Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2021 року у справі №520/258/20
Постанова КАС ВП від 12.05.2022 року у справі №520/258/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року

м. Київ

справа №520/258/20

адміністративне провадження № К/9901/29677/21 К/9901/30440/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/258/20

за позовом Департаменту інфраструктури Харківської міської ради до Державної аудиторської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Харківська міська рада, Комунальне підприємство "Міськелекротранссервіс", Державне підприємство "Прозорро" про визнання протиправним та скасування висновку

за касаційними скаргами Департаменту інфраструктури Харківської міської ради та Харківської міської ради

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів: Бегунца А.О., Рєзнікової С.С.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У січні 2020 року Департамент інфраструктури Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба), де просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 19.12.2019 за предметом закупівлі «Утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП "Міськелектротранссервіс", 50230000-6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема в частині висновку про недотримання вимоги пункту 2 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень.

2. На думку позивача, оскаржуваний висновок Держаудитслужби є протиправним через його безпідставність та необґрунтованість. Позивач указує, що у висновку не зазначено переліку проаналізованих документів та інформації, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про наявність порушень Замовником пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII; а також не зазначено, в чому суть порушення законодавства в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі (застосовано переговорну процедуру закупівлі у зв`язку із відсутністю конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи).

Установлені судами фактичні обставини справи

3. За рішенням тендерного комітету Департаменту інфраструктури Харківської міської ради від 13.11.2019 закупівлю послуг з ремонту, технічного обслуговування дорожньої-інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги за ДК 021:2015:50230000-6 Департаменту належить здійснити шляхом застосування переговорної процедури закупівель.

4. У цьому рішенні тендерного комітету зазначено, що за результатами дослідження ринку постачання послуг, суміжних з дорожнім перевезенням (послуги з використання інфраструктури міського наземного електричного транспорту) в межах м. Харкова, КП «Міськелектротранссервіс» є єдиним підприємством, яке може надавати послуги, які є предметом закупівлі, так як воно є утримувачем колійного господарства міського наземного електротранспорту, контактної мережі, трамвайних та тролейбусних ліній з часткою 100 відсотків на ринку постачання послуги з використання інфраструктури наземного міського електричного транспорту в м. Харкові. Інші підприємства, які мають на балансі інфраструктуру міського наземного електричного транспорту і здійснюють зазначені функції в м. Харкові, відсутні, що підтверджується висновками фахівців, щодо дослідження ринку у м. Харкові. Послуги можуть надаватися підприємствами, розташованими за межами м. Харкова у разі наявності у підприємств технічної бази, яка розташована у місті. Оскільки інфраструктура наземного електричного транспорту є складною та специфічною, що складається з мережі розгалужених комунікацій: кабелів, контактної мережі, трамвайних колій, тягових підстанцій, то не має технічної можливості тимчасового перебазування інфраструктури наземного електричного транспорту. Водночас у місті наявне тільки одне підприємство з визначеною інфраструктурою, а саме КП «Міськелектротранссервіс».

5. Відповідно до Статуту КП «Міськелектротранссервіс» - метою діяльності підприємства є підвищення ефективності утримання колійного господарства міського наземного електротрасу, контактної мережі, розвитку трамвайних та тролейбусних ліній, забезпечення надійного енергопостачання наземного електричного транспорту та безпеки дорожнього руху, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його представників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

5.1. Предметом діяльності підприємства, зокрема, є: технічне обслуговування і ремонт обладнання тягових підстанцій, релейного захисту і телемеханіки, пристроїв контактно-кабельної мережі та обладнання підстанцій змінного струму; ремонт і обслуговування колійного господарства; капітальне будівництво, реконструкція та капітальні і поточні ремонти виробничих об`єктів, споруд, приміщень, трамвайних і тролейбусних мереж, трамвайних колій, тягових підстанцій; благоустрій, прибирання трамвайних колій, прибирання, обслуговування та ремонт зупинок наземного міського транспорту та інших інфраструктури міста; очищення від снігу трамвайного полотна снігоочищувачами, ремонт і перевірка електровимірювальних приладів випробування контурів заземлення, заземлюючих пристроїв, електромереж, електропроводок; виконання робіт з обслуговування автомобілів; виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатації інших об`єктів інфраструктури; організація виконання всіх видів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу, агрегатів і вузлів, включаючи і капітальний ремонт, тощо.

6. 15 листопада 2019 року на електронному майданчику, авторизованому системою ProZorro, Департаментом інфраструктури Харківської міської ради оприлюднене оголошення про державні торги, вид предмету закупівлі послуги з утримання, обслуговування та поточного ремонту об`єктів транспортної інфраструктури КП «Міськелектротранссервіс», місце надання послуг м. Харків, строк надання послуг 20.12.2019, код предмета закупівлі 021:2015:50230000-6 «Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги», очікувана вартість 40 000 000 грн, переговорна процедура завершена. Умови розрахунків: оплата (100%) здійснюється протягом 14 календарних днів з дня підписання акту наданих послуг. Джерело фінансування закупівлі кошти бюджету м. Харків.

7. В обґрунтування застосування переговорної процедури відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII зазначено - для забезпечення безперебійного руху електротранспорту у м. Харкові. За результатами дослідження ринку постачання послуг, суміжних з дорожнім перевезенням (послуги з використання інфраструктури міського наземного електричного транспорту) в межах м. Харкова, КП «Міськелектротранссервіс» є утримувачем колійного господарства міського наземного електротранспорту, контактної мережі, трамвайних та тролейбусних ліній з часткою 100% на ринку постачання послуги з використання інфраструктури наземного міського електричного транспорту в м. Харкові. Інші підприємства, які мають на балансі інфраструктуру міського наземного електричного транспорту і здійснюють зазначені функції, в м. Харкові відсутні. Відповідно до рішення 44 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.05.2010 «Про створення комунального підприємства «Міськелектротранссервіс» зі змінами, внесеними рішенням Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011 «Про внесення змін до рішення 44 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.05.2010 «Про створення комунального підприємства «Міськелектротранссервіс».

8. За результатами процедури закупівлі між позивачем (Замовник) і КП «Міськелектротранссервіс» (Виконавець) укладено договір № 4819 від 02.12.2019, згідно умов якого Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених Договором, для забезпечення пасажироперевезень на тролейбусних та трамвайних маршрутах у місті Харкові протягом дії договору надавати Замовнику послуги за ДК 021:2015: 50230000-6 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги (Утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП «Міськелектротранссервіс»), а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги відповідно до умов Договору.

9. Наказом Держаудитслужби від 02.12.2019, на підставі частини другої ст. 7-1 Закону № 922-VIII, пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2016 № 43, розпочато моніторинг означеної вище закупівлі. Підстава: виявлені органом державного фінансового контролю порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

10. 11 грудня 2019 року на електронному майданчику, авторизованому системою ProZorro, на адресу позивача відповідачем скерований запит з проханням обґрунтовано пояснити позицію Замовника (із обов`язковим посиланням на реквізити та зміст відповідних документів) щодо необхідності застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII.

11. 16 грудня 2019 року Департаментом інфраструктури Харківської міської ради надана відповідь-пояснення, до якої додані наступні документи: рішення про створення КП «Міськелектротранссервіс», рішення про внесення змін до рішення про створення, договір про передачу майна, розпорядження про передачу майна в господарське відання КП «Міськелектротранссервіс».

12. За результатами проведеного моніторингу закупівлі UА-2019-11-15-001653-с відповідач 19.12.2019 склав та оприлюднив Висновок про результати моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель, у якому встановлено порушення позивачем законодавства в частині неправомірності обрання та застосування процедури закупівлі, а саме: за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі порушено частину другу статті 35 Закону № 922-VIII. Суть цього порушення за змістом оскаржуваного висновку полягає у тому, що Замовник не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстав, передбачених цією нормою, в частині застосування переговорної процедури з КП "Міськелектротранссервіс», тобто неправомірно обрав та застосував цю процедуру закупівлі.

13. У зв`язку із допущенням порушення законодавства у сфері закупівель відповідач наклав на позивача зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, зокрема, шляхом розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

14. Зі змісту оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі від 19.12.2019 слідує, що інформація, наведена у пункті 14 повідомлення Замовника з урахуванням пояснень та документів, розміщених останнім в електронній системі закупівель 16.12.2019, не підтверджує наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі передбачених пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII, зокрема, щодо можливої відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

15. 27 грудня 2019 року Департаментом інфраструктури Харківської міської ради розміщений звіт про виконання договору про закупівлю.

16. Вважаючи висновок про результати моніторингу закупівлі від 19.12.2019 протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

17. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі від 19.12.2019 у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема вимоги пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII, а також у частині зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень.

18. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язальна частина спірного висновку є неконкретною, оскільки не містить в собі конкретних заходів, які має вчинити позивач для усунення виявленого порушення, а зміст такого висновку спонукає позивача до самостійного визначення заходів усунення виявленого порушення.

18.1. На думку суду першої інстанції, відповідачем не обґрунтовано такий спосіб усунення недоліків закупівлі, визначений ним в оскаржуваному висновку, як розірвання договору та не зазначено причинно-наслідкового зв`язку між розірванням такого договору та встановленням нових та/або додаткових підстав для застосування переговорної процедури закупівлі послуг з утримання, обслуговування та поточного ремонту об`єктів транспортної інфраструктури КП «Міськелектротранссервіс», передбаченої пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII.

18.2. Суд першої інстанції також виходив з того, що зобов`язання за договором №4819 від 02.12.2019 на час проведення моніторингу виконані, послуги надані, вартість яких Замовником оплачена в повному обсязі.

19. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційна скарга Держаудитслужби задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову Департаменту інфраструктури Харківської міської ради.

20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не дослідив та не перевірив наявності у позивача підстав для застосування переговорної процедури.

20.1. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог адміністративного позову Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, оскільки останній як під час діалогу з Держаудитслужбою, так і під час судового провадження не довів належними доказами обґрунтованість застосування процедури закупівлі означених послуг шляхом переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII.

20.2. Колегія суддів суду апеляційної інстанції зауважила, що Законом № 922-VIII визначена можливість участі в процедурі закупівлі як резидентів України так і нерезидентів України, у зв`язку з чим надала критичну оцінку твердженням позивача, з посиланням на дослідження, проведене Харківською торгово-промисловою палатою від 31.01.2020, про те, що лише КП «Міськелектротранссервіс» може здійснювати послуги з утримання, обслуговування та поточного ремонту об`єктів транспортної інфраструктури в м. Харкові.

20.3. За наслідками апеляційного перегляду в обсязі установлених у цій справі обставин колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про те, що на час проведення моніторингу означеної вище закупівлі договір від 02.12.2019 № 4819 КП «Міськелектротранссервіс» (Виконавцем) був виконаний, є спростованим, а також документально не підтверджений висновок суду першої інстанції про те, що 09.12.2019 позивачем проведений розрахунок із Виконавцем за надані послуги у повному обсязі.

20.4. За висновком суду апеляційної інстанції, вимога Держаудитслужби про зобов`язання усунення виявлених під час проведення моніторингу порушень шляхом розірвання договору від 02.12.2019 за № 4819 є цілком обґрунтованою.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух в касаційній інстанції

21. 11 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (позивача), у якій останній просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 залишити без змін.

22. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував норми статті 7-1 та пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а також статті 2 КАС України без урахування висновків, викладених у подібних правовідносинах у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 № 826/3350/17, від 21.01.2021 № 240/9993/19, від 21.01.2021 № 400/4458/19, від 05.02.2021 № 160/4347/19, від 05.03.2021 № 640/467/19.

22.1. Скаржник уважає, що суд першої інстанції вірно установив неконкретизованість вимоги про усунення порушень в оскаржуваному висновку, у зв`язку з чим така вимога не може вважатися правомірною. Позивач підкреслює, що зазначивши у висновку про необхідність «вжити заходів щодо розірвання договору» відповідач не визначив способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які заходи слід вжити для усунення виявленого порушення, на переконання скаржника, може призвести до нового можливого порушення ним чинного законодавства. Скаржник погоджується із висновком суду першої інстанції в тій частині, що визначений відповідачем в оскаржуваному висновку спосіб усунення недоліків закупівлі (розірвання договору) не розкриває причинно-наслідкового зв`язку між таким розірванням раніше укладеного договору та встановленням нових та/або додаткових підстав для застосування переговорної процедури закупівлі послуг з утримання, обслуговування та поточного ремонту об`єктів транспортної інфраструктури КП «Міськелектротранссервіс», визначеної пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII.

22.2. Скаржник наголошує, що станом на момент проведення моніторингу зобов`язання за договором від 02.12.2019 № 4819 виконано в повному обсязі, у зв`язку з чим Замовником 09.12.2019 в повному обсязі оплачено надані за умовами договору послуги, що на його думку, унеможливлює усунення виявлених моніторингом порушень процедури закупівлі визначеним відповідачем способом.

22.3. Позивач підкреслює, що процедуру означеної закупівлі шляхом застосування переговорної процедури обрано тендерним комітетом Департаменту інфраструктури (рішення від 13.11.2019). Вірність такого рішення, на думку позивача, підтверджує уповноважений орган в аналізі ринкового середовища - Харківська торгово-промислова палата, надаючи компетентну інформацію про те, що лише КП «Міськелектротранссервіс» здійснює послуги з утримання, обслуговування та поточного ремонту об`єктів транспортної інфраструктури в м. Харкові. Наголошує, що рішення тендерного комітету, заключення Харківської торгово-промислової палати з цього питання відповідачем не оскаржувалися.

22.4. У свою чергу суд апеляційної інстанції, на переконання скаржника, не врахував, що в силу статті 2 КАС України обґрунтованість є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом, а також безпідставно відхилив доводи позивача з посиланням на лист Харківської торгово-промислової палати.

22.5. У підсумку, скаржник уважає, що суд апеляційної інстанції у цій справі не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме положення статті 7-1 та пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII та статті 2 КАС України, внаслідок чого ним було скасовано законне рішення суду першої інстанції, який правильно застосував указані норми права та надав їм системне тлумачення, яке відповідає наявним висновкам та правовим позиція Верховного Суду у вищезазначених постановах.

22.6. Поряд із цим скаржник уважає, що суд першої інстанції помилково відніс дану справу до категорії незначної складності та розглянув її у порядку спрощеного провадження. Указує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а остаточні результати розгляду цієї справи становлять значний суспільний інтерес та має виняткове значення для територіальної громади міста, міської ради та комунального підприємства, оскільки вже відбулося як укладення договору так і виконання зобов`язань за цим договором обома сторонами в повному обсязі. Наведене, на думку скаржника, утворює підстави касаційного оскарження за підпунктами а) та в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.08.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою № К/9901/29677/21.

24. 16 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Харківської міської ради, у якій остання також просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 залишити без змін.

25. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що виконати вимогу про усунення порушень Замовнику не можливо, у зв`язку з недоведеністю наявності порушення, а також із відсутністю конкретних вимог щодо усунення порушення, оскільки: висновок у констатуючій частині не містить жодних конкретних зобов`язань з усунення порушень та вказівки органу фінансового контролю, які саме порушення мають бути усунені; у висновку не зазначено, які саме дії необхідно вчинити Замовнику для усунення порушень; у висновку не зазначено, які шляхи, способи усунення порушень та виконання зобов`язань по усуненню порушень, що унеможливлює виконання Замовником цих зобов`язань; у висновку не зазначено, які пропозиції щодо усунення виявлених порушень розроблено Держаудитслужбою та надано Замовнику у висновку за результатами моніторингу закупівлі.

26. Ця касаційна скарга подана з аналогічних підстав, що і касаційна скарга Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, доводи якої міська рада підтримує у своїй касаційній скарзі.

27. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2021 після залишення касаційної скарги без руху відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою № К/9901/30440/21.

28. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.04.2022 та від 05.05.2022 закінчено підготовчі дії у справі та призначено означені касаційні скарги до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

29. 13 вересня 2021 року та 02 листопада 2021 року Держаудитслужбою (відповідачем) подані аналогічні за змістом відзиви на касаційні скарги Департаменту інфраструктури Харківської міської ради та Харківської міської ради, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні указаних касаційних скарг у повному обсязі, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 залишити без змін.

29.1. Держаудитслужба уважає доводи касаційних скарг необґрунтованими та безпідставними. В обґрунтування своєї позиції Держаудитслужба зауважує, що у спірних правовідносинах Замовник здійснив закупівлю послуги з утримання, обслуговування та поточного ремонту об`єктів інфраструктури у КП «Міськелектротранссервіс», що безпосередньо є господарською діяльністю цього підприємства відповідно до статуту, яку він і так повинен виконувати, але не виконував.

29.2. Відповідач стверджує, що позивач не надав жодних підтверджувальних документів та не обґрунтував відсутність конкуренції на відповідному ринку, через що договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи.

29.3. Звертає увагу суду касаційної інстанції, що суд першої інстанції взагалі не досліджував наявність у позивача підстав застосування переговорної процедури у спірних правовідносинах. Так поряд з іншими доводами, відповідач наголошує, що суд першої інстанції не дослідив та не надав правової оцінки таким доказам, як-от: рішення Харківської міської ради від 28.11.2018 «Про бюджет міста Харкова на 2019 рік» та додаток 8 до цього рішення, рішення Харківської міської ради від 19.12.2018 «Про затвердження кошторисів витрат на програми розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2013-2020», з яких випливає, що утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП «Міськелектротранссервіс» позивач проводить у межах програми розвитку міського електротранспорту на 2013-2020 роки коштом місцевого бюджету на кожний відповідний рік.

29.4. З посиланням на правову позицію щодо застосування положень частини другої статті 35 Закону № 922-VIII (у редакції до 19.04.2020), викладену Верховним Судом у постанові від 19.03.2020 № 460/853/19, відповідач просить узяти до уваги, що зі змісту листа Харківської торгово-промислової палати від 31.01.2020 слідує, що останньою виконано замовлення позивача, датоване 30.01.2020. Тобто проведене дослідження ринку було здійснено на запит позивача виключно для розгляду цієї справи (№520/258/20) та вже після проведення процедури закупівлі. У зв`язку з цим такий доказ, на думку Держаудитслужби, не може бути належним та допустимим доказом щодо підтвердження наявності підстав для застосування пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII, позаяк станом на 15.11.2019 (дата оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі та повідомлення про намір укласти договір), як і станом на момент звернення до суду із цим позовом, були відсутні будь-які документи (дослідження), що підтверджували б відсутність конкуренції або альтернативи на ринку послуг.

30. 20 вересня 2021 року та 01 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви відповідно Харківської міської ради на касаційну скаргу Департаменту інфраструктури Харківської міської ради, а також Департаменту інфраструктури Харківської міської ради на касаційну скаргу Харківської міської ради, за змістом яких означені особи підтримують доводи касаційних скарг одна одної, поданих з аналогічних підстав, та просять задовольнити їх касаційні скарги, скасувавши постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 та залишивши в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020.

