Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №826/6063/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

Київ

справа №826/6063/18

адміністративне провадження №К/9901/4210/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Пробудження ЛВ» до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування приписів, визнання протиправними дій, скасування доручення в частині за касаційною скаргою Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Аверкової В.В. від 24 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенка Я.М., Кузьменка В.В. від 22 січня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року Приватне підприємство «Пробудження ЛВ» (далі - ПП «Пробудження ЛВ», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент благоустрою КМДА, відповідач 1), Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП «Київблагоустрій», відповідач 2), у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати приписи Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28 листопада 2017 року № 1722835, № 1722834 та № 1722833;

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо видачі доручення № 064-13325 від 14 грудня 2017 року в частині, що стосується тимчасових споруд Приватного підприємства «Пробудження ЛВ» та скасувати доручення від 14 грудня 2017 року № 064-13325 в частині, що стосується тимчасових споруд Приватного підприємства «Пробудження ЛВ».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що тимчасові споруди були розміщені позивачем з повним дотриманням законодавчо встановленої процедури та повним пакетом проектно-дозвільної документації.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, адміністративний позов задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправними та скасовано приписи Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2, код ЄДРПОУ 26199708) від 28 листопада 2017 року № 1722834 та № 1722833;

- визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 34926981) щодо видачі доручення № 064-13325 від 14 грудня 2017 року в частині, що стосується тимчасових споруд Приватного підприємства «Пробудження ЛВ» за адресами: м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 29, ріг вул. Глазунова; м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 43 та б-р. Лесі Українки.

- визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 21, код ЄДРПОУ 34926981) від 14 грудня 2017 року № 064-13325 в частині щодо демонтажу споруд Приватного підприємства «Пробудження ЛВ» за адресами: м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 29, ріг вул. Глазунова; м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 43 та б-р. Лесі Українки .

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачами доведено правомірність та обґрунтованість вчинення дії та прийняття лише оскаржуваного припису від 28 листопада 2017 року № 1722835 та не доведено правомірність та обґрунтованість вчинення дії та прийняття спірних приписів від 28 листопада 2017 року № 1722834 та № 1722833 та доручення в частині, що стосується позивача, щодо демонтажу споруд ПП «Пробудження ЛВ» за адресами: м . Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 29, ріг вул. Глазунова; м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 43 та б-р. Лесі Українки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Департамент благоустрою КМДА звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 12 лютого 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2019 року відкрито касаційні провадження у справі № 826/6063/18, витребувано матеріали справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М.

Разом із касаційною скаргою Департаментом благоустрою КМДА подано клопотання про участь у судовому засіданні під час касаційного розгляду справи, у задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ПП «Пробудження ЛВ» є власником тимчасових споруд (МАФ), які розташовані за адресами: м . Київ, Печерський район , вул. Івана Кудрі на розі з вул. Глазунова згідно договору № 08853-16/6 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою від 04 жовтня 2016 року та паспорту прив`язки тимчасової споруди № 00014-ПЧ.10829.0137; вул. Івана Кудрі на розі з б-р. Лесі Українки згідно договору № 08466-17/7 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою від 01 лютого 2017 року та паспорту прив`язки тимчасової споруди № 0013-ПЧ.10829.0062; вул. Івана Кудрі на розі вул. Глазунова згідно договору № 08457-16/5 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою від 30 вересня 2016 року та паспорту прив`язки тимчасової споруди № 00015-ПЧ.10829.0174; вул. Івана Кудрі на розі з б-р. Лесі Українки згідно договору № 08878-16/6 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою від 26 січня 2017 року та паспорту прив`язки тимчасової споруди № 00090-ПЧ.10829.0072.

28 листопада 2017 року посадовою особою відповідача 2 винесено припис № 1722833 про усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди (павільйон) протягом трьох днів. В якому зазначено, що у разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами. У випадку невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. У графі про отримання припису зазначено, що передано власнику продавцем, від підпису відмовився. Фото фіксація додається.

Крім того, 28 листопада 2017 року посадовою особою відповідача 2 винесено припис № 1722835 про усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди (павільйон) протягом трьох днів. В якому зазначено, що у разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами. У випадку невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. У графі про отримання припису зазначено, що передано власнику продавцем.

Також 28 листопада 2017 року посадовою особою відповідача 2 винесено припис № 1722834 про усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди (павільйон) протягом трьох днів. В якому зазначено, що у разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами. У випадку невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. У графі про отримання припису зазначено, що передано власнику продавцем, від підпису відмовився. Фото фіксація додається.

Вказаними приписами встановлено порушення позивачем пункту 13.3.1 Правила благоустрою міста Києва.

14 грудня 2017 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручення № 064-13325 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, за адресами: м. Київ, Печерський район, вул . Івана Кудрі, 29, ріг вул. Глазунова ; б-р. Марії Приймаченко (Ліхачова), 2; вул. Івана Кудрі, 43 та б-р. Лесі Українки .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі Департамент благоустрою КМДА вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що позивачем не виконано вимоги спірних приписів, зокрема, не надано документів на підтвердження законності розміщення МАФ, відтак, наявні підстави для їх демонтажу.

Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що на момент проведення перевірки та винесення спірних приписів (28 листопада 2017 року) у позивача була відсутня проектно-дозвільна документація, а рішення суду, на яке посилаються суди у цій справі в обґрунтування правомірності розміщення позивачем МАФ, прийнято лише 04 квітня 2018 року.

Від адвоката Станицького О.Б. в інтересах ПП «Пробудження ЛВ» надійшов відзив на касаційну скаргу Департаменту благоустрою КМДА, у якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, просять залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. У відзиві також зазначається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі № 826/14720/17, яке набуло законної сили 07 травня 2018 року, підтверджено наявність дозвільних документів на розміщення МАФ, відтак, доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту благоустрою КМДА та КП «Київблагоустрій» у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

Статтею 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі по тексту - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила № 1051/1051).

Згідно розділу 1 Правил № 1051/1051 тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.2.3 Правил № 1051/1051 визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Відповідно до підпункту 20.2.11 Правил № 1051/1051 у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил благоустрою міста Києва.

Пунктом 13.3 Правил № 1051/1051 визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил № 1051/1051 у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

У разі невиконання припису уповноважена особа, яка внесла припис, у триденний строк складає протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил № 1051/1051 якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради «Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві» від 21 травня 2009 року №462/1518.

У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу МАФ є його самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику МАФ у встановленому порядку.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що посадовою особою КП «Київблагоустрій» КМДА складено приписи 28 листопада 2017 року № 1722835, № 1722834 та № 1722833, якими встановлено порушення позивачем підпункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди в термін до 3-х днів, в разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами та відновити благоустрій. У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

При цьому, у приписі від 28 листопада 2017 року № 1722833 у графі про отримання припису зазначено, що передано власнику продавцем, від підпису відмовився. Фотофіксація додається. У приписі від 28 листопада 2017 року № 1722835 у графі про отримання припису зазначено, що передано власнику продавцем. У приписі від 28 листопада 2017 року № 1722834 у графі про отримання припису зазначено, що передано власнику продавцем, від підпису відмовився, фотофіксація додається.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірними приписами встановлено порушення підпункту 13.3.1 Правил благоустрою міста Києва, яким передбачено у разі виявлення самовільно розміщених тимчасових споруд, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, винесення припису посадовими особами відповідачів його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу тимчасової споруди із зазначенням строку демонтажу (переміщення).

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент розгляду цієї справи у суді першої інстанції, набуло законної сили 07 травня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14720/17 за позовом ПП «Пробудження ЛВ» до Департаменту містобудування та архітектури КМДА, яким визнано неправомірними дії відповідача щодо дострокового припинення договорів про пайову участь та дії паспортів прив`язки, зокрема, на МАФ, що розташовані за адресами: м. Київ, Печерський район , вул. Івана Кудрі, 29 , ріг вул. Глазунова ; м. Київ , Печерський район, вул. Івана Кудрі , 43 та б-р. Лесі Українки . У цій справі відповідач - Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не скористався своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Враховуючи преюдиційний характер обставин встановлених у рішенні суду, яке набуло законної сили, суди у справі, що розглядається, дійшли до висновку про чинність паспортів прив`язки та договорів про пайову участь за розміщення МАФ за вказаними адресами, відтак, відсутні підстави вважати МАФ такими, що розміщені самовільно та відповідно, здійснювати їх демонтаж. Колегія суддів погоджується з таким висновком, у зв`язку з наступним.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року № 6-327цс15, а також у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2018 року у справі № 825/705/17, від 06 березня 2019 року у справі № 813/4924/13-а.

Зважаючи на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі № 826/14720/17, яке набуло законної сили 07 травня 2018 року, встановлено факт того, що дію паспортів прив`язки та договорів про пайову участь за розміщення МАФ, що належать ПП «Пробудження ЛВ», та розташовані за адресами: м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 29, ріг вул. Глазунова; м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 43 та б-р. Лесі Українки , не припинено, відповідно, приписи Департаменту благоустрою КМДА від 28 листопада 2017 року № 1722834 та № 1722833 та доручення № 064-13325 та № 064-13325 від 14 грудня 2017 року про демонтаж вказаних МАФ є такими, що підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування приписів від 28 листопада 2017 року № 1722834 та № 1722833 та доручень № 064-13325 та № 064-13325 від 14 грудня 2017 року про демонтаж МАФ, що розташовані за адресами: м. Київ , Печерський район , вул . Івана Кудрі, 29 , ріг вул. Глазунова ; м. Київ, Печерський район, вул. Івана Кудрі, 43 та б-р. Лесі Українки .

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на момент винесення Департаментом благоустрою КМДА оскаржуваних приписів (28 листопада 2017 року) та доручень (14 грудня 2017 року) дія паспортів прив`язки та договорів про пайову участь була достроково припинена за рішенням Департаменту містобудування та архітектури КМДА, а рішення адміністративного суду, яким визнано протиправним та скасовано вказане рішення Департаменту містобудування та архітектури КМДА набуло законної сили лише 07 травня 2018 року.

Відтак, як вбачається зі змісту резолютивної частини оскаржуваних судових рішень у справі, що розглядається, суди помилково визнали відповідні дії та приписи відповідача протиправними з моменту їх вчинення, оскільки на цей момент (листопад-грудень 2017 року) не існувало підстав для визнання їх протиправними. Відтак, оскільки рішення адміністративного суду, яким визнано такими, що не втратили чинність паспорти прив`язки та договори про пайову участь, набуло чинності 07 травня 2018 року, є підстави для визнання протиправними та скасування відповідних приписів та доручень саме з дати виникнення правової підстави, тобто з дня набрання законної сили рішенням адміністративного суду, а саме: з 07 травня 2018 року.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 826/12737/17.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд. У силу частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Департаменту благоустрою КМДА та зміни мотивувальної частини рішень судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо визнання протиправними та скасування приписів Департаменту благоустрою КМДА від 28 листопада 2017 року № 1722834 та № 1722833 та доручень № 064-13325 та № 064-13325 від 14 грудня 2017 року з 07 травня 2018 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга Департаменту благоустрою КМДА підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій зміні у мотивувальній частині з їх викладенням у редакції цієї постанови; у резолютивній частині рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Оскільки суд касаційної інстанції залишає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у резолютивній частині без змін, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року змінити в мотивувальній частині, виклавши їх у редакції даної постанови.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

В.М. Шарапа