Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2020 року у справі №815/7276/15

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 815/7276/15

адміністративне провадження № К/9901/10435/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І. А.,

суддів: Пасічник С. С., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року (Суддя: Стеценко О. О.),

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року (Судді: Шевчук О. А., Зуєва Л. Є., Федусик А. Г. ),

по справі № 815/7276/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПГ "Майстер"

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІПГ "Майстер" (далі - позивач, ТОВ "ІПГ "Майстер") звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Одеська митниця ДФС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2015/000011/2 від
05.12.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційну скаргу обґрунтував правомірністю прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товару, оскільки в поданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів документах містяться розбіжності. Зокрема, в наданому до митного оформлення прайс-листі від 15.10.2015 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює ідентифікацію з конкретною поставкою; крім цього, в наданих до митного оформлення коносаментах №G78543W від 01.12.2015 року, №SZ20152088 від 03.11.2015 року, копії митної декларації відправлення №223120150813406373 від 28.10.2015 року та два варіанти перекладу різняться між собою, ідентифікаційні номери контейнеру, назва судна, яким здійснювалося транспортування зазначеної поставки товару та номер рейсу.

Тому відповідачем правомірно було здійснено коригування митної вартості за резервним методом до рівня 1,32 дол. США/кг (МД №500060001/2015/000174 від
06.01.2015 року) з врахуванням наявної в електронній базі інформації про рівень вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03.12.2015 року ТОВ "ІПГ "Майстер" до митного оформлення був заявлений товар "Волокна штапельні синтетичні, не піддані кардо- чи гребенечесанню, не просочені і не оброблені іншим способом, для прядіння з поліефіру: розміром та завширшки 32,64 мм: НСS 15D*64 мм - 40 мішків; HCS 7D*32 мм - 8 мішків, MICS 1,1 D*38 мм - 20 мішків, торговельна марка "Huvis", виробник "Huvis Sichuan", країна виробництва CN", за МД № 500060702/2015/008312. Вказаний товар позивач купував у D&S INTERNATIONAL GmbH (постачальник).

До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №DNS13036 від 27.12.2013 року, рахунок-фактура (інвойс) № А3-15-0352 від 26.10.2015 року, прайс-лист від 15.10.2015 року, копія митної декларації країни відправлення № 223120150813406373 від 28.10.2015 року та інші документи, перелічені в графі 44 МД.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість містяться розбіжності, а саме: в наданому до митного оформлення прайс-листі від 15.10.2015 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює ідентифікацію з конкретною поставкою; в перекладі копії митної декларації відправлення № 223120150813406373 від 28.10.2015 року зазначено інший номер контейнеру, ніж в інших товаросупровідних документах.

З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару.

На вимогу митного органу декларантом ТОВ "ІПГ "Майстер" додатково надано такі документи: виписку з бухгалтерської документації (а. с.87), довідку про ціну товарів, видану ТПП №СИО-а00862 від 04.12.2015 року (а. с.83), специфікації виробника від 26.10.2015 року (а. с.88-93), сертифікат про походження №ССРІТ800150324609 від 28.10.2015 року (а. с.94-96), уточнений переклад експортної декларації виробника, лист №1136 від 04.12.2015 року (а. с.97).

Разом з тим, враховуючи, що в наданому до митного оформлення прайс-листі від
15.10.2015 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює ідентифікацію з конкретною поставкою, а також з огляду на те, що в поданих до митного оформлення коносаментах №G78543W від 01.12.2015 року, №SZ20152088 від 03.11.2015 року, копії митної декларації відправлення №223120150813406373 від 28.10.2015 року та два варіанти перекладу різняться між собою, ідентифікаційні номери контейнеру, назва судна, яким здійснювалося транспортування зазначеної поставки товару та номер рейсу, на підставі ч.1 ст.55 МК України, відповідачем було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено його за резервним методом до 1,32 дол. США/кг (МД №500060001/2015/000174 від 06.01.2015 року), про що прийнято відповідне рішення № 500060702/2015/000011/2 від 05.12.2015 року.

Задовольняючи позов та скасовуючи рішення відповідача про коригування митної вартості товару, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наданими до митного оформлення документами підтверджується визначена позивачем митна вартість товару в договорі, прайс-лист не повинен містити посилання на контракт, а додатково наданими позивачем до митного оформлення документами (коносаментами, експортною декларацією та уточненого перекладу до неї) спростовуються відомості про те, що в поданих до митного оформлення коносаментах, копії митної декларації відправлення та двох її варіантів перекладу є розбіжності.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 53 Митного Кодексу України у випадках, передбачених частини 1 статті 53 Митного Кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 2 ст. 53 МК , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК .

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статей 59 і 60 МК , або вартість товарів, обчислена відповідно до статей 59 і 60 МК .

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у частин 1, 2 статті 64 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Отже з аналізу положень Митного кодексу України, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Як встановлено судами, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару стало наявність розбіжностей у поданих позивачем в підтвердження митної вартості документах, зокрема: 1) в прайс-листі від 15.10.2015 року відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт), що унеможливлює ідентифікацію з конкретною поставкою; 2) в поданих до митного оформлення коносаментах №G78543W від 01.12.2015 року, №SZ20152088 від 03.11.2015 року, копії митної декларації відправлення №223120150813406373 від 28.10.2015 року та два варіанти перекладу різняться між собою ідентифікаційні номери контейнеру, назва судна, яким здійснювалося транспортування зазначеної поставки товару та номер рейсу. Крім цього відповідачем було здійснено коригування митної вартості заявленого позивачем товару та визначено його за резервним методом до 1,32 дол. США/кг з врахуванням наявної в електронній базі інформації про рівень вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснено (МД №500060001/2015/000174 від 06.01.2015 року).

При цьому, колегія суддів не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у прайс-листі не повинно бути визначено посилання на контракт, оскільки пропозиція, визначена у прайс-листі, адресована до необмеженого кола покупців, а ідентифікація покупця здійснюється у комерційній пропозиції, як і відбулося в даному випадку. Так, в наданому до митного оформлення комерційному інвойсу №А3-15-0352 від 26.10.2015 року чітко вказано номер та дата контракту, на підставі якого він виставляється - зовнішньоекономічний договір (контракт) №DNS 13036 від 27.12.2013 року.

Також, посилання відповідача на розбіжності в поданих до митного оформлення коносаментах, митній декларації відправлення та двох її варіантів перекладу, спростовуються наданими додатково позивачем до митного оформлення: коносаментами, експортній декларації та уточненого перекладу до неї, в яких зазначено контейнер MRKU0721090, назва судна WIDE CHARLIE, номер рейсу 543 W.

Отже з наданих позивачем до митного оформлення документів, ціна товару, визначена ним в поданій МД у розмірі 1,22 та 1,42 дол. США кг за нетто, цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у комерційному інвойсі від 26.10.2015 року № А3-15-0352, прайс-листі від 15.10.2015 року, а також додатковій виписці із бухгалтерської документації, яка містить відомості щодо перерахування загальної вартості поставки визначеної в МД у сумі 28679,20 дол. США, та не є нижчою (а навпаки співпадає), від вартості цього товару, що визначена Одеською регіональною торгово-промисловою палатою у довідці від 04.12.2015 року.

До того ж, безпідставними є посилання митного органу на порядок оцінки ризиків за допомогою спеціальних автоматизованих інформаційних систем, оскільки спрацювання певних профілів ризиків таких систем саме собою не може свідчити про неправильне визначення митної вартості товару декларантом. А наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди раніше випущені товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав Митниці належні та допустимі докази на підтвердження визначеної суми товару, а документи не містять розбіжностей та свідчать, що наведені у них дані піддаються обчисленню, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року по справі № 815/7276/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І. А. Васильєва

Судді: С. С. Пасічник

В. П. Юрченко