31. 20 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, КП «Міськелектротранссервіс» на підтримання вимог касаційної скарги Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (№ К/9901/29677/21). За змістом цих пояснень КП «Міськелектротранссервіс» погоджується із доводами означеної касаційної скарги, підтримує позицію скаржника із указаних ним підстав та просить задовольнити вимоги цієї касаційної скарги і скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 залишити без змін.

32. Ухвали Верховного Суду від 30.08.2021 та від 11.10.2021 про відкриття касаційних проваджень за касаційною скаргою Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (провадження № К/9901/29677/21) та за касаційною скаргою Харківської міської ради (провадження № К/9901/30440/21) отримані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ДП "Прозорро", що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102934494234 та 0102934692990, відповідно. Водночас правом подати письмові пояснення на касаційні скарги третя особа не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

33. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Спір у цій справі виник у зв`язку із (не)правомірністю обрання та застосування Департаментом інфраструктури Харківської міської ради (замовником) у процесі публічних закупівель переговорної процедури на підставі пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

35. Спірними питанням на стадії касаційного провадження є обґрунтованість висновку Держаудитслужби за наслідками моніторингу цієї закупівлі.

36. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в оскаржуваній частині, виходить із такого.

37. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент виникнення спірних правовідносин регулювалися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, у редакції, чинній станом на 01.01.2019 (далі - Закон № 922-VIII), метою якого є підвищення рівня конкуренції у сфері державних закупівель.

38. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що позивач є замовником у розумінні пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, а тому є суб`єктом державного контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.

39. Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснює Держаудитслужба відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII) шляхом, зокрема, проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом № 922-VIII.

40. Моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю) (частина перша статті 7-1 Закону № 922-VIII).

41. Моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII). Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено статтею 7-1 Закону № 922-VIII.

42. Порядок проведення відповідачем процедури моніторингу закупівлі не є предметом розгляду у цій справі. Позивач не оскаржував висновок за результатами моніторингу спірної закупівлі з підстав порушення відповідачем процедури.

43. За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 7-1 Закону № 922-VIII).

44. За приписами частини сьомої статті 7-1 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

45. Публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII).

46. Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 922-VIII закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

47. Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені статтею 35 Закону № 922-VIII.

48. Частиною першою статті 35 Закону № 922-VIII визначено, що переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

49. Пунктом 2 частини другої статті 35 цього Закону встановлено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

50. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов`язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури.

51. Форма повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджена наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».

52. За цією формою повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури повинне містити пункт 13 «Умова застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону № 922-VIII» та пункт 14 «Обґрунтування, застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі)».

53. У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема, експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону № 922-VIII.

54. Тобто, у разі наявності умов, передбачених пунктом 2 частини другої статті 35 Закону №922-VIII, замовник може застосовувати переговорну процедуру закупівлі, проте зобов`язаний обґрунтувати відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи для застосування цієї виняткової процедури.

55. В іншому випадку закупівля здійснюється відповідно до Закону № 922-VIII, шляхом застосування однієї з конкурентних процедур закупівель.

56. Згідно із частиною третьою статті 11 Закону № 922-VIII вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).

57. Щодо суті установленого Держаудитслужбою в частині неправомірного обрання та застосування процедури закупівлі (шляхом переговорної процедури).

58. Судом апеляційної інстанції встановлено, що переговорна процедура спірної закупівлі обрана рішенням тендерного комітету Департаменту інфраструктури Харківської міської ради від 13.11.2019.

59. В опублікованому оголошені 15.11.2019 на електронному майданчику, авторизованому системою ProZorro, замовник зазначив умову для застосування переговорної процедури закупівлі, визначену пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII, а саме: відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи. В обґрунтування застосування цієї процедури зазначено - для забезпечення безперебійного руху електротранспорту у м. Харкові. За результатами дослідження ринку постачання послуг, суміжних з дорожнім перевезенням (послуги з використання інфраструктури міського наземного електричного транспорту) в межах м. Харкова, КП «Міськелектротранссервіс» є утримувачем колійного господарства міського наземного електротранспорту, контактної мережі, трамвайних та тролейбусних ліній з часткою 100% на ринку постачання послуги з використання інфраструктури наземного міського електричного транспорту в м. Харкові. Інші підприємства, які мають на балансі інфраструктуру міського наземного електричного транспорту і здійснюють зазначені функції, в м. Харкові відсутні.

60. Документами, що, на думку позивача, підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі за пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII, визначені рішення 44 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.05.2010 «Про створення комунального підприємства «Міськелектротранссервіс» зі змінами, внесеними рішенням Харківської міської ради 6 скликання від 17.08.2011 «Про внесення змін до рішення 44 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.05.2010 «Про створення комунального підприємства «Міськелектротранссервіс», договір про передачу майна та розпорядження про передачу майна в господарське відання КП «Міськелектротранссервіс».

61. На переконання колегії суддів Верховного Суду, рішення про утворення комунального підприємства та рішення про передачу на баланс цього підприємства майна, не є належним обґрунтуванням умови застосування переговорної процедури, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII - відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

62. Для обґрунтування цієї умови у замовника повинно бути документальне підтвердження та обґрунтування саме відсутності конкуренції з технічних причин та того, що лише один суб`єкт господарювання зможе поставити/виконати предмет закупівлі, що може підтверджуватися експертними, нормативними, технічними та іншими документами.

63. Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції в частині неврахування листа Харківської торгово-промислової палати, оскільки цей лист створено 31.01.2020, тобто вже після проведення переговорної процедури спірної закупівлі. Відтак цей лист не може слугувати належним обґрунтуванням обрання та застосування переговорної процедури на момент її проведення, а інформація, викладена в ньому не може впливати на законність оскаржуваного висновку за результатами моніторингу на момент його складення.

64. За відсутності будь-яких інших експертних, нормативних чи технічних документів, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що позивач не довів належними доказами обґрунтованість застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII.

65. Верховний Суд констатує, що наведене позивачем обґрунтування застосування переговорної процедури не дає підстав для її застосування на підставі означеної норми. Отже оскаржуваний висновок Держаудитслужби в частині встановлення порушення пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII щодо неправомірного обрання та застосування позивачем переговорної процедури оскаржуваної закупівлі є цілком обґрунтованим.

66. Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору.

67. Наслідком порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII щодо неправомірного обрання та застосування позивачем переговорної процедури стало укладення договору про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

68. Під час розгляду даної справи в судах Закон № 922-VIII зазнав змін, зокрема, 20.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ, уведений в дію 19.04.2020, яким Закон № 922-VIII викладено в новій редакції. Серед багатьох інших змін, цим законом було розширено перелік підстав для визнання договору про закупівлю нікчемним, зокрема, установлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону (пункт 1 частини першої статті 43 Закон № 922-VIII, у редакції, чинній з 19.04.2020).

69. З уведенням в дію цих норм, законодавцем чітко визначено наслідок укладення такої угоди - договір визнається нікчемним в силу закону без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій, спрямованих на припинення дії такого договору.

70. Водночас норми Закону № 922-VIII (у редакції, чинній до 19.04.2020), які застосовуються до спірних правовідносин, на той час не визначали означеного наслідку. За такого законодавчого врегулювання єдино можливим способом припинення дії договору, укладеного з порушенням Закону № 922-VIII, є його розірвання. Спосіб розірвання мають обрати сторони договору.

71. Суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків, що матеріалами справи не підтверджується факт повного виконання договору закупівлі від 02.12.2019 № 4819 станом на момент оприлюднення оскаржуваного висновку (19.12.2019).

