Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

11 червня 2019 року

справа №826/8471/16

адміністративне провадження №К/9901/35368/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року у складі суддів Епель О.В., Горяйнова А.М., Костюк Л.О.

у справі № 826/8471/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

2 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 23 грудня 2015 року №0015111502. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході розгляду даної справи податковим органом, враховуючи факт декларування позивачем за підсумками 2014 року від`ємного значення об`єкта оподаткування у розмірі 1594191,00 грн, не доведено обставин отримання позивачем за підсумками першого кварталу 2015 року оподаткованого прибутку, що був би об`єктом оподаткування згідно зі статтею 134 Податкового кодексу України, з якого підлягали б нарахуванню та сплаті відповідні податкові зобов`язання, а відтак і не доведено обставин поширення на позивача положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо необхідності подачі податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2015 року для нарахування та сплати податкових зобов`язань.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 2 серпня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач за підсумками 2014 року, що передував спірному звітному періоду, отримав збитки, податкові зобов`язання не нараховував та не мав базового показника для визначення авансових внесків у 2015 році, а за підсумками першого кварталу 2015 року отримав чистий прибуток, а отже у відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зобов`язаний подати податкову декларацію за три квартали звітного (податкового) року (2015 рік).

У серпні 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у відповідача по справі.

Товариство за підсумками звітного 2014 року отримало збиток у розмірі 1594191,00 грн, податкове зобов`язання з податку на прибуток не нараховувало та не мало базового показника для визначення авансових внесків у 2015 році.

Згідно фінансової звітності суб`єкта малого підприємництва (код рядка звіту 2350), складеної у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", Товариство за перший квартал 2015 року отримало чистий прибуток у розмірі 373500,00 грн, а за півріччя 2015 року у розмірі 979600,00 грн.

За результатами перевірки податкової звітності Товариства з податку на прибуток за ІІІ квартали 2015 року складено акт від 10 грудня 2015 року № 8683/26-53-15-02.

Висновками акта встановлено, що Товариством в порушення пункту 49.18 статті 49, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України не подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2015 року, граничний строк подання якої до 9 листопада 2015 року.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 грудня 2015 року № 0015111502, відповідно до якого до Товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов`язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов`язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що згідно фінансової звітності суб`єкта малого підприємництва (код рядка звіту 2350), складеної у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва", Товариство за перший квартал 2015 року отримало чистий прибуток у розмірі 373 500,00 грн, а за півріччя 2015 року у розмірі 979 600,00 грн.

Суд погоджується з доводом суду апеляційної інстанції, що за наявності встановлених обставин у Товариства виникає обов`язок з декларування показників його податкової звітності, незалежно від обов`язку щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач за підсумками 2014 року, що передував спірному звітному періоду, отримав збитки, податкові зобов`язання не нараховував та не мав базового показника для визначення авансових внесків у 2015 році, а за підсумками першого кварталу 2015 року отримав прибуток - у відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов`язаний подати податкову декларацію за три квартали звітного (податкового) року.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Трейд Юніон» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року у справі № 826/8471/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер