Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.01.2019 року у справі №0840/3476/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №0840/3476/18

адміністративне провадження №К/9901/2301/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л. О.,

суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №0840/3476/18

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого - судді Ясенової Т. І., суддів: Дурасової Ю. В., Суховарова А. В.

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

У серпні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - позивач, УПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (надалі - відповідач 1, УДВС ГТУЮ), Головного територіальне управління юстиції у Запорізькій області (надалі - відповідач 2, ГТУЮ), де просило скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р. С. від 13 серпня 2018 року ВП №~organization0~ про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 10 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 808/511/18 з 01 січня 2016 року шляхом її підвищення відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", про що листом від 14 травня 2018 року № 9298/07 було повідомлено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області та надано відповідний розрахунок. В подальшому листом від 08 серпня 2018 року № 14943/07 позивач підтверджував проведення перерахунку та виплати пенсії на виконання постанови суду.

В той же час порядок виплати перерахованих пенсій був врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою встановлено поетапний порядок виплати перерахованих пенсій починаючи з
01.01.2019 після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Оскільки кошти із бюджету на вищевказані виплати не виділялися у періоді, який оцінювався державним виконавцем під час винесення оскаржуваної постанови, то позивач вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто до відповідальності за невиконання рішення без поважних причин. Тим більше, що постанова відповідача від 18 липня 2018 року ВП № ~organization1~ про накладення на позивача штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання цього ж рішення суду скасована рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 0840/3038/18, що виключає повторність у діях позивача.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р. С. від 13 серпня 2018 року ВП №~organization2~ про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 10 200,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 808/511/18 набрало законної сили 06 квітня 2018 року, тобто після набрання чинності Постанови №103, яка не змінювала регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначила поетапний порядок виплати перерахованих пенсій. Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.

Також судом першої інстанції при вирішенні даного спору враховано аналогічні правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України від 30.06.2015 по справі №21-1044а15, від 20.10.2015 у справі №21-2630а15, від 02.02.2016 21-5118а15, від 22.11.2016, відповідно до яких невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Головного територіальне управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що застосування приписів постанови № 103 є безпідставним та суперечить вимогам спеціального Закону України "Про виконавче провадження", який регулює порядок примусового виконання судового рішення, а приймаючи оскаржувану постанову про накладання штрафу, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

17 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 0840/3476/18.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 рік у 2018 році не виділялися, що є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення. Більше того скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції, не було враховано, що постановою державного виконавця від 13 серпня 2018 року ВП № ~organization3~ накладено штраф на позивача за повторне невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 грн. При цьому, рішенням Запорізького окружного адміністративного суд у від 21 серпня 2018 року у справі №0840/3038/18 скасовано попередній штраф за невиконання цього ж рішення суду в розмірі 5100 грн, що набрало законної сили 22 листопада 2018 року, а тому скасування попередньої постанови про накладення штрафу виключає застосування подвійного розміру штрафу.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі №0840/3476/18 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року №690/0/78-19 у зв'язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Желтобрюх І. Л. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л. О., судді Загороднюк А. Г., Соколов В. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л. О. від 04 вересня 2019 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Від Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, де останній посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняте судом апеляційної інстанцій залишити без змін.

Установлені судами фактичні обставини справи

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі №808/511/18 адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення перерахунку та не виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно з ст.ст.10, 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", "Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45, "Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженими 06.04.2016 Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799, на підставі наданої Довідки №86/13624 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно з ст.ст.10, 43, 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", "Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України № 45, "Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженими 06.04.2016 Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, на підставі наданої Довідки №86/13624 Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

03 травня 2018 року Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на примусове виконання вищезазначеного рішення суду.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ВП № ~organization4~ відкрито виконавче провадження на виконання вищевказаного виконавчого документу.

Листом від 14 травня 2018 року за вих. № 9298/07 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило відповідача про виконання рішення суду від 06 березня 2018 року у справі № 808/511/18, а також зазначило, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" виплату перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначено проводити з 01.01.2018. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

13 серпня 2018 року державним виконавцем винесена постанова ВП №~organization5~ про накладення штрафу на позивача за повторне невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - ~law16~).

Відповідно до ~law17~ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ~law18~, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених ~law19~, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ~law20~ та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до ~law21~ підлягають примусовому виконанню.

~law22~ передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ~law23~ виконавець зобов'язаний вживати передбачених ~law24~ заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

~law25~ встановлено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ~law26~ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ~law27~, перевіряє виконання рішення боржником.

~law28~ передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ~law29~ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У свою чергу, ~law30~ встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (~law31~).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (~law32~).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 4 статті 328 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України (в редакції чинній після 15.12.2017), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.

Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм ~law34~, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ПФУ в Запорізькій області виконано рішення суду в частині зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 та частково проведено виплату із суми перерахунку.

В спірному випадку причиною невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року у справі № 808/511/18 в частині виплати грошових коштів стала відсутність відповідного фінансового забезпечення з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок виплати коштів за період з
01.01.2016 і в подальшому.

Пунктом 3 означеної Постанови Кабінету Міністрів України № 103 ухвалено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Тобто ця постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.

Отже вказана постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 фактично запровадила поетапний порядок виплати перерахованих за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсій колишнім військовослужбовцям, при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.

При цьому, даною постановою не змінюється регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначено порядок виплати перерахованих виплат.

В силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тож саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.

В свою чергу Кабінетом Міністрів України виходячи із фінансово - економічних можливостей прийнято постанову від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01.01.2016 і в подальшому, запровадивши поетапний порядок виплати перерахованих пенсій вищевказаним особам.

Дана постанова на момент винесення оспорюваного рішення була чинною, а тому мала бути врахованою органами Пенсійного фонду.

В даному випадку, позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з
01.01.2016 по 31.12.2017 у 2018 році не виділялись. Тож у контексті обставин даної справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14.

Суд першої інстанції вірно встановив, що державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.

Також, судом встановлено, що постановою державного виконавця від 18 липня 2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа №808/511/18, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 03 травня 2018 року (ВП №~organization6~) накладено штраф на позивача за невиконання рішення суду в розмірі 5100грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 0840/3038/18 скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р. С. ВП №~organization7~ від 18 липня 2018 року. Дане рішення набрало законної сили 22 листопада 2018 року.

При обранні розміру накладення штрафу необхідним є повторність невиконання вимог державного виконавця, а також наявність чинної попередньої постанови, якою накладено штраф, однак постанова державного виконавця від 18 липня 2018 року скасована, що виключає повторність невиконання, яка стала підставою для винесення оскаржуваної постанови від 13 серпня 2018 року ВП № ~organization8~ про накладення штрафу.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р. С. від 13 серпня 2018 року ВП № ~organization9~ про накладення штрафу у подвійному розмірі підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції у даній ситуації застосував формальний підхід у питанні належної оцінки застосування до спірних правовідносин наслідків ~law37~ у контексті обставин даної справи, зокрема поважності причин, що стали підставою для покладення на позивача оспорюваної відповідальності.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, зокрема, неправильне тлумачення закону.

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне рішення суду першої інстанції, який правильно застосував норми матеріального права та надав їм правильне тлумачення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно з статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке скасоване помилково, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року скасувати, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

Л. О. Єресько

А. Г. Загороднюк

В. М. Соколов

Судді Верховного Суду