Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа №640/15985/19

адміністративне провадження №К/9901/34251/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-3"

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Добрівської Н.А. від 20 вересня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Кобаля М.І., Беспалова О.О., Лічевецького І.О. від 12 листопада 2019 року

у справі №640/15985/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-3"

до Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадай-3» (далі також - позивач, ТОВ «Парадай-3») звернулося до суду з позовом до Державного реєстратора комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова Сергія Вадимовича (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45634210 від 21 лютого 2019 року 12:03:41, прийняте Ковальовим С.В. - державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровська обл.: 53810, Дніпропетровська обл., Апостолівський район, село Нива Трудова, вул. Каштанова, б. 6, номер запису про обтяження: 30393292.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, відмовлено у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

3. 09 грудня 2019 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №640/15985/19, в якій просить такі скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

5. Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в даній справі існує спір про право, предметом якого є об`єкт нерухомого майна - група приміщень №153, загальною площею 960,70 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, б. 49-а, на який накладено арешт, а тому дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а з огляду на суб`єктний склад сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. ТОВ «Парадай-3» у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки предмет спору жодним чином не стосується законності підстав набуття особою права власності на нерухоме майно. Скаржник просив суд визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45634210 від 21 лютого 2019 року 12:03:41, оскільки при вчиненні відповідної реєстраційної дії державним реєстратором допущено низку порушень, а саме запис про реєстрацію обтяження з посиланням на документ - ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва, яка фактично вказаним судом не приймалась. Позов стосується виключно владних управлінських рішень та дій державного реєстратора щодо правомірності проведення суб'єктом владних повноважень (державним реєстратором) державної реєстрації обтяження, а не права власності. На думку скаржника, даний спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства, оскільки рішенням суб'єкта владних повноважень порушено права позивача на підставі рішення суду, яке насправді не ухвалювалось, зареєстровано обтяження (арешт); порушення допущено з боку суб'єкта владних повноважень (державного реєстратора); спір виник між позивачем та державним реєстратором; характер спору є публічно-правовим, так як державний реєстратор здійснював публічно-владну управлінську функцію і виконав її з порушенням вимог чинного законодавства.

8. Від відповідача до суду відзиву не надходило.

ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд дослідив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм права судами попередніх інстанцій та дійшов таких висновків.

10. Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також- КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

11. Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

12. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

13. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

14. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

15. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

16. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

17. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

18. Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №813/1076/17 та від 14 листопада 2018 року у справі №817/986/17.

19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Парадай-3» є власником групи приміщень №153, загальною площею 960,70 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, б. 49-а.

20. Позивач придбав зазначену групу приміщень на електронних торгах 30 листопада 2018 року. Приміщення - предмет іпотеки було реалізовано у порядку, встановленому для примусового виконання рішень.

21. 26 лютого 2019 року проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Парадай-3» на вказане майно.

22. Однак, після реєстрації права власності на групу приміщень №153, загальною площею 960,70 кв.м, позивач дізнався, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис, внесений 21 лютого 2019 року державним реєстратором Ковальовим С.В., Комунальне підприємство Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровська область. Підстава внесення запису ухвала, серія та номер: 761/38097/2018, виданий 12 лютого 2019 року, видавник: Шевченківський районний суд м. Києва.

23. Тобто, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з державною реєстрацією прав та їх обтяжень відносно об'єкта нерухомого майна - групи приміщень №153, загальною площею 960,70 кв.м, що знаходяться адресою: м. Київ, вул. Володимирська, б. 49-а, до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, що стало підставою для оскарження рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45634210 від 21 лютого 2019 року, прийняте Ковальовим С.В. - державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровська обл.: 53810, Дніпропетровська обл., Апостолівський район, село Нива Трудова, вул. Каштанова, б. 6, номер запису про обтяження: 30393292, а не реєстрацію права власності на це майно.

24. Як убачається зі змісту позовної заяви, звернення до суду позивач обґрунтував тим, що відповідачем при вчиненні відповідної реєстраційної дії допущено низку порушень, зокрема, запис про обтяження (арешт нерухомого майна) від 21 лютого 2019 року, який здійснено на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року у справі № 761/38097/2018, яка на думку позивача, не постановлялась відповідним судом.

25. При цьому, на думку позивача, у цій справі предмет спору жодним чином не стосується законності підстав набуття особою права власності на нерухоме майно, а стосується виключно владних управлінських рішень та дій державного реєстратора щодо правомірності проведення суб'єктом владних повноважень (державним реєстратором), державної реєстрації обтяження, а не права власності.

26. Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку вирішення питання щодо наявності або відсутності спору про право на стадії відкриття провадження у справі є передчасним, оскільки потребує перевірки тверджень позивача та дослідження відповідних документів, що в конкретній ситуації можливо тільки після відкриття провадження у справі. Питання наявності спору про право (в даному випадку) у цій справі не могло бути вирішено на стадії відкриття провадження у справі, оскільки, з врахуванням наявності судового рішення, яким вже вирішено спір про право цивільне, потребує дослідження такого рішення та з'ясування обставин можливого впливу вчинення реєстраційної дії на права інших осіб (або відсутності будь-яких правових наслідків для третіх осіб в разі її проведення, що в свою чергу виключає наявність спору про право цивільне та, відповідно, відмову у відкритті провадження в адміністративній справі з цих підстав), що можливо тільки після відкриття провадження у справі у ході дослідження обставин справи.

27. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 814/2030/17.

28. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

29. Для забезпечення принципів змагальності та рівності сторін для запобігання порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод колегія суддів вважає за необхідне надати доступ до правосуддя позивачу шляхом передачі матеріалів позовної заяви для надання правової оцінки та встановлення відповідності їх приписам чинного процесуального законодавства.

30. Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм процесуального права, без дослідження обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність їх скасування та направлення позовної заяви для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадай-3" задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі №640/15985/19 скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.В. Желєзний

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко