Історія справи
Ухвала КАС ВП від 10.04.2019 року у справі №813/1031/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2019 року
Київ
справа №813/1031/16
адміністративне провадження №К/9901/25527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2016 року (суддя Гавдик З.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року (судді: Обрізко І.М. (головуючий), Левицька Н.Г., Яворський І.О.) у справі № 813/1031/16 за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (далі - позивач, КП «Дрогобичводоканал») звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0014721501, № 0014731501 від 21.12.2016.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0014721501, № 0014731501 від 21.12.2016 не було враховано те, що погашення заборгованості позивача з податку на додану вартість відбулася за рахунок субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на підставі Договору № 13/62 про організацію взаєморозрахунків від 01.12.2015 відповідно до механізму погашення податкової заборгованості, встановленого Кабінетом Міністрів України, а тому відсутні підстави для застосування до позивача вимог статті 57 та статті 126 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області № 0014721501 та № 0014731501 від 21.12.2016.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0014721501, № 0014731501 від 21.12.2016 відповідачем повторно здійснено застосування штрафних санкцій, які вже були враховані у довідці 9599/23-00 від 01.12.2015. Позивачем з метою погашення податкової заборгованості вказаної в довідці, як узгодженої, укладено договір № 13/62 між ГУ ДКС України у Львівській області, Департаментом фінансів Львівської ОДА, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та КП «Дрогобичводоканал» про організацію взаєморозрахунків на суму 3 428 029,13 грн, яку було перераховано відповідачу 17 грудня 2015 року
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Дрогобичводоканал» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 18 грудня 2015 року Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку позивача на предмет своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету. За результатами проведеної перевірки складено акт № 1072/15-01/03348910. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем: п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
21 грудня 2015 року ДПІ Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014721501, яким на підставі акта перевірки № 1072/15-01/03348910 від 18.12.2015, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 140 109 0 0 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 2 240 984,00 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 448 196,80 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
21 грудня 2015 року ДПІ Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014731501, яким на підставі акта перевірки № 1072/15-01/03348910 від 18.12.2015, встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, та на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України за затримку на 0 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 405 330,00 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 40 533,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі довідки відповідача про податкову заборгованість № 9599/23-00 від 01.12.2015 між ГУ ДКС України в Львівській області, Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради було укладено договір № 13/62 про організацію взаєморозрахунків на суму 3 428 029,13 грн, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами держаної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою КМУ від 04.06.2015 року № 375. 17 грудня 2016 року вказану суму заборгованості (3 428 029,13 грн) позивачем було перераховано відповідачу, що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 16.12.2015.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень пункту 57.1 статті 57 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а також того, що КП «Дрогобичводоканал» заборгованість у сумі 3 428 029,13 грн була сплачена лише 17 грудня 2015 року, що у своїй сукупності призвело до порушень судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 49.1 статті 49.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
10.2. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
10.3. Пункт 126.1 статті 126.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
11. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
12. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
13. У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем на узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (3 428 029,13 грн, з яких 2 646 314,00 грн - податкове зобов'язання, 456 208,00 грн - штрафна (фінансова) санкція (штраф), 325 507,13 грн - пеня та проценти за користування податковим кредитом) на підставі довідки контролюючого органу про податкову заборгованість № 9599/23-00 від 01.12.2015 було укладено договір № 13/62 від 01.12.2015 з ГУ ДКС України в Львівській області, Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації та Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради про організацію взаєморозрахунків на суму 3 428 029,13 грн та 17 грудня 2015 року вказана сума заборгованості була перерахована відповідачу. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що за встановлених обставин у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування до позивача вимог статей 57 та 126 Податкового кодексу України.
14. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0014721501, № 0014731501 від 21.12.2016 діяла всупереч та не у відповідності до вимог податкового законодавства.
15. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року слід залишити без задоволення.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року у справі № 813/1031/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду