Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.04.2018 року у справі №826/11358/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №826/11358/16

адміністративне провадження №К/9901/46698/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/11358/16

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Вівдиченко Т.Р., суддів: Губської Л.В., Пилипенко О.Є.),

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенко Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) як вкладника ПАТ «КБ «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 95 873, 00 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі протиправно не включили позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 25 жовтня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту ухвалення судових рішень у справі № 826/6665/16 процедура виведення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вже не провадиться, тимчасова адміністрація в банку не запроваджена, а тому, Фонд немає повноважень органу управління банку та органу контролю. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку не має повноважень визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на вчинення будь-яких дій від імені Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»».

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 22 лютого 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «КБ «Хрещатик», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року у розмірі 95 873, 00 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позовних вимог відмовити.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що Уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Доводи відповідача щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 02 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що договір банківського вкладу та операції щодо зарахування коштів на рахунок позивача є нікчемними згідно із пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Крім того, такі правочини були вчинені з метою штучного створення обов`язку Фонду на відшкодування грошових коштів. Таким чином, Уповноваженою особою правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

8. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року.

9. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.06.2019 №836/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. 04 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» був укладений Договір № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті, відповідно до умов якого, на депозитний (вкладний) рахунок № НОМЕР_2 внесено (перераховано) 95 873,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 03 від 04.04.2016р.

04 квітня 2016 року згідно постанови правління Національного банку України №231/БТ ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних.

05 квітня 2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 234 ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» віднесений до категорії неплатоспроможних.

05 квітня 2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 463 було запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «КБ «Хрещатик».

Згідно з вищевказаним рішенням, розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016р. до 04.05.2016р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016р. до 04.05.2016р. включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.04.2016р. № 560, продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» з 05.05.2016р. до 04.06.2016р. включно, продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016р. до 04.06.2016р. включно.

Відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» № 41 від 11.04.2016р., було розпочато перевірку правочинів (договорів, транзакцій) за вкладними операціями на предмет їх нікчемності.

Результати перевірки правочинів (договорів, транзакцій) оформлено протоколом Комісії від 17.05.2016р., якою було виявлено правочини (договори, транзакції) за вкладними операціями по перерахуванню коштів з поточних\карткових рахунків фізичних осіб на поточні\карткові рахунки інших фізичних осіб та за операціями по подальшому перерахуванню фізичними особами коштів, які були отримані від інших фізичних осіб, з власних поточних рахунків на власні депозитні рахунки, що є нікчемними, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Перелік таких операцій наведено в додатках № 2, 3 до Протоколу від 17.05.2016р.

02 червня 2016 року позивач отримав повідомлення № 41/3-12/2820 від 24.05.2016р. про нікчемність правочинів, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме:

- операція з надходження коштів 04.04.2016р. на поточний рахунок позивача № НОМЕР_3 з рахунку № НОМЕР_4 у сумі 95 873,00 грн.;

- Договір № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016р.;

- операція зарахування коштів на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_5 в сумі 95 873, 00 грн.

02 червня 2016 року відповідно до рішення Правління Національного банку України № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016р. № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із вищевказаним рішенням, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016р. по 05.06.2018р. включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Костенка І.І.

Оголошення про ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» було опубліковано в газеті «Голос України» № 160 (6360) від 09.06.2016 р.

Позивач, дізнавшись про те, що його не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

12. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням статті 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно частин 1, 2 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно із частинами першою та другою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом № 4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемними операцію з надходження коштів 04.04.2016 року на поточний рахунок ОСОБА_1 , договір банківського вкладу «Іменинний» № 153D-666704 від 04.04.2016 року та операцію зарахування коштів на вкладний рахунок позивача, з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи.

Колегія суддів звертає увагу, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», та операцій, здійснених за цим договором, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими доводи Уповноваженої особи про штучність створення правових підстав для отримання сум гарантованого відшкодування за рахунок Фонду у зв`язку з надходженням коштів на рахунок позивача з рахунку іншої особи.

Згідно з положеннями частини першої статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського вкладу. При цьому і положення статті 2 Закону №4452-VI визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 04 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» був укладений Договір № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті, відповідно до умов якого, на депозитний (вкладний) рахунок № НОМЕР_2 внесено (перераховано) 95 873,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 03 від 04.04.2016р.

Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось до запровадження тимчасової адміністрації.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за рахунок Фонду.

Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, з огляду на таке.

Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону №4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов`язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 вказаного Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

14. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

15. За правилами абзацу першого частини першої статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

17. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року підлягає скасуванню в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, із закриттям провадження у справі в зазначеній частині вимог. В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

18. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» - задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 826/11358/16 скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича щодо визнання нікчемним Договору № 153D-666704 банківського вкладу «Іменинний» у національній валюті від 04.04.2016 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Хрещатик» та операції з надходження та зарахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, а провадження у справі в цій частині закрити.

3. В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року у справі № 826/11358/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій