Історія справи
Постанова КАС ВП від 10.07.2023 року у справі №140/6261/22Постанова КАС ВП від 10.07.2023 року у справі №140/6261/22
Постанова КАС ВП від 10.07.2023 року у справі №140/6261/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2023 року
м. Київ
справа № 140/6261/22
адміністративне провадження № К/990/12856/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 (прийняту судом у складі: головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.) у справі № 140/6261/22 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 , як члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни, разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як член сім`ї загиблого ветерана війни, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII). Однак таку щорічну разову грошову допомогу до 05 травня, що призначена на неповнолітню дитину ОСОБА_2 , законний представник отримала у 2022 році у розмірі 966,00 грн, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 540). Вказує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, ОСОБА_2 набула право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 15 Закону № 3551-ХІІ. Законний представник зазначає, що звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок та виплату неповнолітній ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, законний представник звернулася до суду з цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни у розмірі, встановленому статтею 15 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.02.2023 скасував рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач діяв правомірно, так як враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня мала здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 залишити без змін.
Касаційна скарга обґрунтована що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права, оскільки, на думку заявника, існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2023 поновлено строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023, касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.
У строк, встановлений судом, заявниця надіслала заяву про усунення недоліків.
Верховний Суд ухвалою від 24.05.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 .
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є членом сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач звернулась із до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня як члену сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни на неповнолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом від 17.08.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області надало відповідь на звернення позивача, в якому зазначалось про відсутність підстав для виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі 966 грн., позивач звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:
« 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Окрім того, Судова палата вважає безпідставними доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.»
Застосовуючи наведені вище правові висновки Судової палати Верховного Суду до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 15 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Отже, позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права при ухваленні судового рішення.
За правилами статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 349 352 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі № 140/6261/22 скасувати.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі № 140/6261/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис) Л.В. Тацій
Судді : (підпис) С.Г. Стеценко
(підпис) Т.Г. Стрелець
10.07.2023
Згідно з оригіналом: помічник судді- Ірина ГАЙВОРОНСЬКА