72. Термін дії указаного договору був визначений до 20.12.2019, а звіт про його виконання був оприлюднений позивачем 27.12.2019. Тож на момент оприлюднення оскаржуваного висновку (19.12.2019) цей договір був діючим, а тому вимога про зобов`язання вжити заходів щодо розірвання цього договору не суперечить чинному на той час законодавсту.

73. За таких обставин Верховний Суд не встановив неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень при їх ухваленні.

74. Реагуючи на доводи скаржника щодо незастосування судами попередніх інстанції до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду викладених у постановах від 08.05.2018 № 826/3350/17, від 21.01.2021 № 240/9993/19, від 21.01.2021 № 400/4458/19, від 05.02.2021 № 160/4347/19, від 05.03.2021 № 640/467/19, колегія суддів зауважує, що за приписами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження є випадок, коли суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

75. КАС України не містить визначення терміну "подібні правовідносини". Водночас роз`яснення як слід розуміти цей термін вже надавалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №759/4892/16-а, від 21 грудня 2020 року у справі № 640/2431/19, від 06 квітня 2021 року у справі № 736/1260/16-а.

76. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

77. Так, у справі № 826/3350/17 предметом оскарження визначено пункти 1-14 та 16 вимоги Державної аудиторської служби України від 2 лютого 2017 року №06-14/120 «Про усунення порушень», направленої за наслідками проведеної Державною фінансовою інспекцією планової ревізії фінансово-господарської діяльності підконтрольного суб`єкта на підставі та в порядку Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-12 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі - лютий 2017 року).

78. Натомість, спірним питанням у розглядуваній справі предметом оскарження є висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 19.12.2019 проведеної шляхом переговорної процедури відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі - грудень 2019 року).

79. Отже, висновки Верховного Суду у справі № 826/3350/17 ґрунтувалися на фактичних обставинах та відповідних їм правовідносинах, які сутнісно відрізняються від тих, які маємо у цій справі, та регулються різними законами.

80. У постановах Верховного Суду від 21.01.2021 № 240/9993/19, від 21.01.2021 № 400/4458/19, від 05.02.2021 № 160/4347/19 надавалася оцінка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при вирішенні спорів, предметом оскарження у яких були висновки Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за процедурою відкритих торгів, тобто конкурентної процедури. Висновки Верховного Суду у наведених скаржником постановах нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться предметом закупівлі, кваліфікаційними критеріями та переліком документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, документів, що подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, вимогами тендерної документації та результатами моніторингу закупівлі, відносно яких пред`явлені позови про скасування висновку Держаудитслужби, а також видами виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель у кожній конкретній ситуації.

81. Висновки викладені у наведених скаржником постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи із цією справою. У цих постановах не надавалася оцінка обґрунтованості висновкам Держаудислужби за результатами моніторингу переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 2 частини другої статті 35 Закону № 922-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі - грудень 2019 року).

82. Поняття "обґрунтованість" є оціночним і залежить від фактичних обставин справи та доказової бази, які впливають на застосування норм матеріального права та формулювання висновків суду касаційної інстанції. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі окремо. Висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в іншій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

83. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо незгоди із розглядом цієї справи судами попередніх інстанцій у порядку спрощеного провадження, колегія суддів виходить із такого.

84. Ця справа у розумінні частини шостої статті 12 КАС не належить до справ незначної складності. Водночас така характеристика справи автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.

85. Так, частиною другою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

86. Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.

87. Ця справа не підпадає під вичерпний перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження відповідно до вимог частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України.

88. Верховний Суд ураховує, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження не вплинув на правильність вирішення справи судами та не призвів до ухвалення незаконного рішення, а тому відповідно до частини другої статті 351 КАС України не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.

89. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

90. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

91. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

92. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішеннь судів першої та апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права.

93. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

94. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

95. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Департаменту інфраструктури Харківської міської ради та Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі 520/258/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько М.В. Білак В.М. Соколов