. 65 коп. заборгованості з невиплаченого розрахунку при звільненні, що складається з 1 535 (однієї тисячі п`ятсот тридцяти п`яти) грн. 25 коп. заборгованості із виплати середнього заробітку за час чергової щорічної відпустки, 9 446 (дев`ять тисяч чотириста сорок шість) грн. 10 коп. заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні відпустки; стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 34942940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13.02.2018 року по дату постановлення рішення - 17.07.2019 року.

4. Додатковим судовим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 34942940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13.02.2018 по дату постановлення рішення - 17.07.2019 у розмірі 197 747 (сто дев`яносто сім тисяч сімсот сорок сім) грн. 94 коп.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року та додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі №813/3350/18 залишені без змін.

6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне територіальне управління юстиції у Львівській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив їх скасувати та ухвали по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

7. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року на додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року.

8. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 25.11.2015 № 1101/К "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції з 26.11.2015 року (а.с. 12-17).

10. 26.01.2018 року Головним територіальним управління юстиції у Львівській області, на виконання зазначеного судового рішення наказом № 100/К ОСОБА_1 з 26.12.2015 року поновлено на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції (а.с. 19).

11. Наказом Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 26.01.2018 року № 101/К призначено ОСОБА_1 на посаду начальника Новороздільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в порядку переведення, звільнивши з посади начальника відділу державної виконавчої служби Бродівського районного управління юстиції (а.с. 20).

12. Відповідно до наказу від 26.01.2018 року №142/В позивачу надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 29.01.2018 року по 11.02.2018 року (а.с. 21).

13. Наказом від 06.02.2018 року № 134/К ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за угодою сторін з 12.02.2018 року. Згідно цього наказу управлінню фінансового та матеріально-технічного забезпечення Головного територіального управління юстиції у Львівській області доручено провести виплату компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 50 календарних днів, за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років тривалістю 30 календарних днів (а.с. 22).

14. 12.03.2018 року позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Львівській області для з`ясування розміру виплачених сум та правильності їх розрахунку (а.с. 23).

15. 10.04.2018 року відповідачем надано відповідь в частині повідомлення про нараховані суми, однак не повідомлено про принцип їх нарахування (а.с. 24).

16. 10.05.2018 року позивачем подано скаргу до Головного управління юстиції у Львівській області про порушення законодавства про працю та протиправного позбавлення права на інформацію (а.с. 25-27).

17. 14.06.2018 року відповідачем надано відповідь від Головного управління юстиції у Львівській області про алгоритм визначення сум належних при звільненні, а також розмір та принцип визначення середньоденної та середньомісячної заробітної плати (а.с. 28-29).

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суди першої та апеляційної інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що відповідачем не доведено правомірності розрахунку розміру щорічної відпустки та компенсації за невикористану відпустку, через що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з виплати середнього заробітку за час чергової щорічної відпустки та заборгованості з виплати компенсації за невикористані дні відпустки підлягають задоволенню.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі касатор вказав, що оплата щорічної відпустки та компенсація за невикористану відпустку розраховані і виплачені відповідачем правильно, тому всі належні позивачу виплати при звільненні проведені правильно та виплачені вчасно.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

22. Відповідно до абз. 4 п. 3 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

23. Таким чином, як правильно вказали суди, сума, нарахована до виплати працівникові за час вимушеного прогулу, включається до розрахунку середньої зарплати за останні 12 місяців. Аналогічно до розрахунку потрапляє і виплата за затримку виконання рішення суду, оскільки в цей період працівник також перебуває у вимушеному прогулі, протягом якого за ним зберігається місце роботи та середній заробіток.

24. Відтак, відповідач зобов`язаний був нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі та врахувати даний заробіток при визначенні розміру середнього заробітку за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані дні відпустки.

25. Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для плати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

26. Згідно із абз. 1 п. 7 Порядку № 100 нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням- відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

27. Також, п. 10 Порядку № 100 встановлено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було надано позивачу чергову щорічну оплачувану відпустку тривалістю 14 днів і оплачено у розмірі 2 522,38 грн.

29. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 року у справі № 813/6509/15 встановлено, що розмір середнього заробітку позивача, який підлягав позивачу до виплати за період з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року становить 105 400 грн.

30. Розрахунковим періодом для визначення розміру середньої заробітної плати для відпустки, яка надається у січні 2018 року є 12 місяців 2017 року: з січня по грудень включно.

31. Оскільки відпустка позивачу надавалася 26.01.2018 року, тобто вже після підняття посадового окладу, яке відбулося 01.01.2018 року, суди правильно вказали, що розмір заробітку за 2017 рік повинен підлягати коригуванню.

32. Так, посадовий оклад позивача з 01.01.2018 року становить 5 300 грн., протягом 2017 року становив 4 000 грн. Таким чином, коефіцієнт коригування - 1,325, а відкоригований розмір доходу протягом 2017 року становить 139 655 грн.

33. Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, невиплачена сума оплати щорічної відпустки становить 3 016,30 грн. (5538,68 грн. (належна сума оплати часу відпустки) - 2522,38 грн. (нарахована та виплачена сума), а з урахуванням заяви про зміну позовних вимог заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 1511,58 грн.

34. Крім цього, враховуючи п. 7 Порядку, оскільки позивача було звільнено 12.02.2018 року, то розрахунковий період для визначення середнього заробітку для проведення компенсації за невикористані дні відпустки обраховується з лютого 2017 року по січень 2018 року включно.

35. Сумарний заробіток, який включається до обрахунку розміру середньої заробітної плати для визначення компенсації за невикористані дні відпустки становить 139 681,24 грн.

36. Таким чином, розмір компенсації за невикористані дні відпустки становить 31 664,00 грн. (395,70 грн. (139 681,24/353) * 80), невиплачена сума компенсації за невикористані дні відпустки становить 17 409,60 грн., (31 664,00 грн. - 14 254,40 (нарахована та виплачена сума компенсації за невикористані дні відпустки).

37. Разом з тим, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 11.10.2018 (вх. № 32279), позов підлягає задоволенню відповідно до заявлених вимог в межах 14860,80 грн.

38. Стосовно позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та ухваленні з цього приводу судом першої інстанції додаткового судового рішення колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

39. Згідно зі статтею 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

40. Відтак, оскільки відповідачем не виплачено в повному обсязі суму щорічної відпустки та компенсація за невикористану відпустку, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.02.2018 року по дату постановлення рішення у справі.

41. При цьому, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у цій справі стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13.02.2018 по дату постановлення рішення - 17.07.2019 року.

42. Однак судом не визначено в якому розмірі підлягає до стягнення вказана сума. Тобто, вирішено питання про наявність у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, проте не визначено конкретного розміру стягнення.

43. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

44. Таким чином, з метою визначення способу виконання судового рішення, судом першої інстанції правомірно винесено додаткове судове рішення із зазначенням середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13.02.2018 року по 17.07.2019 року в розмірі 197 747 грн.

45. При цьому, як встановлено судом першої інстанції, на дату постановлення рішення у справі з наступного дня після звільнення позивача в період з 13.02.2018 по 17.07.2019 пройшло 354 робочих дні. Відповідно до довідки, наданої відповідачем, розмір середньоденного заробітку позивача становить 558,61 грн. (а.с. 39).

46. Таким чином, розмір середньоденного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на дату постановлення рішення становить: 354 робочих дні*558,61 грн. = 197747,94 грн.

47. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період 13.02.2018 - 17.07.2019 у розмірі 197747 грн. 94 коп.

48. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

49. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

50. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

51. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Львівській області - залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, додаткове судове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі №813/3350/18 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

О.А. Губська ,

Судді Верховного Суду