Історія справи
Ухвала КАС ВП від 03.04.2018 року у справі №823/5249/15
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2018 року
Київ
справа №823/5249/15
адміністративне провадження №К/9901/46245/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "СТАНДАРТ" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сорочка Є.О., Земляної Г.В., Ісаєнка Ю.А. від 23.02.2018 у справі №823/5249/15 за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "СТАНДАРТ" Ірклієнка Юрія Петровича про визнання протиправним та скасування наказу, зобов"язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "СТАНДАРТ" подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "СТАНДАРТ" залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копію ухвали суду від 29 січня 2018 отримано відповідачем 08 лютого 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
19 лютого 2018 року, відповідно до відтиску печатки на поштовому конверті, апелянтом подано заяву про усунення недоліків, яка мотивована тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції надійшла на адресу відповідача 14.12.2017 року, апеляція подана ним 28.12.2017 року, а тому, з урахуванням п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, строк подачі апеляційної скарги має бути поновлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки при оскарженні судового рішення ухваленого до 15.12.2017 року скаржник має дотримуватись десятиденного строку подання апеляційної скарги. Крім того вказує, що положення ст. 295 КАС України (у редакції після 15.12.2017 року) не є беззаперечною підставою для поновлення строку оскарження постанови суду, а поважність причин пропуску строку у такому випадку має доводитись на загальних підставах.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану постанову та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, оскільки копію постанови суду першої інстанції отримано відповідачем 14.12.2017, а апеляційну скаргу подано у встановлений тридцятиденний строк.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Заява про поновлення строку подачі апеляційної скарги мотивована тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції надійшла на адресу відповідача 14.12.2017 року, скарга подана ним 28.12.2018 року, а тому, з урахуванням п.1 ч.2 ст. 295 КАС України, строк подачі апеляційної скарги складає 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Проте з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 05 грудня 2017 року (тобто строк оскарження цього рішення передбачений ч. 2 ст. 186 КАС України в редакції Кодексу адміністративного судочинства України, що діяла до 15.12.2017 року).
Відповідно до п. 13 Перехідних положень КАС України (в чинній редакції) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України (в редакції, що діяла на час винесення оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем необґрунтовано застосовано положення норм КАС України, а саме ст. 295 КАС України (у чинній редакції), до правовідносин, на які розповсюджуються норми КАС України у попередній редакції.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що в поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем дійсно не зазначено жодних суттєвих та поважних причин його пропуску. В даному випадку тлумачення на свій розсуд правових норм, зокрема щодо строків оскарження, не допускається, оскільки Перехідними положеннями КАС України чітко визначені строки оскарження. Крім того, в оскаржуваній постанові судом першої інстанції зазначено, що постанова підлягає апеляційному оскарженню протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "СТАНДАРТ" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду